13/490
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2008 р. № 13/490
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогосуддів:М.Остапенка,Є. Борденюк, М. Михайлюка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "І.С.Т. - Р.Е.Й.Л."
на постановувід 22.10.2007 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 13/490
за позовомУправління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області
доТОВ "І.С.Т. - Р.Е.Й.Л."
простягнення 26618,17 грн.
та за зустрічним позовомТОВ "І.С.Т. - Р.Е.Й.Л."
доУправління Державної служби охорони (ДСО) при ГУМВС України в Харківській області
треті особи на стороні відповідачаТОВ "КВ-транс", ТОВ "Транспортно-логістична компанія "СіБ Авто"
про відшкодування збитків у розмірі 25 899,22 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
Управління ДСО при ГУМВС України в Харківській областіКрашеніннікова В.В. (дов. від 24.12.2007 р.)
ТОВ "І.С.Т. - Р.Е.Й.Л."Макаревич С.П. (дов. від 07.02.2008 р.)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
11.07.2005 між Управлінням ДСО при ГУМВС України в Харківській області (виконавець) та ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” (замовник) укладений договір № 23-1808 на охорону матеріальних цінностей, що перевозяться автомобільним транспортом.
Відповідно до п.1.1 договору співробітники виконавця здійснюють супровід вантажу з місця завантаження до місця розвантаження, вказаного у супровідних документах.
Виконавець приймає від замовника під свою охорону матеріальні цінності, завантажені в транспортний засіб за допомогою візуального огляду пломб і кузова (тенту) транспортного засобу на предмет їхньої цілісності, а замовник у такий же спосіб приймає матеріальні цінності від виконавця. При виявленні пошкодження цілісності пломб або кузова (тенту) транспортного засобу сторони складають відповідний двосторонній акт, у якому вказують характер виявленого пошкодження, можливі причини його появи, а також кількість матеріальних цінностей, що перебувають у транспортному засобі в момент виявлення пошкодження (п.2.4 договору).
Виконавець несе матеріальну відповідальність за схоронність матеріальних цінностей після завантаження у транспортний засіб і його пломбування з моменту прийму транспортного засобу під свою охорону в пункті відправлення й до моменту розвантаження транспортного засобу в пункті призначення (п.3.1. договору).
14.04.2006 після надання виконавцем охоронних послуг замовнику за маршрутом Харків-Львів, у пункті призначення під час розвантаження продукції виявлена нестача майна.
25.04.2006 після надання виконавцем охоронних послуг замовнику за маршрутом Харків-Львів у пункті призначення під час розвантаження продукції виявлена нестача майна.
Нестача майна визнана за договором страхування страховою подією та виплачено страхове відшкодування за мінусом франшизи, яка склала 25889,22 грн.
Замовник, вважаючи виконавця відповідальним за нестачу майна, при розрахунках за послуги охорони, отримав 25889,22 грн.
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області звернувся з позовом про стягнення з ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” боргу з оплати охоронних послуг у суму 25889,22 грн., а також річних у сумі 588,31 грн. та інфляційних витрат у сумі 2290,28 грн.
ТОВ “І.С.Т. –Р. Е. Й. Л” подало зустрічний позов про відшкодування збитків у сумі 25899,22 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.2007 (суддя М. Якименко), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 (колегія суддів: В. Корсак, Л. Авдєєв, Н. Коршун) первісні позовні вимоги задоволені у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що в обох випадках виявлення нестачі товару, прийнятого під візуальне спостереження співробітниками замовника, пломби та тенти причепів автомобілів пошкодженими не були.
Оскаржуючи судові рішення у касаційному порядку, ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” посилається на неправильне застосування судом при ухваленні судових рішень норм права. Зокрема, у акті № 1 прийняття продукції за кількістю від 14.04.2006, який був підписаний представником виконавця, зазначено: "пломбировочный трос перекушен, замок сбит…"; у акті № 1 прийняття продукції за кількістю від 25.04.2006, який був підписаний представником виконавця, зазначено: "пломбировочный трос перекушен, место разрыва соединено с помощью иглы…".
Справляння судових витрат проведено судами з порушенням вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставини справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.
Товарно-транспортна накладна № 15000157 до подорожнього листа № 164833 від 13.04.2006 (а.с. 25 т.1), яка є основним документом договору перевезення, охоронні послуги під час якого надавалися виконавцем, не містить відомостей про пошкодження пломби. Акт № 1 приймання продукції за кількістю, складений 14.04.2006; початок приймання: 12.00; дата видачі вантажу органом транспорту: 13.04.2006 у розділі: наявність пломб відправника, зазначено: пломби не порушені. Зазначені в акті відомості щодо стану пломби, є суперечними. Крім того, пошкодження пломби у момент приймання продукції, не виключає цілісність її у момент видачі вантажу органом транспорту.
Товарно-транспортна накладна № 1500016583 до подорожнього листа № 111773 від 22.04.2006 (а.с. 32, т.1), яка є основним документом договору перевезення, охоронні послуги під час якого надавалися виконавцем, не містить відомостей про пошкодження пломби. Акт № 1 приймання продукції за кількістю, складений 25.04.2006; дата видачі вантажу органом транспорту 22.04.2006; у розділі: наявність пломб відправника, зазначено: пломби не порушені. Зазначені в акті відомості щодо стану пломби, є суперечними. Крім того, пошкодження пломби у момент прийняття продукції, не виключає цілісність її у момент видачі вантажу органом транспорту.
Виходячи з наведеного, судами попередніх інстанцій ухвалені рішення за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Однак, рішенням у справі при задоволенні позовних вимог за первісним позовом на суму 28767,81 грн., присуджено до стягнення з ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” на користь Управління ДСО при ГУМВС України у Харківській області 2216,81 грн. витрат по сплаті державного мита. Зазначена обставина є порушенням Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” задовольнити частково.
Рішення від 15.03.2007 господарського суду м. Києва, постанову від 22.10.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/490 змінити, зменшивши витрати по сплаті державного мита, присуджених до стягнення з ТОВ “І.С.Т. –Р.Е.Й.Л” на користь Управління ДСО при ГУМВС України в Харківській області до суми 287,68 грн. У решті –рішення та постанову залишити без зміни.
Доручити господарському суду м. Києва видати наказ з урахуванням цієї постанови.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
М. Михайлюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1369285 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні