Ухвала

від 20.05.2011 по справі 39/1-62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/1-62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             У  Х  В  А  Л  А

20.05.11 р.                                                                                                       № 39/1-62                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.

розглянувши матеріали за позовною заявою Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, м. Селидове

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м. Селидове в особі відокремленого підрозділу „Шахта 1-3 Новогродівська”, м. Новогродівка

про: стягнення заборгованості в сумі 8139,51грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, м. Селидове звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м. Селидове в особі відокремленого підрозділу „Шахта 1-3 Новогродівська”, м. Новогродівка, про стягнення заборгованості в сумі 8139,51грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивач при зверненні з позовом посилається на приписи Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким регулюються публічно-правові відносини.

За статтею 19 Закону України „Про судоустрій України” відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізовані судами є господарські, адміністративні суди.    

Під терміном „підвідомчість” у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 8 лютого 1996 року № 02-5/62 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ в господарських судах” розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею ст. 12 ГПК України визначена сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, крім спорів, зокрема, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.   

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до яких місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Тобто, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов, а саме: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та наявність спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

У відповідних правовідносинах Пенсійний фонд України, його територіальні управління, виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Як вбачається із змісту позовної заяви у спірних правовідносинах  щодо стягнення заборгованості в сумі 8139,51 грн. в порядку ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивач виступає як суб'єкт владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, у відповідності до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, до відносин з загальнообов'язкового державного пенсійного страхування цивільне законодавство не застосовується.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приймаючи до уваги, що справа не підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України та не підлягає розгляду у господарських судах України, господарський суд на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті позовної заяви Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, м. Селидове до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м. Селидове в особі відокремленого підрозділу „Шахта 1-3 Новогродівська”, м. Новогродівка, про стягнення заборгованості в сумі 8139,51грн.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.