Постанова

від 30.01.2008 по справі б-39/107-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 30 січня 2008 р.                                                                                   

№ Б-39/107-06 

                                        Судова

колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши   касаційну скаргу

 ДПІ у Київському районі м. Харкова

на ухвалу

від 03.07.2007 р. господарського

суду Харківської області

у справі

№ Б-39/107-06 господарського

суду Харківської області

за заявою

Голови ліквідаційної комісії ТОВ

“АЄГІР”, м. Харків

до

ТОВ “АЄГІР”, м. Харків

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Київському районі м.

Харкова

Омельченко Я.С., довір.;

ліквідатора банкрута

ОСОБА_2, довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 04.09.2006 р. за заявою Голови ліквідаційної комісії

ТОВ “АЄГІР” порушено провадження у справі № Б-39/107-06 про банкрутство

ТОВ “АЄГІР” в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду

Харківської області від 19.09.2006 р. визнано ТОВ “АЄГІР” банкрутом та відкрито

ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого

ОСОБА_1 та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 03.07.2007 р. (суддя Швидкін А.О.) в задоволенні

клопотання ДПІ у Київському районі м. Харкова про зупинення провадження у

справі відмовлено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс,

ліквідовано юридичну особу - ТОВ “АЄГІР”, визнано погашеними вимоги кредиторів,

незадоволені за недостатністю майна банкрута, та провадження у справі

припинено.

Не погоджуючись з такою ухвалою

суду першої інстанції, ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулася до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2007 р.

Касаційна скарга мотивована

порушення судом першої інстанції положень ст. 43 ГПК України та ст. 52 Закону

про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників

судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні

матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

оголошення про визнання боржника банкрутом й відкриття ліквідаційної процедури

та, відповідно, встановлення строку на подання заяв кредиторів з грошовими

вимогами до боржника було опубліковано в газеті "Голос України" від

04.10.2006 р. № 184.

Відповідно до постанови Вищого

господарського суду України від 07.03.2007 р. у даній справі заявник касаційної

скарги -ДПІ у Київському районі м. Харкова у встановлений Законом про

банкрутство строк не звернувся до суду з заявою про визнання грошових вимог до

боржника, відтак не був визнаний кредитором боржника.

Оскаржуючи ухвалу про затвердження

звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі,

ДПІ у Київському районі м. Харкова у касаційній скарзі вказує, зокрема, на не

надання судом першої інстанції оцінки та не з'ясування факту наявності чи

відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців запису про відсутність юридичної особи боржника за її

місцезнаходженням.

Втім, дослідження зазначених

обставин відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вимагається при

визнанні боржника банкрутом за ст. 52 Закону про банкрутство (особливості

банкрутства відсутнього боржника), в той час, як провадження у даній справі

здійснюється за ст. 51 Закону про банкрутство (особливості банкрутства

боржника, що ліквідується власником).

У зв'язку з чим, посилання ДПІ у

Київському районі м. Харкова на порушення судом першої інстанції вимог ст. 52

Закону про банкрутство є безпідставними.

Вимоги ДПІ у Київському районі м.

Харкова щодо необхідності зупинення провадження у справі, у зв'язку з наявністю

у провадженні господарського суду Харківської області справ № АС-27/360-06 та №

АС-27/447, не підтверджуються відповідними доказами, про що зазначив суд першої

інстанції в оскаржуваній ухвалі про припинення провадження у справі.      

Разом з тим, розглядаючи звіт

ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, судом першої інстанції було

встановлено, що ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, надані

документи свідчать про завершення ліквідаційної процедури, а з балансу банкрута

вбачається, що у нього відсутні майнові активи для функціонування згідно із

законодавством.

На підставі наведеного суд першої

інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту

ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідування банкрута, як юридичної

особи, та припинення провадження у справі.

За таких обставин справи колегія суддів

вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному

законодавству та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Виходячи з наведеного та

керуючись  ст. ст. 32, 40, 51 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” та ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119

-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ДПІ у Київському

районі м. Харкова залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду

Харківської області від 03.07.2007 р. у справі № Б-39/107-06 залишити

без змін. 

Головуючий                                                                          

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                           

Л.Й. Катеринчук

Н.Г. Ткаченко