Рішення

від 25.01.2011 по справі 10/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/103

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.01.11 р.                                                                                    Справа № 10/103                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, м.Ковель  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, м.Донецьк

про стягнення 359 103,43грн.

За участю представників:

від позивача: Трушкін В.Ю. – дов.  

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Закрите акціонерне товариство „КАЛИНА-ЛТД”, м.Ковель, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, м.Донецьк, про стягнення 359 103,43грн., з яких 280000,00 грн. – сума основного боргу, 28355,21 грн. – сума інфляції, 5371,40 грн. – сума штрафу, 33764,36 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000042 від 16.03.06 р., Господарського та Цивільного кодексів України  та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 26.05.09 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків, розрахунок позовних вимог.

Клопотанням від 26.05.09 р. позивач залучив до матеріалів справи копії банківських виписок.

02 червня 2009 року позивач звернувся до суду із клопотанням про уточнення позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідача 280000,00 грн. – суму основного боргу, 31130,41 грн. – суму інфляційних витрат, 5371,40 грн. – суму штрафу, 35053,13 грн. – суму пені.

Дане клопотання судом прийнято до розгляду як таке, що подане відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не погодився із позовними вимогами, про що надав суду письмовий відзив від 09.06.09 р., в якому зазначає, що сторони у Додатковій угоді № 10 від 09.10.08 р. не досягли згоди по всім істотним умовам поставки, а саме – відносно форми оплати, у зв'язку із чим, на думку відповідача, відсутні будь-які підстави вважати, що у відповідача виник саме грошовий борг. Крім того, відповідач вважає, що спірна поставка не є договірною, а тому штрафні санкції, що передбачені договором, не повинні застосовуватись, у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У клопотанні від 09.06.09 р. відповідач просив суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу.

23 червня 2009 року позивач звернувся до суду із письмовими запереченнями на відзив відповідача, в якому вважає відзив відповідача на позов намаганням ухилитись від відповідальності як в частині розрахунків за отриманий товар, так і в частині застосування фінансових санкцій, передбачених умовами договору та діючим законодавством, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Крім того, позивач заперечив проти клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.

23 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, м.Донецьк, звернулось із зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, м.Ковель.

У своєму зустрічному позові позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16 березня 2006 року, укладений між Закритим акціонерним товариством „КАЛИНА-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, недійсним.

В обґрунтування свого зустрічного позову позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу № КА-0000045 від 16 березня 2006 року з боку позивача за первісним позовом підписала невідома особа, обсяг цивільної дієздатності якої невідомий, на приписи Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 30.06.09 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

01 липня 2009 року відповідач за зустрічним позовом надав суду письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначає, що на момент укладання генерального договору № КА-0000045 сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що відповідає ст.638 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що за зазначеним договором здійснювалась поставка товару, отримання та оплата товару, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування свого відзиву відповідач за зустрічним позовом посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

20 серпня 2009 року позивач за первісним позовом звернувся до суду письмовим запереченням на клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, в якому вважає зазначене клопотання таким, що не відповідає вимогам діючого господарського законодавства, фактичним матеріалам справи та спрямованим на затягування судового процесу, у зв'язку із чим просить суд відмовити відповідачу за первісним позовом у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. В обґрунтування свої заперечень позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи нотаріально завірену заяву директора ЗАТ „КАЛИНА-ЛТД”, в якій зазначена особа підтвердила, що власноруч підписала генеральний договір № КА-0000045.

Листом від 15.09.09 р. позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи оригінал договору № КА-0000045 від 16.03.06 р., оригінал Додаткової угоди № 10 від 09.10.08 р., оригінал акту приймання-передавання № КА-0001331 від 13.10.08 р., оригінал накладної № 13897 від 13.10.08 р.

16 вересня 2009 року позивач за первісним позовом звернувся до суду із доповненням до відзиву на зустрічну позовну заяву, в якому вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

У письмових поясненнях від 17.09.09 р. відповідач за первісним позовом вважає, що почеркознавча експертиза повинна дати відповідь щодо приналежності підписів на первинних документах (актах, накладних тощо), у зв'язку із чим надав суду коло питань, які на його думку, слід поставити на вирішення експертам.

Крім того, у письмових поясненнях від 17.09.09 р. відповідач за первісним позовом стверджує, що Додаткові угоди № 1-9 до договору виконувались відповідачем за первісним позовом, оскільки вони були підписані з боку позивача уповноваженою особою – його генеральним директором та по ним здійснювались відповідні поставки. Додаткова угода № 10, на думку відповідача за первісним позовом, підписана невідомою особою, у зв'язку із чим є недійсною.

Ухвалою суду від 17.09.09 р. провадження по справі № 10/103 зупинено у зв'язку із призначенням почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

У клопотанні від 22.09.09 р. позивач за первісним позовом просив суд призначити судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та надав суду коло питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експертам.

21 липня 2010 року Донецький науково-дослідний інституту судових експертиз повернув на адресу господарського суду Донецької області матеріали справи № 10/103 разом із висновком судово-почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.09.10 р. справу № 10/103 передано на розгляд судді Донцю О.Є.

Ухвалою суду від 11.01.11 р. провадження по справі поновлено у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

25 січня 2011 року позивач за первісним позовом звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких вважає, що висновком експертизи підтверджені факт дійсності документів в межах правовідносин сторін за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16 березня 2006 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

16 березня 2006 року між Закритим акціонерним товариством „КАЛИНА-ЛТД” (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметстпром” (далі-Покупець) було укладено генеральний договір № КА-0000045 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього.

Згідно із п.1.2 Договору, номенклатура, кількість, умови поставки, форма та порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до Договору.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату поставленого Продавцем товару, а також витрати з його транспортування.

Відповідно до п.5.1 Договору, Покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не передбачено додатковими угодами.

Згідно із п.п.5.2, 5.3 Договору, оплата здійснюється на підставі виставленого Продавцем рахунку або на умовах, передбачених у додаткових угодах до Договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за повну або часткову несплату або несвоєчасну оплату вартості отриманого товару Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 100 (сто)гривень за кожну тону поставленого, але несплаченого або несвоєчасного сплаченого товару.

Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку несплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, Покупець сплачує Продавцю додатково до штрафу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несвоєчасної оплати товару, від вартості несплачених або несвоєчасно оплачених нафтопродуктів за кожний день прострочки платежу. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Додатковою угодою № 10 від 09.10.08 р. до Договору сторони визначили, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти за наступними цінами та в наступних обсягах: Дизпаливо Л-0,2-62 ВС у кількості 60,0 тон за ціною з ПДВ 6515,00 грн., всього вартістю 390960,00 грн. Умови оплати: протягом 5 банківських днів по факту відвантаження товару. Умови поставки: СРТ – ст.призначення: „Толкачевський”.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 10 до Договору позивачем за первісним позовом була здійснена поставка нафтопродуктів, а саме – Паливо дизельне Л-0,2-62 на загальну суму 408396,82 грн.

Отримання нафтопродуктів в кількості 62,676 тон підтверджується актом приймання-передачі КА-0001331 від 13.10.08 р., який наявний в матеріалах справи.

Як стверджує позивач за первісним позовом, поставка нафтопродуктів здійснювалась без отримання передоплати.

Позивач свої зобов'язання за Договором та Додатковою угодою виконав належним чином, передав у власність відповідача нафтопродукти, що підтверджується, наявними у матеріалах документами.

Відповідач за первісним позовом свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманих нафтопродуктів у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору та Додаткової угоди.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із  позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 280000,00 грн. – суму основного боргу, 31130,41 грн. – суму інфляційних витрат, 5371,40 грн. – суму штрафу, 35053,13 грн. – суму пені.

Відповідач не погодився із позовними вимогами та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16 березня 2006 року, укладений між Закритим акціонерним товариством „КАЛИНА-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, недійсним.

Ухвалою суду від 30.06.09 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.09.09 р. провадження по справі № 10/103 зупинено у зв'язку із призначенням почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлені наступні питання:

1. Чи здійснені підписи на документах: генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р., Додаткова угода № 10 від 09.10.08 р., заява за реєстровим № 1976 від 17.08.09 р., однією особою?

2. Чи здійснені підписи на документах: генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р., Додаткова угода № 10 від 09.10.08 р., заява за реєстровим № 1976 від 17.08.09 р., директором Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД” Козаковим Ф.С.?

21 липня 2010 року Донецький науково-дослідний інституту судових експертиз повернув на адресу господарського суду Донецької області матеріали справи № 10/103 разом із висновком судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У своєму зустрічному позові позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16 березня 2006 року, укладений між Закритим акціонерним товариством „КАЛИНА-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, недійсним, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16 березня 2006 року з боку позивача за первісним позовом підписала невідома особа, обсяг цивільної дієздатності якої невідомий, стверджуючи, що підпис, який міститься на Договорі не відповідає справжньому підпису директора Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, який стоїть на позовній заяві за первісним позовом.

Згідно із ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.42 зазначеного кодексу, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Як вбачається з експертного висновку, підписи від імені Козакова Фелікса Семеновича, що розташовано в двох екземплярах генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р., в двох екземплярах додаткової угоди № 10 від 09 жовтня 2008 року, заяві за реєстровим № 1976 від 17 серпня 2009 року виконано Козаковим Феліксом Семеновичем.

Наданий суду Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз експертний висновок приймається судом у якості письмового доказу по справі як такий, що відповідає приписам ст.ст.41, 42 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи нотаріально завірену заяву, якою директор Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД” Козаков Ф.С., підтвердив, що він як директор ЗАТ „КАЛИНА-ЛТД” мав всі необхідні повноваження на укладання генерального договору № КА-0000045 згідно із статутом товариство і його власне волевиявлення на момент укладення договору було вільним і відповідало його внутрішній волі, а також договір був спрямований на реальне настання правовий наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Додаткової угоди до Договору з боку позивача здійснювалась поставка нафтопродуктів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а з боку відповідача – отримання нафтопродуктів та оплата відповідно до платіжних доручень від 15.10.08 р., 05.11.08 р., 10.11.08 р., 17.11.08 р., 14.01.09 р., 21.01.10 р. із посиланням на Договір, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 зазначеного кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що посилання позивача за зустрічним позовом на те, що Договір підписаний не уповноваженою особою з боку Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, є необґрунтованим.

Таким чином, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України підстав для визнання правочину недійсним суд не вбачає, у зв'язку з чим у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „КАЛИНА-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметстпром” слід відмовити.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої первісні позовні вимоги позивач за первісним позовом підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р., Додатковою угодою № 10 від 09.10.08 р., накладною, актом приймання-передачі, рахунком, податковою накладною, розрахунком ціни позову.

Отже, позовні вимоги що стягнення з відповідача за первісним позовом 280000,00 грн. – суми основного боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

  Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

  У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

  Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

  В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.7.2 Договору, що за повну або часткову несплату або несвоєчасну оплату вартості отриманого товару Покупець оплачує Продавцю штраф у розмірі 100 (сто)гривень за кожну тону поставленого, але несплаченого або несвоєчасного сплаченого товару.

Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку несплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, Покупець сплачує Продавцю додатково до штрафу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несвоєчасної оплати товару, від вартості несплачених або несвоєчасно оплачених нафтопродуктів за кожний день прострочки платежу. Оплата пені не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 31130,41 грн. – суми інфляційних витрат, 5371,40 грн. – суми штрафу, 35053,13 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

 Судові витрати по справі, в тому числі витрати, пов'язані із проведенням експертизи, слід покласти на відповідача за первісним позовом.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 509, 525, 526, 530, 541, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, м.Ковель, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ” (83050, м.Донецьк, вул.Артема, 88, к.231; поточний рахунок 26000162800 в ЗАТ „Донгорбанк” в м.Донецьку, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32685898) на користь Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД” (місцезнаходження: 45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Театральна, 15; адреса для листування: 01042, м.Київ, вул.П.Лумумби, 3; поточний рахунок 26007101729001 в ЗАТ „Альфа-банк”, м.Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 33724094) 280000,00 грн. – суму основного боргу, 31130,41 грн. – суму інфляційних витрат, 5371,40 грн. – суму штрафу, 35053,13 грн. – суму пені, 3812,55 грн. – суму держмита, 118,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1380,00 грн. – суму за експертизу № 5084/02.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕСТПРОМ”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства „КАЛИНА-ЛТД”, м.Ковель, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нафтопродуктів № КА-0000045 від 16.03.06 р. – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

                                       Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.01.2011 р.

                                                                                        Повне рішення складено 31.01.2011 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.