Рішення

від 03.02.2011 по справі 18/102-2024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/102-2024

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.Справа № 18/102-2024

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Охотницької Н.В.             

Розглянув матеріали справи:

за позовом Прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кім. 58А, 59, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Фермерського господарства "Росинка 1996", с. Трибухівці Бучацький район Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в розмірі 10 000 грн.

За участю представників:

Прокуратури: Ковальчук О.Р. – помічника прокурора міста Тернополя, посвідчення № 36

Позивача: Баран В. С. – головного спеціаліста –юриста, довіреність №9 від 14.01.2011 р.

Відповідача: Мариняк Г.О. –голова господарства; Дуфанець Є.М., доручення від 17.01.2011 р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, надалі позивач, до фермерського господарства "Росинка 1996", надалі відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором №29 від 29.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі згідно встановленого графіку, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 10 000 грн.

В підтвердження викладеного позивачем подано договір №29 від 29.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, розрахунок заборгованості, платіжне доручення №268 від 30.09.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 27.12.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2011 р., який відкладався до 03.02.2011 р.

Представник позивача в судових засіданнях 17.01.2011 р. та 03.02.2011 р. подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2 000 грн. та 1 000 грн., які були сплачені відповідачем в ході судового розгляду справи. Просить стягнути з відповідача кошти фінансової допомоги в розмірі 7 000 грн.

Помічник прокурора позовні вимоги підтримав із врахуванням поданих клопотань.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечують з підстав, зазначених у поданому відзиві на позов. Зокрема, відповідач вважає, що фермерське господарство не є належним відповідачем у даній справі, а позовні вимоги заявлені до нього безпідставно та задоволенню не підлягають, оскільки фермерське господарство не отримало наданої йому фінансової допомоги в повному обсязі, так як частина коштів в розмірі 11 600 грн. знаходиться на поточному рахунку господарства в банку ВАТ КБ "Надра", якими господарство не може скористатися.

У судовому засіданні 03.02.2011 р. представником відповідача подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АКБ "Надра". В обґрунтування даної заяви відповідач наводить ті ж підстави, що і у відзиві на позов, зокрема те, що фермерське господарство не отримало наданої йому фінансової допомоги в повному обсязі, так як частина коштів в розмірі 11 600 грн. знаходиться на поточному рахунку господарства в банку ВАТ КБ "Надра", якими господарство не може користуватись та розпоряджатися.

Розглянувши дану заяву, суд відмовляє у її задоволенні, оскільки підстава викладена у даній заяві не стосується даного предмета спору та не підтверджена відповідачем належними доказами на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтується вимога відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АКБ "Надра", зокрема відповідачем не подано суду доказів не отримання фермерським господарством "Росинка 1996" частини коштів фінансової допомоги, наданої згідно договору №29 від 29.09.2008 р., що знаходяться на поточному рахунку господарства в банку ВАТ КБ "Надра", які витребовувались ухвалою суду від 17.01.2011 р. Втім, суд звертає увагу відповідача, що вимога про повернення(стягнення) з ВАТ КБ "Надра" частини коштів фінансової допомоги, наданої фермерському господарству "Росинка 1996" згідно договору №29 від 29.09.2008 р. може бути предметом окремого судового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку помічника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування Укрдержфонду та його регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що надходять від повернення кредитів, наданих з державного бюджету селянським (фермерським) господарствам, а неповернення кредитів завдає шкоди інтересам держави, відтак прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

29.09.2008 р. між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством "Росинка 1996" (відповідачем по справі) укладено договір №29 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 23 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням –придбання ПММ, мінеральних добрив, насіння та с/г техніки та повернути її у визначений договором строк (розділ 1 договору).

П.п. 3.4.2. п. 3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 грудня 2009 року в сумі 6 000,00 грн.; до 01 грудня 2010 року в сумі 8 000,00 грн., до 29 вересня 2011 року в сумі 9 000,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 Цивільного кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як стверджує прокурор, вбачається з матеріалів справи, та не заперечується самим відповідачем, позивач свої зобов'язання згідно договору про надання фінансової підтримки №29 від 29.09.2008 р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 23 000 грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення №268 від 30.09.2008 р. на суму 23 000 грн.

Однак, відповідач, в порушення умов договору №29 від 29.09.2008 р. (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо повернення наданої фінансової допомоги, строк виконання якого настав 01.12.2009 р. в сумі 6 000 грн. та 01.12.2010 р. в сумі 8 000 грн. виконав частково та повернув позивачу лише 4 000 грн. Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 000 грн.

Втім, в процесі розгляду справи, відповідачем було сплачено ще 3 000 грн. боргу, а тому суд, в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в цій частині та стягує з відповідача 7 000 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №29 від 29.09.2008 р., як таку, що підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Росинка 1996" (с. Трибухівці Бучацький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 23595674) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033150) 7 000 (сім тисяч) грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №29 від 29.09.2008 р. на рахунок УДК м. Тернопіль, 02801400, р/р 31230460700002 в ГУДКУ в Тернопільській обл., МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119.

3.          Стягнути з Фермерського господарства "Росинка 1996" (с. Трибухівці Бучацький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 23595674) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –102 (сто дві) грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фермерського господарства "Росинка 1996" (с. Трибухівці Бучацький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 23595674) в дохід Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 – 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті частині позову провадження у справі припинити.

6.          Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –07.02.2011 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька