Рішення

від 04.02.2011 по справі 8/14-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/14-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.11р.

Справа № 8/14-11

За позовом  Приватного підприємства "Терек" (м. Дніпропетровськ) 

до  Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)  

про визнання недійсним договору оренди нерухомості від 17.06.2009р.

   та

за зустрічним позовом: Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" (м.Дніпропетровськ) 

до  Приватного підприємства "Терек" (м. Дніпропетровськ) 

про визнання права власності на об'єкт нерухомості

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:          Піддубний Р.В. - представник (дов. б/№ від 10.09.10р.)

від відповідача:         Байдук Р.М. - представник (дов. № 1 від 01.02.11р.) 

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Терек" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" (далі-відповідач) про визнання недійсним договору оренди нерухомості від 17.06.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

17.06.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомості, а саме: картодрому, розташованого по вулиці Дніпробудівській у м. Дніпродзержинську, загальною площею 37 861 кв.м.

Вказаний1 договір було підписано у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, що є порушенням законодавства України. Крім того, вказаний договір фактично не був спрямований на настання юридичних наслідків для сторін, оскільки будь-яких дій по його реалізації сторони не вчинили, фактично орендоване майно до орендаря не переходило.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач взагалі не мав права укладати договір оренди картодрому, як орендодавець, оскільки він не є власником цього нерухомого майна. Вказаний об'єкт нерухомості - картодром, розташований у м. Дніпродзержинську був введений в експлуатацію ще за СРСР та належить громадській організації - товариству сприяння оборони України (ТСОУ), спадкоємиці радянського ДОСААФ, що підтверджується наказом про ведення картодрому в експлуатацію від 1988 року. Крім того, доказом є державний акт на постійне користування землею № 32 від 25.01.1995р., яким Дніпродзержинська міська рада виділила земельну ділянку, на якій розташований картодром, саме ТСОУ (в акті вказано місцевий осередок ТСОУ - Дніпродзержинський міський технічний клуб).

Від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості: картодром, розташований по вулиці Дніпробудівській у м. Дніпродзержисньку, загальною площею 37 861 кв.м. Крім того, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору оренди нерухомості від 17.06.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.

У зустрічному позові відповідач зазначає, що твердження позивача щодо не передання орендованого майна не відповідають дійсності та пояснюються тим, що останній має заборгованість з орендної плати та намаганнями уникнути відповідальності за прострочення її сплати. А передачі орендованого майна підтверджується відповідним актом приймання-здачі.  

Ухвалою суду від 03.02.11р. вказаний зустрічний позов прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом.

Позивачем подано відзив на зустрічний позов, в якому він просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити, оскільки фактично орендоване майно до орендаря не переходило.

Розгляд справи відкладався з 18.01.11р. на 03.02.11р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2009р. між відповідачем, як орендодавець, та позивачем, як орендар, було укладено договір найму (оренди) об'єкта нерухомості (далі-Договір), відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове платне користування (в найм) для здійснення комерційної діяльності об'єкт нерухомості, а саме: картодром, розташований по вулиці Дніпробудівській у м. Дніпродзержинську, загальною площею 37 861 кв.м. (далі-об'єкт оренди). Передання предмета оренди за Договором здійснюється відповідачем не пізніше наступного дня після підписання цього договору за відповідним актом, скріпленим підписами учасників. (п.п. 1.1., 2.1., 4.1. договору).  

Відповідно до акту приймання-здачі об'єкту оренди від 17.06.2009р. до договору найму (оренди) від 17.06.2009р., орендоване майно відповідачем було передано позивачу.

Згідно п. 2.1. Договору, Договір було укладено на строк до трьох років.

Згідно ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Спірний договір було укладено строком до трьох років (п. 2.2.), отже сторонами були дотримані вимоги законодавства щодо форми договору, а посилання позивача у первісному позову на порушення законодавства, що полягає у підписання Договору у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ст. 793 Цивільного кодексу України.

Також у первісному позові позивач зазначає, що Договір фактично не був спрямований на настання юридичних наслідків для сторін, оскільки будь-яких дій по його реалізації сторони не вчинили, фактично орендоване майно до орендаря не переходило. Дане твердження також не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи знаходиться копія  акту приймання-здачі об'єкту оренди від 17.06.2009р. до договору найму (оренди) від 17.06.2009р., підписаного позивачем та відповідачем, відповідно до якого орендоване майно відповідачем було передано позивачу (а.с. 10).

Твердження позивача про те, що відповідач не є власником об'єкту оренди також є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться документи, з яких вбачається, що Товариство сприяння обороні України належним чином передало на баланс вказаний об'єкт відповідачу, що підтверджується актом прймання-передачі картодрому, розташованого по вул. Дніпробудівська (р-н Дніпродзержинської ГЕС) від 03.05.2008р. Більш того, картодром було внесено до статутного майна Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище", що підтверджується зареєстрованими змінами до статуту ОК "Спортивне селище", копія яких також знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства", згідно якій Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством та ін.

Згідно п. 8.1. змін до статуту Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище", для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні внески засновників: вступний внесок Дніпродзержинського міського спортивно-технічного клуба Дніпропетровської обласної організації ТСО України нерухоме майно - картингова траса тощо.

Передача картодрому до статутного фонду Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" підтверджується актом прийому-передачі картодрому, розташованого по вул. Дніпробудівська (р-н Дніпродзержинської ГЕС) від 03.05.2008р.

В подальшому позивач заперечував право власності відповідача на спірне майно.

Однак з моменту передачі майна підприємствами їх засновниками (учасниками) у власність, зокрема, як внеску до статутного фонду згідно зі статтями 12 і 13 Закону України "Про господарські товариства", та державної реєстрації відповідних підприємств, засновники (учасники) набувають права власності на статутний фонд (капітал) або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частини прибутку юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації.

При викладених обставинах, враховуючи, факт наявності права власності Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" на спірне майно, отримане останнім у якості внеску до статутного фонду, господарський суд вважає позовні вимоги за зустрічним позов обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення позивача спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.

Викладене є підставою для задоволення зустрічного позову. Судові витрати за первісним та зустрічним позовами слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 392, 793 Цивільного кодексу України, Законом України Про господарські товариства", ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволення первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за Обслуговуючим кооперативом "Спортивне селище" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пров. Урицького, 8; код ЄДРПОУ 35594809) право власності на об'єкт нерухомості, а саме: картодром, розташований по вулиці Дніпробудівській у м. Дніпродзержинську, загальною площею 37 861 кв.м.

Стягнути з Приватного підприємства "Терек" (49026, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 98/41; код ЄДРПОУ 31688044) на користь Обслуговуючого кооперативу "Спортивне селище" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пров. Урицького, 8; код ЄДРПОУ 35594809) - 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін