Постанова

від 03.02.2011 по справі 2а-13007/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2011 року 10:46 № 2а-13007/10/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі: г оловуючого судді Кармазіна О .А. при секретарі судового зас ідання Руденко Н.В.,

за участю представників с торін:

від позивача: Куниця Ю.М. (директор, діє на підста ві статуту)

від відповідача: Гарк уша К.Р. (довіреність від 29.04.2010 р. № 2264/9/10)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Профіт Ком»

до Державної податкової інс пекції у Дніпровському район і міста Києва

про визнання недійсними пода ткових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адмі ністративного суду м. Києва з вернулось Товариство з обмеж еною відповідальністю «Проф іт Ком»з позовною заявою до Д ержавної податкової інспекц ії у Дніпровському районі мі ста Києва (далі - ДПІ). Відпові дно до якої, з урахуванням уто чнень від 24.09.2010 року, просить ви знати недійсними податкові п овідомлення-рішення від 12.03.2010 р оку № 0006231520/0, від 25.08.2010 року № 00063231520/2 та № 0022331520/0, якими позивачу визначе ні податкові зобов' язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позо вних вимог позивач зазначає, що 29.12.2009 року ним було подано до ДПІ декларацію з ПДВ за листо пад 2009 року, яка належним чином зареєстрована органом подат кової служби та відповідно д о якої позивач задекларував всі наявні податкові зобов' язання у розмірі 293041 грн. При ць ому відповідач самостійно сп латив до бюджету позитивну р ізницю, визначену у декларац ії з ПДВ.

В той же час, як зазнач ає позивач, 27.02.2010 року відповіда чем проведена документальна невиїзна (камеральна) переві рка позивача за результатами якої ДПІ складено Акт переві рки, відповідно до якого вста новлено, що податкова деклар ація позивача не подана , а виходячи з рішень ДПІ та ДП А у м. Києві за результатами ро згляду скарг позивача - вищез гадана податкова декларація з ПДВ не визнана як пода ткова звітність. З огляду на ц е ДПІ в акті перевірки, за резу льтатами співставлення податкових зобов' язань в розрізі контрагентів, визнач ила, що позивачем занижено су му податкових зобов' язань н а суму 292242 грн. у зв' язку з чим в ідповідачу визначено податк ове зобов' язання у даній су мі та визначено штраф у розмі рі 57448 грн.

Позивач зазначає, що р ішення ДПІ є безпідставним, о скільки позивач нарахував та сплатив до бюджету нарахова ні за листопад 2009 року податко ві зобов' язання незалежно в ід того, що відповідач не визн ав його податкові декларації податковою звітністю та виз нав її неподаною. Крім того, пл атежі до бюджету були здійсн ені до того, як зазначає відпо відач, останній не визнав дек ларацію позивача податковою звітністю. При цьому, як зазна чає позивач, він до цього часу не отримав рішення ДПІ про не визнання звітності.

Відповідач проти поз ову заперечує, зазначає, що де кларація відповідача з ПДВ б ула невизнана як податкова з вітність з тих підстав, що, як зазначено у листі ДПІ від 19.01.2010 року, у декларації з ПДВ зазна чена інша адреса, ніж визначе на у реєстраційних документа х, у зв' язку з чим на підставі акту перевірки за результат ами співставлення податкови х зобов' язань у розрізі кон трагентів відповідачем було встановлено заниження позив ачем податкових зобов' язан ь з ПДВ на вищезгадану суму та , відповідно, ухвалено оскарж увані податкові повідомленн я-рішення, якими позивачу на з аконних підставах визначені оскаржувані суми податкових зобов' язань.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС Укр аїни в судовому засіданні 03 лю того 2011 року проголошено всту пну та резолютивну частини п останови.

Розглянувши подані позива чем та відповідачем документ и і матеріали, заслухавши поя снення представників сторін , з' ясувавши всі фактичні об ставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які ма ють значення для розгляду сп рави і вирішення спору по сут і, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Профіт Ком»(і дентифікаційний код 36516166), заре єстроване Дніпровською райо нною в місті Києві державною адміністрацією за адресою 0209 2, м. Київ, Дніпровський район , вул. Алма-Атинська, будинок 89-А , квартира 29. Позивач зареєст рований як платник ПДВ у Держ авній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києв а 17.07.2009 р. та йому присвоєно номе р платника ПДВ 365161626531.

Під час розгляду справи, суд ом встановлено, що 27 лютого 2010 р оку відповідачем складено Ак т перевірки № 1381-15/36516166 про резуль татами документальної невиї зної (камеральної) перевірки податкової декларації з под атку на додану вартість пози вача (далі-Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що податкова декларація позива ча з ПДВ за листопад 2009 року до податкового органу не под ана.

Відповідно до Акту перевір ки. встановлено, що згідно баз и автоматизованого співст авлення податкових зобов ' язань та податкового креди ту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України позивач не відобразив податкові зобов' язання з ПДВ наступних контр агентів:

Код ЄДРПОУ Індивідуальний податковий номер Назва сума відхилення із знаком "- "

34425968 344259626536 ТОВАРНА БІРЖА "ABTOKOM" 148 607,00

33881180 338811826507 ТОВ "АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМ И КЕРУВАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ" 46 666,67

36472035 364720326563 ТОВ "АВТОКОМ" 22 496,00

32212100 322121026591 ТОВ"О.П.С." 17 833,33

30550497 305504926579 ПП "ОСА" 15 500,00

31840273 318402726555 ТОВ "ІЦК - Інститут магістра льних трубопроводів" 12 300,00

36687951 366879526531 ТОВ "Трейд-сервіс Україна" 10 072,32

32619846 326198426584 ТОВ "Експерт-щит" 3 583,33

33678001 336780010082 ПП "Охоронна агенція "Говер ла" 3 102,00

35412389 354123810319 ТОВ ДЕТЕКТИВНЕ БЮРО "ОЛВІС" 2 833,33

30920284 309202810146 ТОВ "ТРЕЙДЕР" 2 516,67

36001082 360010826599 ПП "СКОРПІОН РС" 2 000,00

35465069 354650626561 ТОВ "АРТА-ГРУПП" 1 666,67

25386808 253868026035 ПП "ОСА" 1 570,00

33936014 339360126507 ПП "ОЛТА-ІНЖКОМПЛЕКТ" 1 260,00

35633182 356331826559 ТОВ "КАМЕРОНПЛЮС" 235,00

Згідно з Актом перевірки встановлено порушення п/п. 7.3.1. Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - с ума ПДВ у розмірі 292 242,00 грн., яка не включена до податкових зо бов' язань за листопад 2009 рок у, підлягає донарахуванню до сплати до бюджету.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове пові домлення-рішення № 0006231520/0 від 12.03.2 010 року, яке ухвалено згідно із п/п. «б»п/п. 4.2.2. та згідно п/п. 17.1.3. За кону України «Про порядок по гашення зобов'язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми»(далі - Закон № 2181) у зв' язк у з порушенням п/п. 7.3.1. Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість». Сума податкового зобов' язання з основного п латежу визначено у розмірі 2922 42,00 грн., а штрафних санкцій 58448 гр н.

Позивачем зазначене подат кове повідомлення-рішення бу ло оскаржено в адміністратив ному порядку до ДПІ, за резуль татами якого ДПІ ухвалено рі шення від 10.06.2010 року № 14940/10/25-014, яким зазначене податкове повідом лення-рішення залишено без з мін та додатково дона раховано 58448,80 грн. штрафних с анкцій.

У даному рішенні ДПІ, крім і ншого, зазначено (стор.2), що под аткова декларація з ПДВ за ли стопад 2009 року подан а 22.12.2010 р. за вх. № 274333.

Як зазначає відповідач, на п ідставі п/п. 4.1.2. Закону № 2181 зазна чена декларація не була ви знана ДПІ з підстав невідп овідності Порядку заповненн я та подання декларацій з под атку на додану вартість, затв ердженого наказом ДПА № 166 від 30.05.1997 р., про що позивачу було над іслано лист-рішення № 837/10/15-411 від 19.01.2010 року.

Рішення ДПІ за результатам и розгляду скарги також не мі стить підстав невизнання ДПІ цієї декларації.

Суд також зазначає, що дане рішення містить взаємовик лючну інформацію, а саме - ДПІ вказує на те, що деклараці я була подана 22.12.2010 року, а рішен ня щодо її невизнання було пр ийнято майже за рік до цього - 19.01.2010 року.

При цьому, на сторінці 4 дано го рішення ДПІ вказує на те, що податкова декларація взагал і не подавалася, що свід чить про наявність супере чностей у рішенні ДПІ щодо фактичних обставин, пов' яз аних з декларуванням позивач ем податкових зобов' язань ( поданням декларації), що, в сво ю чергу (неподання звітності та невизнання поданої подат кової декларації) тягне за со бою різні правові наслідки т а свідчить про те, що оскаржув ане рішення прийнято без вра хування фактичних обставин, що мають значення для прийня ття рішення, а отже і про невід повідність оскаржуваного рі шення вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС Укр аїни.

Оскаржувані рішення ДПІ та кож були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві за результат ами якого ДПА у м. Києві ухвале но рішення від 19.08.2010 року № 4317/10/25-114 в ідповідно до якого оскаржува ні рішення залишені без змін .

Дане рішення також місти ть суперечливі дані щодо х ронології подання деклараці ї та рішень ДПІ щодо її невизн ання.

Так, на стор. 1 рішення ДПА у м . Києві зазначено, що декларац ія за листопад 2009 року подан а 22.12.2010 року, однак рішенням Д ПІ від 19.01.2010 року, тобто майже за рік до цього, була не визнана ДПІ.

В той же час, на стор. 2 рішенн я ДПА у м. Києві зазначено вже інше, а саме про те, що ріш ення ДПІ про невизнання звіт ності ухвалено 25.12.2009 року за іншим № 27107/10/15-411, яке за тв ердженням податкового орган у повернуто 30.01.2010 р. у зв' язку і з закінченням терміну зберіг ання.

Представник відповідача п ояснив зазначене описками в Акті перевірки та рішеннях п ро результатами розгляду ска рги, які покладені в основу ос каржуваних рішень.

При цьому, іншим рішенням Д ПІ від 18.08.2010 року № 22079/10/25-014 про внес ення змін до рішення про резу льтати розгляду первинної ск арги від 10.06.2010 року за № 14940/10/25014, від повідно до якого ДПІ дійшло д о висновку про застосування штрафних санкцій відповідно до вимог п/п. 17.1.1. та п/п. 17.1.2. Закону № 2181, замість застосування сан кцій на підставі п/п. 17.1.3. Закону № 2181. У зв' язку з цим ДПІ ска совано податкове повідом лення-рішення № 0006231520/0 від 12.03.2010 ро ку про визначення податковог о зобов' язання з ПДВ з основ ним платежем у розмірі 292242,00 грн . та 58448 грн. штрафних санкцій в частині визначення штра фних санкцій у розмірі 58448 грн., а в іншій частині зазначене р ішення залишено без змін. При цьому, ДПІ застосувало штраф ну санкцію відповідно до п/п. 1 7.1.1. та п/п. 17.1.2. Закону № 2181.

За результатами адміністр ативного оскарження ДПІ ухва лено також наступні податков і повідомлення-рішення від 25.0 8.2010 року № 0006231520/2 на суму основног о платежу у розмірі 292242 грн. та № 0022331520/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 116896,80 грн.

У взаємозв' язку з вищенав еденим та в контексті доводі в позивача щодо подання декл арації з ПДВ за листопад 2009 рок у та виконання ним нарахован их згідно цієї декларації зо бов' язань перед бюджетом, с удом встановлено наступне.

29 грудня 2009 року позивачем ск ладено податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року, яка, в ідповідно до штампу ДПІ, прий нята ДПІ 29.12.2009 року, що в свою чер гу спростовує доводи відпові дача про подання зазначеної декларації 22.12.2010 року, тобто май же через рік після визначено ї ДПІ дати прийняття деклара ції, вказаної на декларації.

Згідно з даною декларацією позивачем задекларовано под аткові зобов' язання у розмі рі 293041 грн., у той же час за Актом перевірки ДПІ, ці зобов' яза ння, як такі, що не задекларова ні позивачем, складають менш у суму, а саме - 292 242,00 грн.

При цьому, у декларації заде кларовано податковий кредит з ПДВ у розмірі 290111 грн. сума, що до сум якого відповідач не ма є претензій до позивача по су ті задекларованих сум, а сума , що підлягає сплаті до бюджет у визначена у розмірі 2930 гр н.

До декларації надано дод аток № 5 «Розшифровка податко вих зобов' язань та податков ого кредиту в розрізі контра гентів», відповідно до якої п озивачем деталізовано суму п одаткових зобов' язань у роз мірі 293041 грн. у розрізі контраг ентів позивача за їх індивід уальними податковими номера ми, а саме:

Індивідуальний податковий номер

контрагента позивача податкове зобов' язання з ПДВ, визначене позивачем у де кларації за листопад 2009 р. у роз різі контрагентів за ІПН

344259626536 149 113,71

338811826507 46 666,67

364720326563 22 556,50

322121026591 17 833,33

305504926579 7 500,00

318402726555 7 600,00

366879526531 10 072,32

326198426584 3 583,33

336780010082 3 102,00

354123810319 2 833,33

309202810146 2 516,67

360010826599 2 000,00

354650626561 1 666,67

253868026035 8 736,67

339360126507 1 260,00

352090026597 6 000,00

Як вбачається з матеріал ів справи, відповідно до прот околу виїмки від 26.11.2009 року (л.с. 1 39), всі первинні, облікові доку менти позивача були вилучені на підставі постанови від 03.11.2 009 року податкової міліції про проведення виїмки. Відповід но до листа ГВПМ ДПІ у Дніпров ському районі м. Києва від 08.04.2010 року № 1940/10/26-4/52 у порушенні кримі нальної справи стосовно поса дових осіб позивача відмовле но на підставі п. 1 ст. 6 КПК Укра їни (л.с. 31).

У взаємозв' язку з наведен им судом також встановлено, щ о сума, яка відповідно до зазн аченої декларації підлягала сплаті до бюджету у розмірі 29 30 грн. була сплачена позивачем 30.12.2010 року, що підтверджується наявною у справі банківською випискою (л.с. 144).

Під час розгляду справи так ож встановлено, що у зв' язку з обставинами, пов' язаними з діями відповідача щодо про веденням перевірки у зв' язк у з неподанням на його думку п озивачем декларації з ПДВ, по зивач повторно подав де кларацію з ПДВ за листопад 2010 р оку 12.07.2010 року, яка містить ті са мі показники, що і попередня д екларація. Повторно подана д екларація також була прийнят а відповідачем, про що свідчи ть штамп вхідної кореспонден ції.

Виходячи із встановлених с удом фактичних обставин взає мовідносин сторін, суд, виріш уючи спір по суті, виходить з н аступного.

Відповідно до п. 1.11. Закону № 21 81 податкова декларація, розра хунок (далі - податкова деклар ація) - документ, що подається платником податків до контро люючого органу у строки, вста новлені законодавством, н а підставі якого здійснюєтьс я нарахування та/або спл ата податку, збору (обов'яз кового платежу).

Відповідно до п. 5.1. податкове зобов'язання, самостійно виз начене платником податків у податковій декларації, вважа ється узгодженим з дня подан ня такої податкової декларац ії. Зазначене податкове зобо в'язання не може бути оскарже не платником податків в адмі ністративному або судовому п орядку.

Відповідно до п/п. 7.7.1. Закону У країни «Про податок на додан у вартість»(далі - Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюд жету або бюджетному відшкоду ванню, визначається як різни ця між сумою податкового зоб ов'язання звітного податково го періоду та сумою податков ого кредиту такого звітного податкового періоду. При поз итивному значенні суми, розр ахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума під лягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановл ені законом для відповідного податкового періоду.

Виходячи з положень п/п. 4.1.4. (п /п. «а») (строки подання деклар ації), 5.3.1. (щодо строків сплати) З акону № 2181 у взаємозв' язку з п оложеннями п/п. 7.8.1. Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість»(щодо визначення звіт ного періоду) платник податк ів зобов'язаний самостійно с платити суму податкового зоб ов'язання, зазначену у подані й ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім д нем відповідного граничного строку, передбаченого для по дання податкової декларації . Тобто, позивач повинен був сп латити позитивну різницю між сумою податкових зобов' яза нь та податкового кредиту, ви значену у податкові декларац ії, протягом 10-ти днів після 20 г рудня 2009 року.

В даному випадку судом вста новлено, що позивач до початк у проведення вищезгаданої пе ревірки подав 29.12.2009 р. деклараці ю з ПДВ за листопад 2009 року, а по датковий орган її прийняв, що , крім іншого підтверджуєтьс я даними з Акту № 15/36516166 про поруш ення податкового законодавс тва, відповідно до якого ДПІ в изначено, що декларація факт ично надійшла 29.12.2009 р.

В цій декларації позивач са мостійно задекларував подат кові зобов' язання у розмірі 293041 грн., а отже ці зобов' язанн я є узгодженими.

Позивач задекларував ці зо бов' язання у розмірі, що пер евищує розмір зобов' язань, визначених Акті перевірки.

На підставі поданої 29.12.2009 рок у податкової декларації з ПД В за листопад 2009 року 30.12.2009 року п озивач сплатив до бюджету по зитивну різницю з ПДВ, визнач ену у цій декларації.

Відтак, судом не встановлен о обставин, які б свідчили про порушення позивачем податко вого законодавства у зв' язк у із виконання своїх зобов' язань перед бюджетом. В даном у випадку суд приходить до ви сновку, що позивач, подавши де кларацію із запізненням, одн ак виконав зобов' язання перед бюджетом, визначені у д екларації, у повній мірі.

Що стосується доводів ві дповідача про невизнання вищ езгаданої декларації под атковою звітністю, що в свою ч ергу стало підставою для виз начення позивачу податкових зобов' язань за Актом перев ірки у розмірі 292 242,00 грн., судом в становлено наступне.

Листом від 19.01.2010 року № 837/10/15-111 на ім' я позивача відповідач на правив повідомлення, в якому зазначив, що декларація з ПДВ за листопад 2009 року не визнана податковим органом податков ою звітністю з тих підстав, що у декларації визначена адре са позивача: м. Київ, М. Раско вої 11, однак перевіркою пода ткової міліції встановлено, що підприємство не знаходить ся за наведеною юридичною ад ресою позивача.

У взаємозв' язку з наведен им, суд зазначає, що відповідн о до п/п. 4.1.2. Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обо в'язком контролюючого органу .

Податкова декларація прий мається без попередньої пере вірки зазначених у ній показ ників через канцелярію.

Відповідно до абзацу 5 п/п. 4.1.2. закону № 2181 податкова звітніс ть, отримана контролюючим ор ганом від платника податків як податкова декларація, що з аповнена ним всупереч правил ам, зазначеним у затверджено му порядку її заповнення, мож е бути не визнана таки м контролюючим органом як по даткова декларація, якщо в ні й не зазначено обов'язкови х реквізитів, її не під писано відповідними поса довими особами, не скріпле но печаткою платника под атків.

У цьому випадку, контролююч ий орган звертається до плат ника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з випр авленими показниками (із заз наченням підстав неприйнятт я попередньої).

Тобто, законом визначено ви черпний перелік підстав, а са ме: відсутність обов'язкових реквізитів, не підписання зв ітності відповідними посадо вими особами, відсутність ві дтиску печатки на звітності платника податків, які дають податковому органу законне право не визнати податкову з вітність, як податкову декла рацію.

Зазначені підстави не підл ягають розширеному тлумачен ню з огляду на приписи ч. 2 ст. 19 К онституції України.

У взаємозв' язку з вищенав еденим, суд зазначає, що обо в' язковими реквізитами у праві визнаються обов'яз кові дані, які мають бути в будь-якому документі для виз нання його дійсним, таким, що м ає юридичну силу.

Загальновизнаними елемен тами обов' язкових реквізит ів документа у правозасто совній практиці є: назва доку мента (форми), дата складання, назва особи (платника), яка скл ала документ, адреса цієї о соби, підпис (найменування посади) особи, що подає докуме нт, відтиск печатки (у визначе них законом випадках), та інші дані, без яких неможливо ід ентифікувати за зовнішніми о знаками документ та особу, як а його склала.

Згідно з п. 4.3. Порядку заповн ення та подання податкової д екларації з податку на додан у вартість, затвердженого на казом ДПА України від 30.05.1997 р. № 16 6 (із змінами) та зареєстровано го в Мінюсті України 30.06.2005 р. за № 702/10982 (надалі - Порядок), таке зв ернення надсилається пошт ою з повідомленням про його в ручення.

Таким чином, декларація наб уває статус невизнаної та вт рачає свій статус як податко вої звітності у разі виконан ня податковим органом низки заходів - ухвалення рішення про невизнання з визначення м конкретних причин (відсутн ість обов' язкових реквізит ів та/або відсутність підпис у та/або відсутність печатки на декларації), направлення т а вручення цього рішення пла тнику податків.

В даному випадку, під час ро згляду справи на підставі Ви тягу з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців, декла рації з ПДВ за листопад 2009 року , судом встановлено, що місцез находженням позивача згідно даних з ЄДР є: м. Київ, вул. Алм а-Атинська, 89-А кв. 29, що відпов ідає адресі позивача, визнач еній у спірній декларації.

Тобто, в декларації містить ся адреса, яка відповідає йог о реєстраційним даним, а адре са - м. Київ, вул. М. Раскової, 11 не має ніякого відношення до по зивача, а отже спірна деклара ція складена відповідно до в имог законодавства, а отже пі дстав для її невизнання у под аткового органу не було.

В сукупності наведене дає п ідстави для висновку, що декл арація позивача з ПДВ за лист опад 2009 року, яка була подана 29.12 .2009 р., не набула статусу невизн аної, є документом, що має юрид ичну силу та підлягала враху ванню відповідачем відповід но до дати її фактичного пода ння.

Крім того, як вбачається із зазначеної декларації, вона містить всі обов' язкові рек візити в контексті вимог п/п. 4 .1.2. Закону № 2181. Зазначена деклар ація забезпечує вільне читан ня тексту, в ній відсутні підч истки, помарки, виправлення т а дописки, в ній не має тексту або цифр, які неможливо прочи тати внаслідок пошкодження а ркушів, їх потертості, залитт я чорнилом чи іншою рідиною, щ о в свою чергу свідчить про ві дсутність підстав вважати цю декларацію такою, що не має юр идичної сили.

В контексті наведеного суд також відзначає, що відповід но до п/п. 4.1.2. Закону № 2181 незалежн о від наявності відмови у при йнятті податкової деклараці ї, що рівнозначно невизнанню декларації, платник податкі в зобов'язаний погасити пода ткове зобов'язання, самостій но визначене ним у такій пода тковій декларації, протягом строків, установлених пункто м 5.3 статті 5 цього Закону.

В даному випадку, як встанов лено судом вище, незалежно ві д позиції відповідача щодо н евизнання/неподання спірної декларації, позивач виконав свої зобов' язання перед бю джетом та сплатив позитивну різницю з ПДВ до бюджету, а отж е у відповідача були відсутн і правові підстави для повто рного визначення податкових зобов' язань, раніше визнач ених позивачем у податковій декларації, з огляду на що оск аржувані рішення не можуть б ути визнані судом обґрунтова ними та законними.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних документів (до говорів, первинних та платіж них документів), на підставі я ких він визначив податкові з обов' язання в Акті перевірк и та з наявністю яких Закон Ук раїни «Про податок на додану вартість»пов' язує можливі сть виникнення податкових зо бов' язань у позивача. Як вба чається ці документи також були відсутні під час про ведення перевірки, а отже від повідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено пе ред судом правомірність скла дання Акту та ухвалення на йо го підстав оскаржуваних ріше нь, а також достовірності виз наченої в Акті перевірки інф ормації, на підставі якої ухв алено оскаржувані рішення, т а обставин (п/п. 7.2.3., п/п. 7.3.1. Закону про ПДВ), з якими цей закон пов ' язує виникнення у продавця податкових зобов' язань, у т .ч. відповідачем не надано док ументального підтвердження виникнення у відповідача по даткових зобов' язань у біль шій сумі, ніж визначено позив ачем у декларації.

Суд зазначає, що само по соб і співставлення податк ових зобов' язань та податко вого кредиту на рівні ДПА в ро зумінні наведених норм Закон у про ПДВ не є підставою виник нення та нарахування податко вих зобов' язань з ПДВ за від сутності обставин та первинн их документів з наявністю як их цей закон пов' язує виник нення податкових зобов' яза нь, а отже нарахування зобов' язань за результатами «співс тавлення»не відповідає вимо гам закону та є протиправним , а податкові повідомлення-рі шення, ухвалені відповідачем за результатами такого «спі вставлення»є незаконними, то бто такими, що не відповідают ь наведеним вище вимогам Зак ону про ПДВ щодо підстав вини кнення податкових зобов' яз ань.

Що стосується процедури та порядку проведення вищезгад аної перевірки, Акт за резуль татами якої, як доказ, покладе ний в основу оскаржуваних рі шень, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом відпо відачем проведена камерал ьна перевірка.

Відповідно до абзацу 2 п/п. 4.2.2. Закону № 2181 камеральною вважа ється перевірка, яка проводи ться контролюючим органом виключно на підставі дан их, зазначених у податкових д еклараціях, без проведення б удь-яких інших видів перевір ок платника податків.

Як вбачається з Акту переві рки, відповідач вийшов за меж і обставин, які перевіряютьс я під час проведення камерал ьної перевірки. За своїм зміс том дана перевірка стосуєтьс я взаємовідносин позивача з іншими платниками податків, а отже, виходячи з обставин, що перевірялися, повинна була п роводитись з дотриманням вим ог ст. 111 та ст. 112 Закону України «Про державну податкову служ бу в Україні»за правилами пр оведення позапланових виїзн их перевірок, у т.ч. на підстав і наказу керівника ДПІ та нап равлення на перевірку. В дано му випадку відповідачем зазн ачених вимог закону не дотри мано, а отже проведена переві рка не може бути визнана зако нною.

Крім того, виходячи з положе нь п/п. 7.7.5. Закону про ПДВ, камера льна перевірка проводиться п ротягом 30 днів, наступних за д нем отримання декларації.

Тобто, в даному випадку гран ичний строк проведення перев ірки позивача закінчувався 2 8 січня 2010 року. В той же час, Акт перевірки складений 27.02.2010 року тобто поза межами встановле ного законом строку, а отже пр оведення даної перевірки та складання Акту перевірки поз а межами такого строку є прот иправним, у зв' язку з чим Акт перевірки є доказом отриман им з порушенням Закону. Відпо відно до ч. 3 ст. 70 КАС України до кази, одержані з порушенням з акону, судом при вирішенні сп рави не беруться до уваги.

З урахуванням викладеного , Акт перевірки та встановлен і в ході такої перевірки мате ріали не можуть бути визнані як законний доказ по справі в підтвердження правомірност і прийнятого ДПІ рішення в си лу ч. 3 ст. 70 КАС України та, за вис новком суду, є доказом здобут им незаконним шляхом. У зв'язк у з чим у відповідача були від сутні правові підстави для п рийняття оскаржених податко вих повідомлень-рішень, дока зи, на які посилається ДПІ, є т акими, що не можуть бути прийн яті судом.

Оцінюючи в цілому дії відпо відача щодо взаємовідносин з позивачем, суд приходить так ож до висновку, про фактичне с творення відповідачем шту чних умов і підстав для штучного донарахування п одаткових зобов' язань чере з процедуру невизнання подат кової звітності, наявність п ідстав для невизнання якої (з вітності) відповідачем під ч ас розгляду справи не доведе но.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податк ову службу в Україні", чинного на час виникнення спірних ві дносин, посадові особи орган ів державної податкової служ би зобов'язані дотримуватись Конституції і законів Украї ни, інших нормативних актів, п рав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприєм ств, установ, організацій, заб езпечувати виконання поклад ених на органи державної под аткової служби функцій та по вною мірою використовувати н адані їм права.

Відповідно до пункту 2 статт і 71 Кодексу адміністративног о судочинства України передб ачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Враховуючи наведене в суку пності та виходячи з встанов лених судом обставин, оцінив ши надані позивачем та відпо відачем докази, суд дійшов ви сновку, що під час розгляду сп рави відповідачем не доведен о правомірності оскаржувани х рішень, позивач в даному вип адку в повній мірі виконав св ої зобов' язання з подання п одаткової звітності та сплат и до бюджету позитивної різн иці з ПДВ, у зв' язку з чим поз ов підлягає задоволенню в по вному обсязі.

При цьому, виходячи із зміст у заявлених позивачем вимог про визнання недійсним спірн их актів, суд виходить з того, що вимога про визнання акту в ладного органу недійсним , незаконним, непра вомірним тощо є різними сл овесними вираженнями одного і того самого способу захист у порушеного права позивача, а саме визнання акта проти правним, у зв' язку з чим п озовні вимоги підлягають зад оволенню шляхом визнання нед ійсними оскаржуваних рішень . На поверненні судового збор у та витрат на правову допомо гу позивач не наполягав.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-7 1, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністратив ного судочинства України, Ок ружний адміністративний суд міста Києва:

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з об меженою відповідальністю «П рофіт Ком»(ідентифікаційний код 36516166; адреса: 02092, м. Київ, вул. Ал ма-Атинська, б. 89-А, кв. 29) задовол ьнити повністю.

2. Визнати недійсними под аткові повідомлення-рішення Державної податкової інспек ції у Дніпровському районі м іста Києва: № 0006231520/0 від 12.03.2010 року, № 00063231520/2 від 25.08.2010 року та № 0022331520/0 від 25.0 8.2010 року.

Постанова набирає закон ної сили в строк і порядку, пер едбачені статтею 254 Кодексу ад міністративного судочинств а України Постанова може бут и оскаржена за правилами, вст ановленими ст. ст. 185-187 Кодексу а дміністративного судочинст ва України.

Суддя Кармазін О.А.

Повний текст постан ови складено та підписано 07 лю того 2011 року.