Рішення

від 10.01.2011 по справі 10/10пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.11 р. Справа № 10/10пн

за позовом: Приватного під приємства „Радікал КО”, м.Мар іуполь, ЄДРПОУ 20352511

до відповідача: Маріупольс ької міської ради, м.Маріупол ь, ЄДРПОУ 33852448

про визнання права власнос ті

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з' явився

від відповідача: не з' явив ся

В засіданні суду брали учас ть:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприєм ство „Радікал КО”, м.Маріупол ь звернувся до господарськог о суду Донецької області з по зовною заявою (з урахуванням заяви б/н від 10.01.2011р.) до відповід ача, Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про визнанн я права власності на будівлю торгового павільйону (літер а А-1) з тамбуром (літера а-1) та пл ощадкою (літера а`), загальною площею 84,1 кв.м, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, бул.Ш евченка, 87.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на ная вність у нього права користу вання земельною ділянкою, на якій Приватним підприємство м „Радікал КО” самовільно зб удовано спірне нерухоме майн о, а також на відсутність з йог о боку будь-яких порушень пра в інших осіб.

10.01.2011р. до господарського суд у Донецької області надійшло клопотання позивача про роз гляд справи без участі предс тавника Приватного підприєм ства „Радікал КО”.

Відповідач у відзиві №24/1 від 10.01.2011р. будь-яких заперечень пр оти позову не надав, розгляд с прави просив здійснити без у часті представника Маріупол ьської міської ради.

Згідно із ст.75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни судом встановлено, що н аявні у матеріалах справи до кументи достатні для прийнят тя повного та обґрунтованого рішення по справі.

Розглянувши матеріали спр ави, суд вважає вимоги позива ча правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вра ховуючи наступне:

Земельні відносини щодо во лодіння, користування і розп орядження землею регулюютьс я Конституцією України, Земе льним кодексом України, а так ож прийнятими відповідно до них нормативно-правовими акт ами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституц ії України передбачено, що ві д імені українського народу права власника, зокрема, на зе млю здійснюють органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування в межах, виз начених Конституцією Україн и.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основ ного Закону України до матер іальної основи органів місце вого самоврядування, крім і нших об'єктів, належить зем ля, управління якою здійсн юють територіальні громади ч ерез органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного к одексу України до повноважен ь сільських, селищних, міськи х рад у галузі земельних відн осин, належить, зокрема, розпо рядження землями територіал ьних громад; надання земельн их ділянок у користування із земель комунальної власност і відповідно до цього Кодекс у.

Статтею 116 Земельного кодек су України (в редакції, яка дія ла на момент виникнення між п озивачем та відповідачем оре ндних відносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності т а права користування земельн ими ділянками із земель держ авної або комунальної власно сті за рішенням органів вико навчої влади або органів міс цевого самоврядування в межа х їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних діля нок юридичним особам та поря док передачі земельних ділян ок в оренду визначені ст.ст.123, 1 24 Земельного кодексу України та Законом України „Про орен ду землі”.

В силу ст.124 вказаного Кодекс у України передача в оренду з емельних ділянок, що перебув ають у державній або комунал ьній власності, здійснюється на підставі рішення відпові дного органу виконавчої влад и або органу місцевого самов рядування шляхом укладення д оговору оренди земельної діл янки.

Згідно із ст.126 Земельного к одексу України право оренд и землі оформляється догов ором, який реєструється від повідно до закону.

Як встановлено судом, на пі дставі рішення №534/10 від 17.12.2003р. Ма ріупольської міської ради, 14.0 4.2004р. між позивачем та відповід ачем був укладений договір о ренди земельної ділянки, яки й посвідчено приватним нотар іусом Маріупольського міськ ого нотаріального округу Дон ецької області ОСОБА_1. та 19.04.2004р. зареєстровано у книзі з аписів державної реєстрації договорів оренди землі за №340 .

За змістом вказаного догов ору Маріупольська міська рад а надала, а Приватне підприєм ство „Радікал КО” прийняло у строкове платне користуванн я земельну ділянку загальною площею 0,0112 га, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, бул.Ш евченко, 87, з метою використан ня її для роздрібної торгівл і в неспеціалізованих магази нах (встановлення торгового павільйону).

Відповідно до акту прийман ня-передачі від 19.04.2004р. відповід ач передав, а позивач прийняв у користування вказану вище земельну ділянку.

За таких обставин, враховую чи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок уклад ання зазначеного договору ор енди позивач став законним к ористувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки п о бул.Шевченко, 87 у місті Маріу полі.

Відповідно до п.п.а, ґ ч.1 ст.95 З емельного кодексу України зе млекористувачі, якщо інше не передбачено законом або дог овором, мають право, зокрема, с амостійно господарювати на з емлі, споруджувати жилі буди нки, виробничі та інші будівл і і споруди.

Одночасно, відповідно до п.а ч.1 ст.96 вказаного нормативно-п равового акту, землекористув ачі зобов'язані, в тому числі, забезпечувати використання землі за цільовим призначен ням та за свій рахунок привод ити її у попередній стан у раз і незаконної зміни її рельєф у, за винятком випадків незак онної зміни рельєфу не власн иком такої земельної ділянки .

Приймаючи до уваги, що відпо відно до змісту договору оре нди від 14.04.2004р. земельна ділянка надавалась позивачу для роз дрібної торгівлі в неспеціал ізованих магазинах (встановл ення торгового павільйону), в раховуючи положення п.п.а, ґ ч. 1 ст.95, п.а ч.1 ст.96 Земельного коде ксу України, суд дійшов висно вку, що внаслідок укладання в казаного договору позивач на був право на використання з азначеної земельної ділянки для розташування спірного о б' єкту нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про планування і за будову територій” замовник, що має намір забудови належн ої йому на праві власності аб о користування земельної діл янки, або уповноважена ним ос оба звертається до відповідн ого органу виконавчої влади або органу місцевого самовря дування із заявою (клопотанн ям) щодо намірів забудови зем ельної ділянки, в якій зазнач аються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характ еристики забудови.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 17 ст.29 Закону України „Про плануван ня і забудову територій” доз віл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвід чує право замовника та підря дника на виконання підготовч их (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відпов ідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівел ьних робіт, підключення об'єк та будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на вик онання будівельних робіт над ається інспекціями державно го архітектурно-будівельног о контролю.

Здійснення будівельних ро біт на об'єктах містобудуван ня без дозволу на виконання б удівельних робіт або його пе ререєстрації, а також здійсн ення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважаєтьс я самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальн ість згідно із законом.

Виходячи зі змісту позовно ї заяви, без відповідного доз волу на виконання будівельни х робіт на наданій в оренду зе мельній ділянці Приватним пі дприємством „Радікал КО” бул о збудовано будівлю торговог о павільйону.

Таким чином, враховуючи при писи ст.29 Закону України „Про планування і забудову терито рій” та твердження позивача, суд дійшов висновку, що прове дене Приватним підприємство м „Радікал КО” будівництво б удівлі торгового павільйону , є самочинним будівництвом.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.376 Ци вільного кодексу України жит ловий будинок, будівля, спору да, інше нерухоме майно вважа ються самочинним будівництв ом, якщо вони збудовані або бу дуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або без належного дозво лу чи належно затвердженого проекту, або з істотними пору шеннями будівельних норм і п равил. Особа, яка здійснила аб о здійснює самочинне будівни цтво нерухомого майна, не наб уває права власності на ньог о.

При цьому, відповідно до ч.5 с т.376 вказаного Кодексу України на вимогу власника (користув ача) земельної ділянки суд мо же визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке са мочинно збудоване на ній, якщ о це не порушує права інших ос іб.

Виходячи зі змісту положен ь ст.376 Цивільного кодексу Укр аїни, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України в становлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинно го будівництва нерухомого ма йна не призводить до виникне ння у такої особи права власн ості на це майно, за винятком в ипадків, передбачених частин ами 3 та 5 цієї статті, але виклю чно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить д о виникнення права власності .

З урахуванням вимог ч.5 ст.376 Ц ивільного кодексу України не обхідними умовами для визнан ня у судовому порядку права в ласності на самочинно збудов ане майно є наявність у позив ача права власності (користу вання) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне май но, а також встановлення того факту, що самочинне будівниц тво не порушує прав інших осі б.

Як встановлено судом, позив ач з моменту укладання догов ору оренди земельної ділянки від 14.04.2004р. та до цього часу є кор истувачем земельної ділянки , яка розташована за адресою: м .Маріуполь, бул.Шевченко, 87.

Одночасно, до матеріалів сп рави не надано яких-небудь до казів порушення позивачем пр ав та законних інтересів інш их осіб при здійсненні повно важень користувача відповід ної земельної ділянки на під ставі договору оренди земель ної ділянки від 14.04.2004р.

Крім того, згідно з наданим до матеріалів справи виснов ком експертного дослідження б/н від 20.01.2009р., який складено спе ціалістом Приватного підпри ємства „Бюро судових експерт из” ОСОБА_2. (свідоцтво №952 н а право проведення будівельн о-технічних експертиз, видан е Міністерством юстиції Укра їни), нежила споруда - торговий павільйон (літера А-1) з тамбур ом (літера а-1) та площадкою (літ ера а`), загальною площею 84,1 кв.м , який розташовано за адресою : м.Маріуполь, бул.Шевченко, 87, з а об' ємно-планувальним ріше нням не суперечить ДБН В.2.2-9-99 „Г ромадські будівлі і споруди” , ДБН 360-92** „Містобудування. План ування і забудова міських і с ільських поселень”. Одночасн о, відповідно до змісту висно вку спеціаліста будівля торг ового павільйону є нерухомим майном.

За приписом ст.43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що грунту ються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Виходячи з того, що згідно і з свідоцтвом №952 спеціалісту П риватного підприємства „Бюр о судових експертиз” ОСОБА _2 надано право проводити бу дівельно-технічні експертиз и, суд приймає до уваги вказан ий вище висновок як доказ дот римання позивачем будівельн их норм і правил при будівниц тві спірного об' єкту нерухо мого майна.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистог о немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказа ного Кодексу та ч.2 ст.20 Господа рського кодексу України спос обом захисту прав та інтерес ів може бути, в тому числі, виз нання права.

Таким чином, позов про визна ння права власності - це недог овірна вимога власника майна про констатацію перед треті ми особами факту приналежнос ті позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про по вернення майна чи усунення і нших перешкод, не пов' язани х з позбавленням володіння.

Виходячи зі змісту ч.3 ст.376 Ци вільного кодексу України, зв ернення до суду з вимогами пр о визнання права власності в изнано законодавцем як єдини й можливий спосіб узаконення самочинного будівництва. Пр и цьому, у такому випадку ріше ння суду опосередковує не за хист вже наявного у особи пра ва власності, а виступає саме правостворюючим чинником, щ о випливає із ч.5 ст.11 цього Коде ксу.

На підставі вищевикладено го, приймаючи до уваги, що спір ний об' єкт збудований на зе мельній ділянці, користуваче м якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також врахо вуючи відповідність спірної будівлі діючим будівельним нормативним правилам, позовн і вимоги про визнання права в ласності на будівлю торговог о павільйону (літера А-1) з тамб уром (літера а-1) та площадкою (л ітера а`), загальною площею 84,1 к в.м, яка розташована за адресо ю: м.Маріуполь, бул.Шевченка, 87, є правомірними та такими, що п ідлягають задоволенню.

Виходячи з того, що з боку ві дповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, в наслідок яких виник спір по ц ій справі, згідно із ст.49 Госпо дарського процесуального ко дексу України судові витрати підлягають віднесенню на по зивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Радікал КО”, м .Маріуполь до Маріупольської міської ради, м.Маріуполь зад овольнити повністю.

Визнати право власності Пр иватного підприємства „Раді кал КО”, м.Маріуполь на будівл ю торгового павільйону (літе ра А-1) з тамбуром (літера а-1) та п лощадкою (літера а`), загальною площею 84,1 кв.м, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, бул.Ш евченка, 87.

У судовому засіданні 10.01.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

Суддя

Повне рішення складено 17.01.2011р.