Постанова

від 04.09.2007 по справі 28/173-07-3975

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/173-07-3975

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" вересня 2007 р. Справа № 28/173-07-3975

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Вакалюк Л.М. (довіреність № 01-13/660 від 24.01.2007 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого підприємства „Олена-94” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від „16” липня 2007 року

по справі № 28/173-07-3975

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

до Малого підприємства „Олена-94” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

про виселення  

В С Т А Н О В И В :

14.05.2007 року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту –позивач, Орендодавець) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого підприємства „Олена-94” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту –відповідач, Орендар), в якій просило виселити відповідача з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 82,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова,7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди вказаного приміщення, укладений між сторонами, закінчився, намір продовжувати строк договору у позивача відсутній, про що останній сповістив орендаря відповідним повідомленням, із чого випливає, що такий договір припинив свою дію, а тому відповідач без належних правових підстав користується зазначеним майном, чим позбавляє Одеську міську раду, як власника цього майна, самостійно та на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.  

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.2007 року у справі № 28/173-07-3975 (суддя Гуляк Г.І.) позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено повністю. Виселено Мале підприємство „Олена-94” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 82,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Садова,7 та передано зазначене приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Стягнуто з відповідача користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, МП „Олена” ЛТД у вигляді ТОВ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та безпідставно не прийняв до уваги та відхилив факти того, що, відповідно до вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Господарського кодексу України та умов договору оренди, переважне право на продовження договору оренди після закінчення строку його дії має орендар, тобто саме МП „Олена” ЛТД у вигляді ТОВ. Крім того, у порушення чинного законодавства судом проігнорована вимога про витребування правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача розпоряджатися спірним приміщенням.

Крім того, господарський суд не витребував у позивача правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача розпоряджатися спірним майном.  

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обгрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 504537 від 04.08.2007 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу без його участі.

 Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2002 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради та МП „Олена” ЛТД у вигляді ТОВ укладено договір № 29 оренди нежитлового приміщення, згідно пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Садова,7, першого поверху, загальною площею 82,9 м2, на підставі листа 1161 від 12.02.2002 року та додаткового погодження від  18.03.2002 року під перукарню (а.с.4-7, 21-22).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, сторонами встановлений строк його дії з 16.11.2001 року до 18.03.2007 року.

Згідно із пунктом 4.7 Договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Після закінчення строку дії договору, згідно із пунктом 7.7 Договору, Орендар має переважне право на його продовження, у разі належного виконання ним умов договору.

Пунктом 7.9 встановлений перелік підстав, внаслідок яких договір оренди припиняється, зокрема, в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

12.03.2007 року ПУКВ ОМР направило на адресу МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ повідомлення за вих.№ 01-15/295, яке отримано останнім 14.03.2007 року, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення. Цим повідомленням ПУКВ ОМР повідомило відповідача, що строк договору № 29 оренди нежитлового приміщення закінчується 18.03.2007 року, а на новий строк він продовжуватися не буде, в зв'язку з чим просило в термін до 02.04.2007 року передати Представництву ключі та нежиле приміщення площею 82,90 кв.м., розташоване за адресою:                м. Одеса, вул. Садова,7 за актом приймання-передачі (а.с.9-10).

Листом № 01-13/4418 від 25.04.2007 року ПУКВ ОМР вдруге повідомило МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ про те, що в зв'язку із закінченням строку дії договору № 29 оренди нежитлового приміщення, ключі та приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Садова,7 необхідно передати Представництву по акту приймання-передачі в строк до 07.05.2007 року (а.с.25).  

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПУКВ ОМР, виселення МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 82,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Садова,7 та передання зазначеного приміщення позивачу і вважає, що доводи та вимоги МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (пункти 1-2, 6).

Строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (пункт 4 статті 284 Господарського кодексу України).

Згідно з статтею 759 Цивільного кодексу України, за  договором  найму  (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (пункт 1 статті 763 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку  договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це  наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

У відповідності до пункту 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року (із змінами та доповненнями), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із статтею 17 цього Закону, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,  які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Із матеріалів справи не вбачається будь-яких доказів звернення МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ до ПУКВ ОМР з проханням про укладення договору № 29 від 18.03.2002 року оренди нежитлового приміщення на новий строк, із чого випливає, що відповідач не скористався наданим статтею 777 Цивільного кодексу України правом на укладення договору на новий строк.

В свою чергу, ПУКВ ОМР, у відповідності до пункту 4 статті 284 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, 12.03.2007 року направило МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ повідомлення, згідно з яким сповістило останнього про закінчення строку дії договору № 29 від 18.03.2002 року оренди нежитлового приміщення та не бажання продовжувати його на новий строк.

Доводи скаржника відносно того, що згідно з чинним законодавством та умовами договору, переважне право на продовження договору оренди після закінчення строку його дії має орендар, тобто саме МП „Олена” ЛТД у вигляді ТОВ, судовою колегією не приймаються, виходячи з такого.

Пунктом 4 статті 284 Господарського кодексу України і статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлене переважне право Орендаря на продовження договору оренди на новий термін, але перед іншими особами. Між тим, докази, які б свідчили про укладення ПУКВ ОМР з будь-ким договору оренди спірного приміщення, в матеріалах справи відсутні, із чого випливає, що позивач просто скористався своїм правом на припинення дії договору та, оскільки є власником орендованого майна (нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Садова,7, першого поверху, загальною площею 82,9 м2), у відповідності з чинним законодавством України, на свій розсуд має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що йому належить.    

Крім того, не можуть бути прийнятті до уваги судовою колегією посилання скаржника в частині того, що в порушення чинного законодавства місцевим господарським судом проігнорована вимога про витребування правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача розпоряджатися спірним приміщенням, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ, що також підтверджується протоколами господарського суду Одеської області від 25.06.2007 року та 16.07.2007 року, а, по-друге, такі вимоги взагалі не стосуються даного спору, так як його предметом є виселення, а право Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради розпоряджатися спірним приміщенням підтверджується саме договором № 29 від 18.03.2002 року та не оспорюються у суді.   

МП „Олена-94” ЛТД у вигляді ТОВ ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, його представник в судове засідання не з'явився, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2007 року по справі № 28/173-07-3975 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.  

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.07.2007 року по справі № 28/173-07-3975 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого підприємства „Олена-94” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров