Постанова

від 01.02.2011 по справі 15/44-756

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/44-756

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.02.11                                                                                           Справа  № 15/44-756

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –не з'явився

від відповідача 1 –не з'явився

від відповідача 2 –не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства Торгового дому «Тернопіль», м. Тернопіль б/н від 16.11.2010 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р.

у справі № 15/44-756

за позовом Приватного підприємства Торгового дому «Тернопіль», м. Тернопіль

до відповідача 1 Тернопільської міської ради

до відповідача 2 Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради

про визнання першочергового права та приватизацію майна шляхом викупу, зобов'язання включити у перелік об'єктів комунальної власності (нежитлових приміщень), які підлягають приватизації шляхом викупу, на користь позивача, об'єкт комунальної власності за адресою: бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль, площею 501, 8 кв. метрів

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р. у справі № 15/44-756 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства Торгового дому «Тернопіль», м. Тернопіль до Тернопільської міської ради та до Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради про визнання першочергового права та приватизацію майна шляхом викупу, зобов'язання включити у перелік об'єктів комунальної власності (нежитлових приміщень), які підлягають приватизації шляхом викупу, на користь позивача, об'єкт комунальної власності за адресою: бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль, площею 501, 8 кв. метрів.

          Рішення суду мотивоване тим, що на момент скасування рішень Тернопільської міської ради про приватизацію (30.03.2010 р.) ПП «Торговий дім «Тернопіль»не зверталося до Тернопільської міської ради із заявами про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а тому на час подання позову його права не порушені.

          У своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов, посилаючись на те, що у нього, як орендаря, є всі правові підстави для подання заяви про включення приміщення магазину площею 501, 8 кв. м за адресою бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та подальшої її реєстрації, проте Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради неправомірно відмовив йому у реєстрації та розгляді таких заяв.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що факт здійснення поліпшень в розмірі, що становить більше ніж 25 % залишкової вартості майна, на думку відповідача 2, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, доповненні до неї та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.1999 р. між Управлінням економіки Тернопільської міської ради (орендодавець) та ПП Торговий дім «Тернопіль»(орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності № 3206, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення комунальної власності за адресою м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 23, що знаходиться на балансі міської ради для використання під магазин.

Вказаним договором викуп приміщення, об'єкту оренду, не передбачено.

Сторони погодили, що даний договір укладено строком на 3 роки, і діє з 01.03.1999 р. по 28.02.2002 р. (п. 9.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом 1 місяця, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 9.3 договору).

10.01.2005 р. сторонами укладено додаток до договору оренди нежитлових приміщень (будівель) № 3206 від 01.03.1999 р., яким внесено зміни до п. 9.1 договору та продовжено договір оренди на термін до 27.12.2005 р.

Рішенням Тернопільської міської ради № 550 від 11.05.2005 р. «Про розгляд звернення ПП Торговий дім «Тернопіль»дозволено ПП Торговий дім «Тернопіль»виконати реконструкцію орендованих нежитлових приміщень –магазину за адресою бульвар Т. Шевченка, 23.

На виконання зазначеного рішення між ЗАТ «Агрокомбінат»(підрядник) та ПП Торговий дім «Тернопіль»(замовник) укладено 01.06.2005 р. договір підряду, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався власними силами або залученими силами третіх осіб виконати відповідно до умов договору роботи по реконструкції орендованих замовником нежитлових приміщень –магазину за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23 (магазин «Світоч»), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.

Листом № 318-к від 27.06.2008 р. Управління комунальної власності Тернопільської міської ради відхилило заяву ПП Торговий дім «Тернопіль»про включення приміщення площею 501, 8 кв. м за адресою: бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль та приміщення площею 1 475, 4 кв. м за адресою м. Тернопіль, майдан Перемоги, 44 до переліку об'єктів, що можуть бути приватизовані шляхом викупу орендарем у 2008 році, посилаючись на те, що позивач не є орендарем приміщень площею 501, 8 кв. м за адресою бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль та приміщення площею 1 475, 4 кв. м за адресою м. Тернопіль, майдан Перемоги, 44.

Листом № 123-у від 27.01.2010 р. Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном відмовив в реєстрації заяви ПП Торговий дім «Тернопіль»про включення приміщення за адресою бульвар Шевченка, 23, м. Тернопіль до переліку об'єктів, що можуть бути приватизовані шляхом викупу, оскільки останній включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Згідно ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначені способи малої приватизації, до яких, поряд із іншими, віднесено викуп.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 даного Закону, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у ч. 1 ст. 7 Закону про малу приватизацію, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців. Ч.ч. 4, 5 ст. 7 даного Закону передбачено, що для включення підприємства до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, покупець повинен подати до органу приватизації заяву, яку орган приватизації розглядає і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Положення ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.

З наведених вище законодавчих норм слід зробити висновок про те, що реалізація їх положень стосовно приватизації можлива за наявності певних дій всіх заінтересованих осіб, в тому числі і потенційного покупця, який має подати встановленої форми заяву до органу приватизації і зазначена заява повинна бути у місячний строк розглянута.

Приписами даних законодавчих положень визначено, що місцеві ради затверджують перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу, при цьому включення об'єктів приватизації до відповідних переліків здійснюється радами, проте, ініціювати включення об'єктів до відповідного переліку можуть і покупці цих об'єктів.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільської міської ради від 29.12.1999 р. відповідно до Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про місцеве самоврядування в Україні», затверджено до приватизації шляхом викупу перелік нежитлових приміщень комунальної власності міста, на які підтверджено орендарями право на їх викуп (додаток № 1) та які підлягають приватизації шляхом аукціону як цілісні майнові комплекси групи А (додаток № 3).

П. 1 рішення Тернопільської міської ради № 5/20/73 від 21.08.2008 р. «Про внесення змін в рішення міської ради від 29.12.1999 р. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста»відповідно до Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи висновки постійної комісії міської ради з питань контролю за використанням комунального майна внесено зміни в рішення міської ради від 29.12.1999 р. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста», виклавши п. 1 додатку 3 в наступній редакції: будівля комунальної власності за адресою бульвар Т. Шевченка, 23, загальною площею 5 064 кв. м, в тому числі приміщення магазину промислових товарів площею 106, 3 кв. м, приміщення ресторану площею 1 358, 2 кв. м, нежитлові офісні приміщення 1-3 поверхів площею 2 745, 5 кв. м, приміщення прибудови площею 352, 2 кв. м, приміщення магазину продовольчих товарів площею 501, 8 кв. м.

Отже, органом місцевого самоврядування прийнято рішення щодо включення будівлі комунальної власності по бульвару Шевченка, 23 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та визначено спосіб її проведення –аукціон.

25.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про приватизацію приміщення за адресою бульвар Шевченка, 23 шляхом викупу.

27.01.2010 р. відповідачем було відмовлено в реєстрації даної заяви з підстави включення даного приміщення до об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні (рішення № 5/20/73 від 21.08.2008 р.).

При цьому, дії органу місцевого самоврядування щодо вибору способу приватизації є правомірними, оскільки саме в його компетенції визначати такий спосіб.

Також оскільки право щодо визначення способу приватизації комунального майна надано місцевим радам, а органам приватизації та покупцям надано право тільки ініціювати включення об'єктів до відповідних переліків, то приймаючи рішення щодо затвердження переліку об'єктів приватизації способом аукціону відповідач 1 діяв у межах чинного законодавства.

30.03.2010 р. п. 1. рішення Тернопільської міської ради № 5/33/156 «Про надання в безоплатне користування майна комунальної власності міста та внесення змін до рішень міської ради «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста»скасовано п. 4 рішення Тернопільської міської ради від 29.12.1999 р. № 195 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста»та рішення Тернопільської міської ради від 21.08.2008 р. № 5/20/73 «Про внесення змін в рішення міської ради від 29.12.2009 р. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста».

Згідно п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняття рішення про затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів, комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів комунальної власності, є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Програмою приватизації об'єктів комунальної власності міста Тернополя на 2008–2009 роки, затвердженої рішенням міської ради від 20.12.2007 р. № 5/15/13 передбачено, що переліки об'єктів які підлягають приватизації попередньо погоджуються постійною комісією з питань контролю за використанням комунального майна; викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації включених до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу; право на викуп мають орендарі окремого індивідуально визначеного майна, будівель (споруд, приміщень); першочерговій приватизації підлягають підвальні приміщення; не мають права на викуп орендарі, які допускали порушення умов договору оренди (п.п. 7.1, 7.7.3, 7.4, 7.5).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.12.2008 р. у справі № 12/156-2938 (10/194-3487 (14/85-2390) за позовом Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, до ПП Торговий дім «Тернопіль», м. Тернопіль, за участю третьої особи на стороні відповідача –ПП «Продторг-Тернопіль», м. Тернопіль, про зобов'язання ПП Торговий дім «Тернопіль»звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23 площею 501, 8 кв. м, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2009 р. касаційну скаргу Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 р. та рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 12/156-2938 (10/194-3487 (14/85-2390) залишено без змін.

Таким чином, станом на день розгляду справи, ПП Торговий дім «Тернопіль»є орендарем нежитлового приміщення комунальної власності за адресою м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 23, площею 501, 8 кв. м.

Згідно п. 1 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», програма визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї програми.

Відповідно до п. 51 програми, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Отже, вказана норма передбачає два випадки, коли орендар одержує право на викуп майна, що ним орендується: 1) прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 % залишкової (відповідної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення); 2) у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Обов'язковою передумовою набуття орендарем права на викуп орендованого об'єкту нерухомості законодавцем чітко визначено наявність рішення власника на приватизацію об'єкту оренди; здійснення орендарем за згодою орендодавця невідокремлюваних поліпшень вартістю не менш як 25 % залікової вартості орендованого майна.

Як стверджує апелянт, відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва вартість виконаних робіт по реконструкції спірного приміщення становить 951 402 грн., які неможливо відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди, перевищує 25 % від його залишкової вартості, що надало йому право на викуп приміщення у відповідності до ст. 51 Закону України «Про державну програму приватизації».

Проте, об'єктом приватизації, що включений до відповідного переліку оспорюваним рішенням, є майно комунальної власності, а на об'єкти комунальної форми власності вищенаведена правова норма не поширюється. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами здійснених поліпшень орендованого майна та їх вартість.

Таким чином, судами встановлено, що на час звернення (25.01.2010 р.) ПП Торговий дім «Тернопіль»з заявою про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу були чинними рішення Тернопільської міської ради від 29.12.1999 р. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста»та № 5/20/73 від 21.08.2008 р. «Про внесення змін в рішення міської ради від 29.12.2009 р. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності міста»відповідно до Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»про приватизацію у спосіб, визначений Тернопільською міською радою, а саме шляхом продажу на аукціоні.

Враховуючи, що на час подання позовної заяви позивач –ПП «Торговий дім «Тернопіль», не подав доказів звернення із заявою про включення спірного об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, шляхом викупу, до Тернопільської міської ради після скасування п. 4 рішення, тобто не скористався своїм правом ініціювати включення об'єкта до переліку, суд вважає, що його права не порушені, а отже, місцевий господарський суд правомірно вказав, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р. у справі № 15/44-756 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства Торгового дому «Тернопіль», м. Тернопіль –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.