Постанова

від 31.01.2008 по справі 28/173-07-3975

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/173-07-3975

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.                                                                                    № 28/173-07-3975  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р.

у справі№28/173-07-3975

господарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ

провиселення

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Собютнюк Н.О.

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.2007 р. у справі №28/173-07-3975 (суддя Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р. (судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.), позов задоволено повністю: виселено МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 82,9 кв.м, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Садова, та передано зазначене приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; стягнуто з МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У касаційній скарзі МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2007 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р. у справі №28/173-07-3975 та прийняти нове рішення, яким відмовити Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в позові повністю, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства відповідач має переважне право перед іншими особами на продовження договору оренди нежилого приміщення на новий строк.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

18.03.2002 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ (орендар) було укладено договір №29 оренди нежитлового приміщення, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у стокове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул.Садова, 7, першого поверху, загальною площею 82,9 м2, на підставі листа №1161 від 12.02.2002 р. та додаткового погодження від 18.03.2002 р. під перукарню.

Відповідно до п. 1.2 договору строк дії договору оренди з 16.11.2001 р. до 18.03.2007 р.

Відповідно до п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору (п. 7.7 договору).

Пунктом 7.9 встановлено перелік підстав припинення договору оренди, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

12.03.2007 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради направило на адресу МП „Олена-94" ЛТД у вигляді ТОВ лист за вих. № 01-15/295 (який отримано відповідачем 14.03.2007 р.), в якому повідомило відповідача про закінчення строку договору оренди нежитлового приміщення 18.03.2007 р. і відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий термін, у зв'язку з чим запропонувало в термін до 02.04.2007 р. передати Представництву ключі та нежитлове приміщення площею 82,90 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Садова,7 за актом приймання-передачі.

Листом від 25.04.2007 р. №01-13/4418 Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вдруге повідомило МП „Олена-94" ЛТД у вигляді ТОВ про те, що в зв'язку із закінченням строку дії договору №29 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Садова, 7, відповідачу необхідно здати ключі та приміщення за актом приймання-передачі в строк до 07.05.2007 р.

Враховуючи відмову орендаря повернути орендодавцю (позивачу) об'єкт оренди у зв'язку з закінченням строку дії договору і відмовою позивача від його продовження, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до МП „Олена-94" ЛТД у вигляді ТОВ про виселення відповідача з нежилого приміщення першого поверху загальною площею 82,9 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Садова, 7 на підставі ст.ст. 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 4.7 договору оренди №29.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 17 цього Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Факт своєчасного попередження відповідача в установленому законом порядку Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про закінчення 18.03.2007 р. строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 18.03.2002 р. №29, небажання орендодавця продовжувати договір на новий строк і зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи (а.с. 9, 10, 25), як і підтверджено і факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу об'єкта оренди.

Доводи скаржника щодо порушення позивачем п. 4 ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України у зв'язку з наявністю у відповідача переважного права на продовження договору оренди нежитлового приміщення цілком правомірно не були взяті до уваги господарським судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Виходячи з положень п. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження договору оренди у тому разі, коли після закінчення договору оренди орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

Тому, за відсутності доказів про намір орендодавця укласти договір оренди спірного приміщення з іншим орендарем (що встановлено господарським судом), висновки господарських судів попередніх інстанцій про припинення дії договору оренди, укладеного між сторонами, і наявність правових підстав у орендодавця вимагати повернення об'єкта оренди є законними та обґрунтованими.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.  

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р. у справі №28/173-07-3975 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу МП "Олена-94 ЛТД" у вигляді ТОВ на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р. у справі №28/173-07-3975 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 р. у справі №28/173-07-3975 — без змін.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                           С.Бакуліна