Рішення

від 18.01.2011 по справі 55/13-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/13-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р.                                                            Справа № 55/13-10

вх. № 433/5-55

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Коба А.В.,  Постоюк М.І.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)", м. Вишгород;   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Віал Менеджмент Груп", м. Харків;  

про стягнення 338103,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  "Хенкель Баутехнік (Україна)"  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Віал Менеджмент Груп" 318592,17 грн. основного боргу, 15929,61 грн. штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 129/01/Д-ПТМ від 20.12.07 не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року було призначено по справі №55/13-10 судову бухгалтерську експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н.С.Бокаріуса в зв'язку з чим провадження  у справі було зупинено.

На адресу суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н.С. Бокаріуса  надійшов висновок проведеної судово-економічної експертизи №4774 від 28.10.2010р. (вх.№ 4860 від 30.11.2010р.).

Ухвалою суду від 02.12.2010р. було поновлено провадження по справі та призначено розгляд справи на 14.12.2010р.

Ухвалою суду від 14.12.10 розгляд справи було відкладено на 10.01.11.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 28.12.10, у зв"язку з призначенням судді Гребенюк Н.В. суддею Харківського апеляційного господарського суду, справу №55/13-10 було передано судді Добрелі Н.С.

10.01.11 позивач надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 10.01.11 розгляд справи було відкладено на 18.01.11.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.  

20.12.07 між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару № 129/01/Д-ПТМ.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище договору позивач був зобов'язаний постачати та передавати у власність відповідача товари, а останній зобов'язаний був здійснювати їх оплату на умовах договору.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товарів відповідача, а відповідач їх прийняв, що підтверджується матеріалами справи (зокрема, відповідно до п. 6.4 Договору, підтверджується підписанням відповідачем видаткових накладних).

Окрім того, судом було отримано висновок судової економічної експертизи №4774 від 28.10.10 (т.3., а.с. 2-4), відповідно до результатів якої було встановлено кількість поставленого та кількість оплаченого товару, та надано перелік накладних за якими залишився борг у відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до пункту 9.1 Договору, п.З Додатку 2 та п. 3. Додатку 2/1 до Договору, оплата за поставлений товар має здійснюватись у порядку безготівкового розрахунку на умовах тридцятиденної відстрочки платежу від дати підписання сторонами видаткових накладних.

В ч. 1 ст. 530 ЦК зазначено, що у випадку встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Останній термін відстрочення виконання зобов'язань відповідача закінчився 12.12.08, але оплати отриманого товару відповідач не здійснив,  внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 318592,17грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 318592,17грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та  підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо штрафних санкцій грунтуються на положеннях ст. 611 Цивільного кодексу України, яка передбачає настання правових наслідків у вигляді сплати неустойки у випадку порушення зобов'язань, а також ст. 549 ЦК. Відповідно до норм статті 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання.

Оскільки сума невиконаних відповідачем у строк зобов'язань складає 318592,17грн., то штраф, передбачений умовами договору, рівниий 5% від суми боргу, що становить 15929,61 грн., обгрунтований, доведений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі, а саме державне мито, витрати на ІТЗ та вартість проведення судової експертизи у розмірі 5426,40грн. (платіжне доручення №880 від 01.07.10, т.9, а.с.90), покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44-49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІАЛ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП” (61125, м.Харків, вул. Вернадського, 1, код ЄДРПОУ 34388916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)" (07300, Київська область, місто Вишгород, вул Новопромислова, 2, р/р 26001003001600 в АБ "ІНГ Банк Україна" м. Києва, МФО 300539, код ЄДРПОУ 21685172) суму основного боргу у розмірі 318592,17грн., 15929,61грн. штрафу, 5426,40грн. за проведення судової експертизи, 3381,03грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 24 січня 2011 року.