Ухвала

від 28.01.2011 по справі 23/1-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/1-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         28.01.11 р.                                                                                              № 23/1-63                                                                                                                                                                 

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Полімет” м. Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства ”Донецьксталь” - металургійний завод”  м. Донецьк     

про стягнення 71 379, 63 грн.

Суддя                М.І. Забарющий

              Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Полімет” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства ”Донецьксталь” - металургійний завод”  м. Донецьк, про стягнення 59 407, 20 грн. боргу, 9 212, 61 грн. інфляційних та 2 759, 82 грн. річних.

          Відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

     Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позовні вимоги ґрунтуються на 2-х договорах, кожен з яких є окремою підставою виникнення відповідних зобов'язань, а саме договорі № 15341дс від 07.02.2008р. та договорі № 20243дс від 16.02.2010р. За таких обставин, позивачем порушені правила об'єднання вимог і сумісний розгляд заявлених позивачем вимог суттєво утруднить вирішення спору по суті.

  Пунктом 31 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, передбачено,  що: документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення; у разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи (п.12).

До позовної заяви в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем додано платіжне доручення № 1332 від 16.12.2010р. на суму 236 грн., яке  не містить відтиску печатки установи банку (на вказаному платіжному документі є лише відмітка про дату виконання платіжного доручення, а замість печатки проставлено штамп установи банку).  

   За таких обставин, платіжне доручення № 1332 від 16.12.2010р. на суму 236 грн. не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.   

     Керуючись ст.ст. 57, 58, п. п. 5, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути  позивачу.

Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. платіжні доручення від 16.12.2010р. № 1331 та № 1332.

                  Суддя                                                                                         Забарющий М.І.