ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 р. № 19/164
Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:
головуючого, судді Остапенка М.І.,
суддів Гончарука П.А., Стратієнко Л .В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу товариства з обмеже ною відповідальністю "Наола"
на постанову Львівського апе ляційного господарського су ду від 6 квітня 2010 року
у справі № 19/164
за позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю "Наола"
до відкритого акціонерного т овариства "Райффайзен Банк А валь" в особі Рівненської обл асної дирекції
за участю третьої особи на с тороні відповідача приватного нотаріусу Рів ненського міського нотаріал ьного округу ОСОБА_1
про визнання договору застави частково недійсним та скасу вання виконавчого напису
участю представників стор ін:
від позивача - не з' явивс я
відповідача - Черноуз Б .І.
третьої особи - не з' я вився
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009 року товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Наола" звернулось до го сподарського суду із позовом до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської об ласної дирекції про визнання недійсним пункту 2.12 договору застави транспортного засоб у № 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року, укл аденого сторонами з метою за безпечення виконання зобов`я зань за кредитним договором № 014/52/940 від 26 липня 2006 року, укладе ного між банком і ОСОБА_2, т а скасування виконавчого нап ису нотаріуса № 319, вчиненого 27 серпня 2009 року на договорі зас тави приватним нотаріусом Рі вненського МНО.
Рішенням господарського с уду Рівненської області від 21 грудня 2009 року (суддя - О.Тимо шенко) позов задоволено. Визн ано недійсним пункт 2.12 догово ру застави транспортного зас обу № 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року, с касовано виконавчий напис но таріуса № 319, вчиненого 27 серпня 2009 року на договорі застави пр иватним нотаріусом Рівненсь кого МНО.
Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 6 квітня 2010 року (голову ючий - В.Кузь, судді - М.Юркев ич, М.Городечна), залишеною без змін постановою Вищого госп одарського суду України від 19 серпня 2010 року (головуючий - Н.Кочерова, судді - В.Студене ць, М.Черкащенко), рішення місц евого господарського суду ск асовано, а у задоволенні позо ву відмовлено.
Постановою Верховного Суд у України від 15 листопада 2010 ро ку постанову Вищого господар ського суду України від 19 серп ня 2010 року скасовано, а справу н аправлено на новий касаційни й розгляд.
У касаційній скарзі позива ч, посилаючись на неправильн е застосування норм матеріал ьного права та порушення нор м процесуального права, прос ить скасувати постанову Льві вського апеляційного господ арського суду від 6 квітня 2010 ро ку, залишивши в силі рішення г осподарського суду Рівненсь кої області від 21 грудня 2009 рок у.
Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, обгово ривши доводи касаційної скар ги, перевіривши матеріали сп рави, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалі в справи і встановлено госпо дарськими судами попередніх інстанцій, 15 жовтня 2008 року між TOB "Наола" і банком (заставодерж атель) укладено нотаріально засвідчений договір застави транспортного засобу № 014/52/940-зЗ з метою забезпечення вимог з аставодержателя за кредитни м договором № 014/52/940 від 26 липня 2006 року, укладеного між банком і ОСОБА_2.
Пунктом 2.12 договору застави передбачено, що у випадку нев иконання заставодавцем зобо в'язань по кредитному догово ру заставодержатель, на підс таві виконавчого напису нота ріуса про звернення стягненн я на заставлене майно, реаліз ує його самостійно або через третіх осіб за власним розсу дом. Якщо суму, отриманої від р еалізації заставленого майн а недостатньо для повного за доволення Заставодержателя , він має право отримати суму, якої недостатньо для повного погашення заборгованості, з а рахунок звернення стягненн я на інше майно заставодавця у першочерговому порядку.
Підставою для звернення то вариства з обмеженою відпові дальністю "Наола" до господар ського суду стало те, що на дум ку позивача спірний пункт до говору суперечить діючому за конодавству, а саме статтям 24, 26 Закону України "Про забезпе чення вимог кредиторів та ре єстрацію обтяжень", якими пер едбачено, що звернення стягн ення на предмет забезпечувал ьного обтяження здійснюєтьс я на підставі рішення суду в п орядку, встановленому законо м, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом, яким, п ри цьому, не передбачено тако го позасудового способу звер нення стягнення на предмет з абезпечувального обтяження як вчинення виконавчого нап ису. І з цих підстав виконавчи й напис № 319 від 27.08.2009 є безпідста вним та підлягає скасуванню.
Із доводами позивача місце вий господарський суд погоди вся і рішенням від 21 грудня 2009 р оку позов задовольнив.
Однак, суд апеляційної інст анції дане судове рішення ск асував з огляду на те, що Закон України "Про забезпечення ви мог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не містить жодних з аборон щодо звернення стягне ння на заставлене майно шлях ом вчинення виконавчого напи су.
Частиною 1 статті 203 ЦК Україн и передбачено, що зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а.
Підставою недійсності пра вочину, згідно з частиною 1 ста тті 215 ЦК України є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-2 , 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Предметом договору застав и від 15 жовтня 2008 року є рухоме м айно заставодавця.
Відповідно до частини 1 стат ті 590 ЦК України звернення стя гнення на предмет застави зд ійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено дог овором або законом.
Частиною 6 статті 20 Закону Ук раїни "Про заставу" встановле но, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюєть ся за рішенням суду або трете йського суду, на підставі вик онавчого напису нотаріуса, я кщо інше не передбачено зако ном або договором застави.
Інше передбачене Законом У країни "Про забезпечення вим ог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 р оку, який визначає правовий р ежим регулювання обтяжень ру хомого майна, встановлених з метою забезпечення виконанн я зобов'язань, а також правови й режим виникнення, оприлюдн ення та реалізації інших пра в юридичних і фізичних осіб с тосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідним и положеннями Закону передба чено, що законодавчі та інші н ормативно-правові акти, прий няті до набрання чинності ци м Законом, застосовуються в ч астині, що не суперечить цьом у Закону.
Отже, Закон України "Про заб езпечення вимог кредиторів т а реєстрацію обтяжень" є спец іальним законом з питань пра вового режиму регулювання об тяжень рухомого майна. Полож ення Закону України "Про заст аву" застосовуються лише в ча стині , що не суперечать Закон у України "Про забезпечення в имог кредиторів та реєстраці ю обтяжень".
Відповідно до частини 1 стат ті 24 Закону звернення стягнен ня на предмет забезпечувальн ого обтяження здійснюється н а підставі рішення суду в пор ядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку з гідно із цим Законом.
Статтею 26 Закону визначено позасудові способи зверненн я стягнення на предмет забез печувального обтяження, відп овідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обра ти один із таких позасудових способів звернення стягненн я на предмет забезпечувально го обтяження:
1) передача рухомого ма йна, що є предметом забезпечу вального обтяження, у власні сть обтяжувача в рахунок вик онання забезпеченого обтяже нням зобов'язання в порядку, в становленому цим Законом;
2) продаж обтяжувачем п редмета забезпечувального о бтяження шляхом укладення до говору купівлі-продажу з інш ою особою-покупцем або на пуб лічних торгах;
3) відступлення обтяжу вачу права задоволення забез печеної обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпе чувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу в ідповідної грошової суми, у т ому числі в порядку договірн ого списання, у разі, якщо пред метом забезпечувального обт яження є гроші або цінні папе ри.
Звернення стягнення на пре дмет забезпечувального обтя ження на підставі виконавчог о напису нотаріуса даною ста ттею не передбачено.
Наведене свідчить про неза конність ухваленої Львівськ им апеляційним господарськи м судом постанови від 6 квітня 2010 року з огляду на помилкове з астосування норм матеріальн ого права при її прийнятті, що є підставою для її скасуванн я і залишення в силі законног о і обґрунтованого рішення г осподарського суду Рівненсь кої області від 21 грудня 2009 рок у.
На підставі викладеного, к еруючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Наола" задовольнити.
Постанову Львівського апе ляційного господарського су ду від 6 квітня 2010 року у справі за № 19/164 скасувати, залишивши у силі рішення господарського суду Рівненської області ві д 21 грудня 2009 року.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2011 |
Оприлюднено | 08.02.2011 |
Номер документу | 13650408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Стратієнко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні