Ухвала

від 17.12.2010 по справі 39/1-62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             У  Х  В  А  Л  А

17.12.10 р.                                                                                                        № 39/1-62                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.

розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів, м. Мар’їнка, в інтересах невизначеного кола споживачів, у тому числі члена об’єднання ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідачів:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Сервис”, м. Дніпропетровськ

Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк

про: визнання дій протиправними та припинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів, м. Мар’їнка, в інтересах невизначеного кола споживачів, у тому числі члена об’єднання ОСОБА_1, м. Донецьк, звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Сервис”, м. Мар’їнка та Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк, про визнання дій ТОВ „Мед-Сервис” з надання хворим споживачам неякісної небезпечної з порушеним маркіруванням продукції протиправними у відношенні невизначеного кола споживачів, та припинення цих дій.

Суд, дослідивши надані матеріали, відмовляє позивачу у прийнятті позовної заяви з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України встановлено, що суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

Заява не підлягає розгляду в господарських судах України, якщо її подано з порушенням правил підвідомчості справ господарським судам, установлених у ст. 12 ГПК України.

Відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів”, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Споживач –фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”).

Відповідно до ст.1 ГПК України, господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичною особи. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Стаття 12 ГПК України встановлює, що господарським судам підвідомчі зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

В даному випадку спір виник між фізичною особою в інтересах якої заявлено позов Товариством захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів та юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю „Мед-Сервис” та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 щодо визнання дій ТОВ „Мед-Сервис” з надання хворим споживачам неякісної небезпечної з порушеним маркіруванням продукції протиправними у відношенні невизначеного кола споживачів, та припинення цих дій, а не між самим товариством та відповідачами по справі.

Спір не є корпоративним в розумінні п.4 ст. 12 ГПК України.           

Тобто, у господарських судах не можуть розглядатися спори між фізичними особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і юридичною особою, суб’єктом підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожен з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін (ч. 1 ст. 26 ГПК України).

Дана позовна заява подана „в інтересах невизначеного кола осіб, в інтересах третьої особи ОСОБА_1”, що є порушенням норм господарського процесуального кодексу України.

Одночасно господарський суд приймає до уваги, що згідно долучених до матеріалів позовної заяви документів, Донецьким відділенням РАГС 29.08.2008 р. зареєстровано смерть громадянки ОСОБА_2, а/з № 1060.

У відповідності з п. 1, 3 ч. 1 ст. 62 ГПК України господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України, якщо позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1,3 ч. 1 ст.62 та ст.86 ГПК України, суд –    

УХВАЛИВ:

          Відмовити у прийнятті позовної заяви  Товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів, м. Мар’їнка, в інтересах невизначеного кола споживачів, у тому числі члена об’єднання ОСОБА_1, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Сервис”, м. Дніпропетровськ та Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк , про визнання дій протиправними та припинення дій.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її винесення.

                Суддя