Постанова

від 27.01.2011 по справі 4/97-пн-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р. № 4/97-ПН-10

Вищий господарськ ий суд України у складі колег ії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів : Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Збур' ївської сільської р ади Голопристанського

району Херсонської област і

на постанову від 26.10.2010 року Запорізького а пеляційного

господарського суду

у справі № 4/97-ПН-10

господарського суду Херсонської області

за позовом Збур' ївської сільської р ади

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю

“Цілющий гейзер”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча Казенне підприємство “Пів денекогеоцентр”

про витребування майна

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: Степанок С.В. (сільський гол ова)

від відповідача:

від третьої особи: Гордийчук В.Б. (довіреність від 13.05.2010р.)

не з' явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськог о суду Херсонської області (с уддя Ємленінова З.І.) від 24.06.2010 ро ку у справі № 4/97-ПН-10 позовні вим оги задоволено частково; вил учено у Товариства з обмежен ою відповідальністю “Цілющи й гейзер” на користь Збур' ї вської сільської ради свердл овину термальної не питної в оди, розташованої на земельн ій ділянці площею 0,09га, а також земельну ділянку площею 0,09га - зону санітарної охорони све рдловини біля с.Облої Голопр истанського району Херсонсь кої області (на межах з приват ними земельними ділянками гр .ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБ А_3 та ОСОБА_4); стягнуто з Товариства з обмеженою відпо відальністю “Цілющий гейзер ” на користь Збур' ївської с ільської ради 250 грн. 00 коп. витр ат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Постановою Запорізького а пеляційного господарського суду (головуючий суддя Яценк о О.М., судді - Колодій Н.А., Крич маржевський В.А.) від 26.10.2010 року у справі № 4/97-ПН-10 рішення Господ арського суду Херсонської об ласті від 24.06.2010 року скасовано ч астково в частині задоволенн я позовних вимог та прийнято нове рішення наступного змі сту: “в задоволенні позовних вимог відмовити повністю”.

В касаційній скарзі позива ч просить повністю скасувати постанову Запорізького апел яційного господарського суд у від 26.10.2010 року, а рішення Госпо дарського суду Херсонської о бласті від 24.06.2010 року залишити в силі, посилаючись на порушен ня норм матеріального та про цесуального права, а саме: ст.1 212 ЦК України.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній до води.

Третя особа не скористалас я наданим процесуальним прав ом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по ка саційній скарзі представник а позивача, який підтримав ви кладені в ній доводи, запереч ення на касаційну скаргу пре дставника відповідача, перев іривши повноту встановлення обставин справи та правильн ість їх юридичної оцінки в по станові апеляційного господ арського суду, колегія судді в Вищого господарського суду України приходить до виснов ку, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Внаслідок визнання в судов ому порядку неукладеним дого вору оренди нерухомого майна від 25.03.2005 року підписаного між Збур' ївською сільською рад ою, с. Збур' ївка Херсонської області (орендодавець) та ТОВ “Цілющий гейзер”, с. Комуна Хе рсонської області (орендар), о рендодавець звернувся до суд у із позовними вимогами про п овернення орендованого майн а на підставі статей 1212, 1213 ЦК Ук раїни, що і було предметом роз гляду судами попередніх інст анцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд правомірно виходив із та кого.

Відповідно до ст.1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), маю ть право звертатися до госпо дарського суду згідно з вста новленою підвідомчістю госп одарських справ за захистом своїх порушених або оспорюва них прав і охоронюваних зако ном інтересів.

При розгляді позовних вимо г, суду слід враховувати, що на явність права на пред' явлен ня позову не є безумовною під ставою для задоволення позов них вимог. Вирішуючи передан ий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особ и, яка звернулася з позовом, су б' єктивного матеріального права або охоронюваного зак оном інтересу, на захист яког о подано позов, тобто встанов ити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушен о провадження у справі належ ним позивачем. Відсутність п рава на позов в матеріальном у розумінні тягне за собою пр ийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незале жно від інших встановлених с удом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює в иникнення у інших осіб відпо відного обов' язку перед осо бою, якій таке право належить .

Обґрунтовуючи власні позо вні вимоги позивач посилаєть ся на той факт, що постановою З апорізького апеляційного го сподарського суду від 30.03.2010 рок у скасовано рішення Господар ського суду Херсонської обла сті від 29.01.2010 року; визнано неук ладеним договір оренди від 23.0 3.2005 року укладений між Збур' ї вською сільською радою (орен додавець) та ТОВ “Цілющий гей зер” (орендар), з огляду на від сутність в договорі істотних умов та відсутністю державн ої реєстрації договору оренд и комунального майна. Відпов ідно вказаний договір оренди не є вчиненим (укладеним), він не відбувся і не створив жодн их прав та обов' язків для йо го сторін.

Факти, встановлені постано вою Запорізького апеляційно го господарського суду від 30.0 3.2010 року по справі №7/230-ПД-09 щодо п ередання позивачем в користу вання відповідачу свердлови ни та земельної ділянки, а так ож визнання неукладеним дого вору оренди є преюдиційними і не доводяться знову при вир ішенні цієї справи в силу пол ожень статті 35 ГПК України.

Загальні положення про зоб ов' язання у зв' язку з набу ттям, збереженням майна без д остатньої правової підстави встановлені ст.1212 ЦК України, з гідно якої особа, яка набула м айно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов' язана по вернути потерпілому це майно . Особа зобов' язана поверну ти майно і тоді, коли підстава , на якій воно було набуте, зго дом відпала.

Згідно положень ГК України майном у цьому Кодексі визна ється сукупність речей та ін ших цінностей (включаючи нем атеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробл яються чи використовуються у діяльності суб' єктів госпо дарювання та відображаються в їх балансі або враховуютьс я в інших передбачених закон ом формах обліку майна цих су б' єктів.

Положення цієї глави засто совуються незалежно від того , чи безпідставне набуття або збереження майна було резул ьтатом поведінки набувача ма йна, потерпілого, інших осіб ч и наслідком події. Положення цієї глави застосовуються т акож до вимог про: по-перше, по вернення виконаного за недій сним правочином, у даному вип адку договір визнано неуклад еним, а недійсний договір (як п ередбачає ця стаття) та неукл адений договір (що має місце у даному випадку) не є тотожним и поняттями; по-друге, витребу вання майна власником і з чужого незаконного володін ня; у даному випадку позивач н е є власником майна з огляду н а наступні обставини.

Обґрунтовуючи наявність п рава власності на свердловин у позивач посилається на пун кт 1 рішення Х1 сесії 1У скликан ня Збур' ївської сільської р ади №88 від 26.01.2005 року відповідно до якого у комунальну власні сть Збур' ївської територіа льної громади прийнято сверд ловину термальної не питної води, розташованої на землях запасу Збур' ївської сільсь кої ради біля с.Облої, яка в на ступному і передавалася пози вачем в користування відпові дача на правах оренди.

З урахуванням положень ста тті 4 ГПК України, відповідно д о якої, господарський суд не з астосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, апеляційний суд пра вомірно не прийняв до уваги п осилання позивача на рішення Х1 сесії 1У скликання Збур' їв ської сільської ради №88 від 26.01 .2005 року, оскільки, позивач у су довому засіданні, всупереч п оложенням статей 32-34 ГПК Украї ни не надав суду пояснень та д оказів щодо підстав прийнятт я спірного майна до комуналь ної власності, ще і тому, що за значене рішення не є правовс тановлюючим документом.

На підставі пояснень предс тавника залученої третьої ос оби, апеляційним судом встан овлено, що спірне майно належ ить на праві власності Держа ві в особі Міністерства охор они навколишнього природног о середовища. Колегія суддів вірно звернула увагу позива ча на те, що в рамках даної спр ави не з' ясовуються питання наявності (відсутності) у буд ь-якої із сторін права власно сті на спірний об' єкт, а вирі шується питання щодо правомі рності заявлення позивачем п озовних вимог про витребуван ня майна на підставі статей 121 2, 1213 ЦК України. Вирішення пита ння наявності права власност і є предметом окремого спору .

Щодо повернення виконаног о однією із сторін у зобов' я занні, то як вище зазначалось між сторонами не існує зобов ' язань, оскільки договір, на який посилається позивач є н еукладеним.

Стосовно відшкодування шк оди особою, яка незаконно наб ула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, т о апеляційний суд вірно вихо див із того, що для виникнення зобов' язання з безпідставн ого збагачення необхідна ная вність збільшення або збереж ення майна однією стороною, з одночасним зменшенням його у іншої сторони. Проте при пов торному розгляді справи було встановлено, що позивачем не доведено, що відповідач набу в право на якусь річ, сукупніс ть речей, майнові права або об ов' язки, що належать позива чу (фактичне володіння майно м не створює набуття права вл асності в силу ст.ст.338, 341, 343 ЦК Ук раїни).

Крім того, апеляційним судо м встановлено відсутність фа ктичного виконання сторонам и умов договору, а саме відсут ність в матеріалах справи до казів складення сторонами ак та приймання-передачі орендо ваного майна, а, відтак, позива чем не доведено, що спірне май но передавалось відповідачу .

За викладених вище обстави н, апеляційний суд дійшов ціл ком правомірного висновку, щ о позивачем всупереч положен ням статті 33 ГПК України не до ведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з підстав зазначе них у статтях 1212, 1213 ЦК України, а , відтак, відсутні підстави дл я задоволення позовних вимог .

Щодо відмови місцевим госп одарським судом у задоволені позовних вимог щодо зобов' язання відповідача припинит и дії по використанню майна с вердловини та земельної діля нки, то касаційна інстанція п огоджується з тим, що такий сп осіб захисту не передбачений нормами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України і не поновить порушеного прав а позивача.

Враховуючи наведене поста нова Запорізького апеляційн ого господарського суду є за конною і обґрунтованою, а кас аційна скарга такою, що ґрунт ується на помилковому тлумач енні положень чинного законо давства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст .1119, ст.11111 ГПК України, Вищий госп одарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Збур ' ївської сільської ради Гол опристанського району Херсо нської області на постанову Запорізького апеляційного г осподарського суду від 26.10.2010 ро ку у справі № 4/97-ПН-10 залишити бе з задоволення, а постанову За порізького апеляційного гос подарського суду від 26.10.2010 року у справі № 4/97-ПН-10 - без змін.

Головуючий-суддя К. Грейц

С у д д і С. Бакуліна

Л. Рогач