Постанова

від 10.04.2007 по справі 23/1-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/1-63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2007 р.                                                                           справа №23/1-63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Церегородцев С.Ф. - головний спеціалист-юрисконсульт, довір. № 22-06-1 від 16.01.2007р.,

від відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві тапрофесійних захворювань України, м. Київ

на ухвалу господарського суду

Донецької області

від05.01.2007 року

по справі№ 23/1-63 (суддя М.І.Забарющий)

за позовомФонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві тапрофесійних захворювань України, м. Київ

доспільного українсько-російського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсофт", м. Донецьк

простягнення 104 587,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, спі льного українсько-російського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідаль ністю "ІНТЕРСОФТ", м. Донецьк, 75 000,00 грн. основного боргу, 23 400,00 грн. індексу інфляції та 6 187,50 грн. 3% річних.                                          

Ухвалою господарського суду Донецької області  від 19.01.2007р. по справі № 23/1-63 повернуто позовні матеріали  позивачу  у зв'язку з тим, що останнім  не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі з посиланням на ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" та інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуально го кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", згідно якого, якщо відповідний орган, зазначений у ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звертається до го сподарського суду на підставі норм Цивільного чи Господарського кодексів України з при воду правочину (господарського договору), стороною якого є цей орган (у зв'язку з купівлею-продажем, орендою, підрядом тощо), він має сплачувати державне мито на загальних підставах.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач по справі, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд  скасувати ухвалу  місцевого господарського суду Донецької області по справі № 23/1-63 та передати справу для розгляду по суті до господарського суду Донецької області. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права:   п. 2 ст. 22 та ч.2 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ, постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 411 "Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу",  п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 „Про державне мито", інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228, Статут позивача. Вказує, що договір, по якому заявлено стягнення  було укладено між сторонами  у зв'язку з виконанням  позивачем своїх владних повноважень.

Відповідно  до положень  ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, суд  встановив  наступне:

Відповідно до п. 2 ст. 22  Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ Фонд соціального страхування від нещасних  випадків здійснює заходи,  спрямовані  на  запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників,  викликаної умовами  праці. У тому числі:

    1) надає  страхувальникам  необхідні  консультації,  сприяє у створенні  ними  та  реалізації  ефективної   системи   управління охороною праці;

   2) бере участь:  у   розробленні   центральними   органами   виконавчої  влади державних  цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов  праці  і  виробничого середовища  та їх реалізації;   у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;   в організації    розроблення    та    виробництва     засобів індивідуального захисту працівників;  у здійсненні  наукових досліджень у сфері охорони та медицини.

Підпунктом  2 пункту 8 Статуту Позивача  також  покладено обов'язок на  Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України брати участь у розробленні центральним органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації (далі - Закон).

Відповідно до абз. 2 п. 32 Статуту Позивача, останній забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами   наукових   досліджень   з   охорони та медицини праці, організації розроблення  і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

21.11.2002 року між Державним департаментом з нагляду за охороною праці, правонаступником якого є Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та  спі льним українсько-російським підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідаль ністю "ІНТЕРСОФТ" укладено договір № 49, предметом якого є розроблення та впровадження аварійно–програмного комплексу «Вентиляція -  ПЛА».

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору,  Договір укладено відповідно до абзацу другого пункту 2статті 22, частини другої статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності та Положення про порядок фінансування робіт, передбачених Національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також  інших робіт, пов'язаних із реалізацією профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань України від 01.11.2001р. № 41.

Позивач, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, спі льного українсько-російського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідаль ністю "ІНТЕРСОФТ", 75 000 грн. основного боргу, 23 400,00 грн. індексу інфляції та 6 187,50 грн. 3% річних  у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228, на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі,  зазначено, що коли окремі органи, про які йдеться в статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. N 7-93 "Про державне мито", звертаються до господарського суду  не у зв'язку з виконанням своїх владних повноважень, вони зобов'язані сплачувати державне мито у загальному порядку.

Разом з тим, виходячи з вимог діючого законодавства та умов договору  від 21.11.2002р. № 49, укладеного між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем  вказаний договір укладено в межах  своїх владних повноважень  та на виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1320.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 „Про державне мито" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002р. №411 "Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільнений від сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно п.4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України,  порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування ухвали господарського суду Донецької області  від 19.01.2007р. по справі № 23/1-63.

          Керуючись ст. ст. 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.01.2007р. по справі № 23/1-63 -  задовольнити.

          Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.01.2007р. по справі № 23/1-63 за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ до спі льного українсько-російського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідаль ністю "ІНТЕРСОФТ", м. Донецьк про стягнення  104 587,50 грн. -  скасувати.

          Справу № 23/1-63 направити до господарського суду Донецької області для розгляду по суті

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

          Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 4 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1-у справу

          1-ДАГС