Постанова

від 17.01.2011 по справі 31/163

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/163

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.01.2011 р.           справа №31/163

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівНовікової Р.Г.Волкова Р.В., Дучал Н.М.

за участю представників

від позивача:не з'явився

від відповідача:Тюшкіна Л.А. –за дов. №1/1204 від 29.09.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове

на рішення господарського суду

Донецької області

від04 листопада 2010р.(повний текс підписаний 05.11.2010р.)

по справі№31/163 (суддя Ушенко Л.В.)

за позовомДержавної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк

доДержавного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове

простягнення збитків в сумі 32104133грн.38коп., заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк звернулась з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове про стягнення збитків в сумі 32104133грн.38коп., заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2011р. (повний текст підписаний 05.11.2011р.) у справі №31/163 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняти нове –про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на недоведеність обставин, визнаних судом. Акт від 05.11.2008р. не містить інформацію про дату відбору проб, засоби вимірювання, джерело викиду, перелік забруднюючих речовин.

Розрахунок розміру збитків здійснений з порушенням пункту 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064)

Апелянт наполягає на тому, що позивачем не доведено правомірність розрахунку наднормативного викиду забруднюючих речовин та суми збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідач також посилається на суттєву зміну позивачем підстав позову під час розгляду справи. Судом було витребувано та залучено до матеріалів справи акти попередніх перевірок, на які позивач не посилався в якості доказу своїх вимог.

В судових засіданнях від 06.12.2010р. та від 17.01.2011р. представник відповідача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі. Позивач явку свого представника до суду не забезпечив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Фахівцями Відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Селидіввугілля», за результатами якої складений акт №10 від 26.02.-04.03.2010р.

Під час перевірки встановлено, що вимоги про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, викладені в приписі №39 від 18.09.2009р. щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин відповідачем не виконані. Зокрема, Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська»ДП «Селидвугілля»продовжує здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної екологічної інспекції в Донецькій області протягом 2008-2009р.р. здійснювались перевірки Державного підприємства «Селидіввугілля»та Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська»ДП «Селидвугілля»щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками яких складені відповідні акти від 27.10.2008р., №19 від 14-15.05.2009р., №20 від 18-22.05.2009р.

В результаті повторних перевірок встановлено, що з 01.01.2008р. та на момент проведення перевірок підприємство працює без дозволу на викиди і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря самовільно, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 11 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря».

На підставі положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №38 від 18.05.1995р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 за №157/693), Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), позивачем було вирахувана сума збитків, заподіяних внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, в розмірі 32104133грн.38коп. (за період з 05.11.2008р. по 31.01.2009р. в розмірі 644200грн.97коп., за період з 01.02.2009р. по 31.12.2009р. -31459932грн.41коп.)

За приписами статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»№1264-XII від 25.06.1991р. (із змінами та доповненнями) державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1524 від 02.11.2006р., встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.

Державна екологічна інспекція в Донецькій області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ).

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України №548 від 19.12.2006р.(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007р. за №120/13387), інспекція здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей тощо.

При здійсненні державного контролю, позивач має право перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»№1264-XII від 25.06.1991р. (із змінами та доповненнями)використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»№1264-XII від 25.06.1991р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»№2556-III від 21.06.2001р. підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до статті 11 цього ж закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: 1.- неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; 2. - неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; 3. - дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»№2556-III від 21.06.2001р. шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064) (далі –Методика №639)

Раніше порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання, визначався Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №38 від 18.05.1995р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 за №157/693) (далі - Методика №38)

Згідно з пунктом 2.1.2 цієї Методики №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

В пункті 2.7.1 наведеної Методики встановлено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлений фахівцями Державної екологічної інспекції в Донецькій області при проведенні планової перевірки. Обсяги, склад забруднюючих речовин та час роботи джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря також підтверджений документально, у тому числі і відповідачем (довідки №02/29-204 від 13.04.2010р.,  №№04/205 від 13.04.2010р.)

Посилання скаржника на порушення положень пункту 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064) не залишаються без уваги апеляційною інстанцією з огляду на наступне.

В пункті 3.6 згаданої Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

В пункті 3.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), наведена формула розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди. При цьому, в розрахунку використовується саме час роботи джерела викиду (утворення) забруднюючої речовини без дозволу.

За приписами пункту 6.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №38 від 18.05.1995р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 за №157/693), розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Інструментально-лабораторні вимірювання на підприємстві відповідача відбулись 05.11.2008р., про що свідчить акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 05.11.2008р. саме в цей час позивачем виявлено та зафіксовано порушення підприємством, а саме здійснення господарської діяльності без отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідний дозвіл був отриманий відповідачем 22.09.2010р. Позивачем було вирахувана сума збитків, заподіяних внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, в розмірі 32104133грн.38коп. за період з 05.11.2008р. по 31.01.2009р. в розмірі 644200грн.97коп., за період з 01.02.2009р. по 31.12.2009р. -31459932грн.41коп.

Враховуючи викладене, розрахунок суми шкоди здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Решта посилань скаржника на порушення судом норм процесуального права також не приймається до уваги апеляційною інстанцією через їх безпідставність та недоведеність.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011р. (повний текст підписаний 05.11.2011р.) у справі №31/163 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля»м. Селидове на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011р. (повний текст підписаний 05.11.2011р.) у справі №31/163 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2011р. (повний текст підписаний 05.11.2011р.) у справі №31/163 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                                     Р.Г. Новікова

Судді:                                                                                                                  Р.В. Волков

                                                                                                              Н.М.Дучал

Надруковано 4 примірника: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС;