Постанова

від 06.02.2008 по справі 33/129-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/129-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 лютого 2008 р.                                                                                    № 33/129-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Кравчука Г.А.

суддів:                                Мачульського Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Чижи"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 18.09.2007р.

у справі                                   № 33/129-07

Господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трубне виробництво, прогресивні технології"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чижи"

простягнення заборгованості

за участю представників

- позивача:

не з'явився

- відповідача:

Кирилюк Д.Ю. (довіреність №15 від 17.09.2007р.), -

В С Т А Н О В И В:

          Оскарженою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Білецької Л.М., суддів Науменко І.М., Голяшкіна О.В.) залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007р. (суддя Рудовська І.А.), яким вказаний позов задоволено, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубне виробництво, прогресивні технології" 133 000 грн. заборгованості, 1 330 грн. державного мита і 118 грн. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст.257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

          Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

          Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

          Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.04.2003р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір на поставку волочильного стану тяговим зусиллям 12, 5 Мп, згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу обладнання у власність, а відповідач –прийняти обладнання та сплатити за нього. Також згідно умов договору відповідач повинен протягом не більше 3-х місяців з моменту підписання договору повідомити позивача про готовність площадки для встановлення обладнання; відповідач зобов'язаний оплатити за поставлене обладнання наступним чином: 1-й платіж у розмірі 250 000 грн. –протягом 5 днів після підписання Договору, 2-й платіж у розмірі 150 000 грн. –в строк до 15.05.2003р., 3-й платіж у розмірі 133 000 грн. – протягом 5 банківських днів після опробування на холостому ходу та підписання акта опробування поставленого обладнання. Позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка волочильного стану, а відповідачем –часткова оплата товару у сумі 400 000 грн.

          Стягнення з відповідача 3-го платежу за договором у розмірі 133 000 грн. послужило причиною звернення позивача до господарського суду.

          Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що перебіг позовної давності для звернення до суду у позивача за захистом свого порушеного права виник з 08.06.2005р., з врахуванням дати підписання акту і факту опробування обладнання на холостому ходу; відповідачем не надано доказів своєчасного виконання умов договору щодо оплати отриманої продукції; на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 133 000 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.256, 257, 261, 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, дійшов до висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

          Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши також в оскарженій постанові, що відповідач отримавши товар порушив умови договору в частині зобов'язання повідомити позивача про готовність площадки для установки обладнання, а також не надав доказів неможливості проведення опробування через неготовність площадки та причин і строків неготовності площадки; непідписання акту представником відповідача не спростовує його результатів; відповідач сам не вжив жодних заходів для випробування поставленого йому обладнання і не повідомив позивача про готовність площадки, отже термін позовної давності слід обчислювати з дати складання акту випробування, і строк позовної давності не пропущений, а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Проте судові рішення підлягають скасуванню оскільки судами неповно з'ясовано обставини справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін, а судові рішення, у зв'язку з цим, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, як встановлено судами, згідно пункту 7.5 договору при неможливості проведення опробування на холостому ходу внаслідок неготовності площадки для установки обладнання (фундаменту, підводу електроенергії, системи змащування і охолодження) в строк, передбачений пунктом 2.2 Покупець зобов'язується провести платіж передбачений пунктом 4.1.3 до 31.08.2003 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 03.06.2005р. обладнання фактично було опробувано на холостому ходу про що було складено акт членами комісії за участю представників  позивача та ТОВ "Інтерпрокат".

При цьому садами всіх інстанцій не досліджено тієї обставини, чому поставлене відповідачу обладнання опробовано без участі його уповноваженого представника, та у зв'язку з якими правовими підставами при опробовуванні приймали участь представники ТОВ "Інтерпрокат", як і не встановлено дату готовності площадки для установки обладнання.

Від з'ясування вказаних обставин залежить правильність визначення дати виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати залишку суми за поставлену продукцію, тобто чи такі зобов'язання виникли на підставі умов, визначених п..4.1.3 договору, чи п.7.5 договору.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в подальшому, тобто після проведення опробування обладнання, було виявлено, що зазначене обладнання не укомплектоване, про що було складено службову записку та направлено на адресу позивача.

Між тим, з врахуванням тієї обставини, що обладнання опробовано без участі уповноваженого представника відповідача, суди не дослідили тієї обставини, чи можливо було опробувати обладнання на холостому ходу при його некомплектності, та чи виникає у відповідача за вказаних обставин обов'язок із сплати решти суми за договором.

Від з'ясування вказаних обставин залежить правильність застосування судами приписів ст.ст.267, 525, 526 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно приписів частини першої статті 38 ГПК України за недостатності поданих сторонами доказів господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. З огляду на викладені вимоги ГПК України господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового процесу й не посилалися на відповідні обставини. Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Оскаржені судові рішення вказаним вимогам не відповідає, а тому підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007р. у справі № 33/129-07 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                 Г.А. Кравчук

С у д д і                                                                                     Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                                                                                            В.І. Шаргало