Рішення

від 13.01.2011 по справі 20/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/290

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.11 р.                                                                                    Справа № 20/290                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка  

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк

про стягнення 1626,70 грн.

За участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. – дов.

від відповідача: Бабінова З.М. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, про стягнення 1626,70 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 10.04.03 р. № 149 та на те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати рахунків за перевищення договірних величин, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових поясненнях від 13.01.11 р. позивач зазначив, що неузгодження граничних величин споживання електроенергії з облдержадміністрацією не звільняє відповідача від дотримання цих величин та відповідальності за їх перевищення. В обґрунтування своїх пояснень відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач не погодився і позовними вимогами, про що надав суду письмовий відзив на позов від 13.01.11 р., в якому, посилаючись на приписи договору про постачання електричної енергії від 10.04.03 р. № 149, просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 23.12.10 р. до 13.01.11 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

10 квітня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (далі-Споживач) було підписано договір про постачання електричної енергії № 149 (далі-Договір) з протоколом розбіжностей. Даний протокол не було підписано з боку Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”.

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електричною енергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, узгодженого згідно із умовами розділу 5 Договору та Додатком № 13 „Обсяги постачання електричної енергії та потужності Споживачу та Субспоживачу”.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”.

Порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин електроспоживання викладений у розділі 5 Договору.

12 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” було укладено Угоду до договору.

Відповідно до п.1 Угоди, у зв'язку із перетворенням Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” на Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, що є його правонаступником, та відповідним перейменуванням Горлівського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Регіональне управління з експлуатації каналу КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 10.04.03 р. № 149 вважати такою:

“Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, далі – Постачальник електричної енергії, в особі заступника директора ЦЕМ Підгорецького Володимира Івановича, що діє на підставі довіреності № 321-07 від 03.05.07 р., з однієї сторони, та Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, далі-Споживач, в особі директора Регіонального управління з експлуатації каналу КП „Компанія „Вода Донбасу” Усенко Михайла Васильовича, що діє на підставі положення від 04.09.07 р. № 3 та довіреності від 05.09.07 р. № 03-03.

Згідно із п.5 зазначеної угоди, сторони підтвердили, що інші пункти договору від 10.04.03 р. № 149 вважаються не змінними та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

За даних обставин, враховуючи, що протокол розбіжностей до Договору не підписаний обома сторонами, доказів наявності та урегулювання переддоговірного спору у судовому порядку від сторін не надходило, суд дійшов висновку про те, що Договір є укладеним сторонами в редакції, що наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Статуту Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007 № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет”.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”.  

Отже, відповідач є правонаступником Споживача за Договором.

Згідно із п.4.3 Правил користування електричною енергією, узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії оформлюється додатком до договору як договірні величини.

Відповідачем оформлений додаток № 13 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору з помісячним обсягом споживання електричної енергії на 2010 рік та узгоджений з позивачем.

Відповідно до п.4.4 Правил користування електричною енергією, Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

20 січня 2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою № 32 щодо коригування договірної величини, в якій просив зменшити договірну величину електроспоживання на січень 2010 року до 20,0 тис.кВтг.

Повідомленням № 149/20101025 від 25.01.10 р. відповідачу було доведено до відома про результати розгляду заяви щодо коригування договірної величини електроспоживання та зменшення її з 25 тис.кВтг. до 20 тис.кВт., внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що за взаємною згодою сторін здійснено зміну умов Договору стосовно граничної величини електроспоживання, які у січні 2010 р. визначено на рівні 20,0 кВт/год.

Як стверджує позивач, в січні 2010 р. відповідачем було спожито 22594 кВт/г електричної енергії, проти чого відповідач не заперечив, у зв'язку із чим перевищення договірної величини електроспоживання у січні 2010 року склало 2594 кВт/г.

Позивач оформив та надав відповідачу повідомлення № 159 від 02.02.10 р. та рахунок № 11/149.163824 від 02.02.10 р. за перевищення договірної величини у січні 2010 року на суму 1626,70 грн. з розрахунку двократної вартості різниці фактично спожитої договірної величини, який був отриманий представником відповідача 02.02.10 р.

Відповідно до п.3 Додатку № 5, оплата отриманого Споживачем рахунка повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Згідно із п.6.14 Правил користування електричною енергією, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Посилаючись на те, що зобов'язання щодо сплати рахунків за перевищення договірних величин відповідачем не виконано, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1626,70 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзивна позов, в якому вважає, що перевищення договірних величин у січні 2010 року не було.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.      

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 10.04.03 р. № 149, додатками до Договору, угодою, рахунками, повідомленнями, актами прийому-передавання.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1626,70 грн. – суми заборгованості за перевищення договірних величин є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову обставин, на які посилається позивач, не спростовують, та на їх юридичні наслідки не впливають, внаслідок чого судом до уваги не приймаються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, – задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок Центральних електричних мереж із спеціальним режимом користування № 260303021296 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130903) 1626,70 грн. – суму заборгованості за перевищення договірних величин.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка.ю Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 102,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

                                            Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.01.11 р.

                                                                                            Повне рішення складено 18.01.11 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.