Ухвала

від 06.01.2011 по справі 17/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

06.01.11                                                                                 Справа № 17/223.

Суддя Фонова О.С., розглянувши заяву Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт" про розстрочку виконання рішення у справі за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", м. Луганськ

про стягнення  164731 грн. 22 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Калашнікова Г.Л., довіреність № 82-д від 27.12.2010;

від відповідача –не прибув.

Обставини справи: до господарського суду Луганської області 27.12.2010 від Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт" надійшла заява №05-1-279 від 23.12.2010, згідно якої відповідач просить розстрочити виконання рішення від 23.09.2010 у справі №17/223, згідно наданого графіку.

          Від відповідача 04.01.2011 до канцелярії суду надійшло клопотання №05-1-233 від 04.01.2011 про відкладення розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду по справі №17/223 на іншу дату, у зв‘язку з находженням представника відповідача на лікарняному.

          Зазначене клопотання судом відхиляється з огляду на те, що згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України заява про розстрочку виконання рішення розглядається у десятиденний строк.

          В даному випадку, з огляду на дати надходження вказаної заяви –27.12.2010, 10-ти денний строк закінчується 06.01.2011, отже відкладення розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду по справі №17/223 на іншу дату неможливо у зв‘язку з відсутністю строку на розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Позивач заперечує проти надання розстрочки та зазначає, що 01.10.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір №2 на реструктуризацію заборгованості, що склалась за договором №458 від 17.09.2004 на постачання теплової енергії. У продовж дії договору на реструктуризацію заборгованості відповідачем грошові зобов‘язання належним чином не виконувались, що стало підставою для примусового стягнення суми заборгованості. Тому, позивач ставить під сумнів належне виконання зобов'язання щодо оплати суми боргу у разі надання розстрочки відповідачу.

Також, несплата споживачами отриманої теплової енергії призводять до неможливості позивача у повному обсязі виконувати зобов‘язання щодо оплати придбаних енергоресурсів та становлять теплопостачальну організацію у скрутне фінансове становище.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.09.2010 у справі                    № 17/223 позов задоволений повністю та на користь позивача з відповідача стягнуто борг в сумі 164731 грн. 22 коп., державне мито у сумі –1647 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На виконання рішення був виданий наказ господарського суду № 17/223 від 08.10.2010.

27.12.2010 відповідач звернувся до суду із заявою в порядку статті 121 ГПК України про розстрочку виконання рішення від 23.09.2010 у справі № 17/223, згідно наданого графіку, зокрема просив розстрочити на п‘ять років зі сплатою рівних сум щомісячно, до 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що на даний час підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду від 23.09.2010 у справі № 17/223.

Позивач заперечує проти надання розстрочки з підстав, вказаних вище.

Розглянувши заяву відповідача та вислухавши доводи позивача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що  ускладнюють  виконання  рішення  або  роблять  його  неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин   справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Однак, відповідачем не подано будь-яких  доказів,  на підтвердження  обставин,  що  ускладнюють  виконання  рішення або  роблять  його  неможливим на даний час чи в майбутньому.  

Як зазначено у  п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.09.1996                        № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” вказано, що підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання розстрочки виконання судового рішення.

Відповідач просить суд про надання розстрочки виконання судового рішення строком до грудня 2015 року згідно наданого графіку, але ним не доведено суду наявності реальних джерел надходження коштів та не надано доказів на підтвердження того, що його фінансовий стан суттєво зміниться протягом цього періоду, не надано  належного економічного та документального обґрунтування такої можливості.   

До того ж, суд враховує доводи позивача щодо відмови у розстрочці виконання рішення, які приймаються судом до уваги та є обґрунтованими. Крім того, судом враховуються  матеріальні інтереси сторін, а також наявність інфляційних процесів в країні, які знецінюють значні суми заборгованості.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем можливості виконання рішення в  строки, зазначені ним у графіку та недоведеністю обставин, які б обумовили необхідність та  доцільність розстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу  України, суд

             у х в а л и в:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт" про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2010  у справі №17/223 відмовити.        

Суддя                                                                                     О.С. Фонова