Рішення

від 03.02.2011 по справі 40/17-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/17-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.11р.

Справа № 40/17-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіроу Ю.Ей", м.Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім", м.підгородне 

про стягнення 47997 грн. 32 коп.

Суддя  Красота О.І.

Представники:

від позивача:       Говоров І.В. - дов. від 22.11.10р.;

від відповідача:   не з"явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіроу Ю.Ей" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" і просить стягнути 39012 грн. 67 коп. - боргу, 4317 грн. 02 коп. - інфляційних витрат, 1346 грн. 74 коп. - 3% річних, 3320 грн. 89 коп. - пені та судові витрати, також з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові суми, що належать Відповідачу у розмірі позовних вимог. Крім того Позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката в розмірі 7199 грн. 60 коп.

Позивач у судовому засіданні 01.02.11р. подав пояснення, в яких зазначив, що п.1.2 Договору, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарно-транспортної накладної, яка підтверджує факт передачі. Тому Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний оплачувати вартість отриманого товару протягом 30 календарних днів саме з моменту отримання від Позивача товару, а ні продажі його в своїй роздрібній мережі.

Відповідач у судове засідання 01.02.11р. не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.        

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 31.01.2011 року юридична адреса Відповідача: 52000, м.Підгороднє, вул.Пушкіна, будинок 6.

    Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

   Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.09.2008 року між Позивачем (далі-постачальник) та Відповідачем (далі-покупець) було укладено договір поставки №ТС-09 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно Замовлення Покупця, яке являється невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі –Додаток №3 „Замовлення Товару”), а Покупець –прийняти його та оплатити на умовах обумовлених в Додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”, які являються невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі –Додаток №4 „Додаткові умови„).

Відповідно до п.7.2. Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” від суми реалізованого Покупцем товару кожні 30 календарних днів.

     Позивачем було поставлено товар Відповідачеві на суму 293477 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

          Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи  становить 39012 грн. 67 коп.

        Відповідач не скористався передбаченим ст.ст.22,28 Господарського процесуального кодексу України правом та надати суду свої письмові заперечення та докази, відповідно до реалізації товару отриманого у Позивача, таким чином суд дійшов висновку, що товар був реалізований Відповідачем та обов»язок по його сплаті настав в сумі заявлених позовних вимог.   

  Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 До виконання господарських договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

    Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

    Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь  другої сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

               Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

     Пунктом 8.9 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочення платежу. Розмір пені становить 3320 грн. 89 коп.

     Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 4317 грн. 02 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 1346 грн. 74 коп.

          Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю 39 012 грн. 67 коп. - боргу, 4317 грн. 02 коп. –інфляційних витрат, 1346 грн. 74 коп. –3% річних, 3320 грн. 89 коп. –пені та судові витрати.

 Не підлягають задоволенню вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача  витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7199 грн. 60 коп.  

  Так, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат відносяться витрати на оплату послуг адвоката та інших витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Позивачем на підтвердження отримання ним юридичних послуг надано суду лише        оригінал  платіжного доручення №1337 від 26.11.2010 року на суму 7199 грн. 60 коп. (а.с. 8а) на підставі якої проведено оплату послуг адвоката згідно Договору №11/10 ГС від 22.11.2010р.

Вказане платіжне доручення не може бути відповідним доказом надання юридичних послуг у розумінні ст.12 Закону України “Про адвокатуру” та відповідно ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, так як з неї не можливо з»ясувати на виконання якого саме договору проводилася вказана оплата, крім того, не надано завірених належним чином договору №11/10 ГС від 22.11.2010р. на підставі якого проводилася оплата, акту приймання-передачі послуг, та свідоцтва особи на право займатись адвокатською діяльністю.

Позивач просить накласти арешт на грошові кошти Позивача з метою забезпечення виконання зобов'язання з боку Відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити Позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

           Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

        Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

 Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

 Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 48, 49, 66, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім", (52001, м.Підгородне, вул.Пушкіна, 6, код ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіроу Ю.Ей", (02160, м.Київ, пр.Возз»єднання, 19, оф.414, р/р 2600915934 «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 35912503) 39 012 грн. 67 коп. - боргу, 4317 грн. 02 коп. –інфляційних витрат, 1346 грн. 74 коп. –3% річних, 3320 грн. 89 коп. –пені, 479 грн. 98 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  О.І. Красота

Рішення підписано

         02.02.2011р.