Ухвала

від 14.10.2010 по справі 2а-1485/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 жовтня 2010 року

м. Київ

№ 2а-1485/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Степанюка А.Г., при секретарі судового засідання Шейко К.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом  

  Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України; управління Західного оперативного командування МО України; Державної податкової адміністрації України; державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва; Головного управління статистики у м. Києві; Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації  

до

  ТзОВ "Анторс-ТДМ"  

про

  скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності з моменту її створення, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

ВСТАНОВИВ:

Позивач на задоволенні позовних вимогах наполягає.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги пред'явлені в період дії Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІУ.

За змістом статей 22, 38 зазначеного Закону вбачається, що з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

При цьому з прикінцевих положень розділу VII цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання, слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи,

З підстав вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, справа з зазначеним предметом спору як визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності не може розглядатись судом, тому що пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі  якщо справу не належить розглядати  в порядку адміністративного судочинства.

        В зв’язку з вищевикладеним провадження у справі в частині визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності позовних вимог необхідно закрити.

Керуючись ст. 17, п.1 ч.1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України; управління Західного оперативного командування МО України; Державної податкової адміністрації України; державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва; Головного управління статистики у м. Києві; Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до ТзОВ «Анторс-ТДМ»про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності з моменту її створення, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності закрити в частині визнання недійсними установчих документів, свідоцтва № 100025612 від 05.03.07 р. про реєстрацію платником податку на додану вартість та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Згідно ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти дні з дня отримання копії ухвали.

          Суддя                                                                                  А.Г. Степанюк