Постанова

від 11.02.2008 по справі 37/262а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/262а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.02.08 р.                                                                             Справа № 37/262а

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 лютого 2008 року о 14  годині  25  хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12 лютого 2008 року  об  11 годині  30 хвилин.

за позовом   Закритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата

до відповідача Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Ясинувата  

про скасування в повному обсязі податкового повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн. 25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції та податкового повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції

                                    Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:  

від позивача:      Єгорова О. І. – за дов. № 522/1 від 1 жовтня 2007 року,

від відповідача: Приходько Т. В. – за дов. № 13836/10/10-013-4 від 1 жовтня 2007 року,

                  Стукало С. Ю. – за дов. № 13835/10/10-013-4 від 1 жовтня 2007 року.

Суть справи:

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 14 вересня 2006 року з позовною заявою № 531 від 14 вересня 2006 року (т. 1 арк. справи 5-11) до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Ясинувата про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, розгляд якої згідно пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду був підвідомчий господарському суду Донецької області.

15 вересня 2006 року господарським судом Донецької області було відкрито провадження по адміністративній справі № 37/262а та призначений попередній розгляд справи.  

Ухвалами від 11 жовтня 2006 року за клопотанням позивача  була призначена  судова економічна експертиза та зупинено провадження в адміністративній справі № 37/262а. Ухвалою від 2 жовтня 2007 року у зв'язку з отриманням результатів експертизи було поновлено провадження у справі № 37/262а.

         Ухвалою суду від 10 жовтня 2007 року за ініціативою позивача, з урахуванням переліку питань відповідача, призначено додаткову судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі до отримання господарським судом Донецької області її результатів.

         3 грудня 2007 року через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов висновок додаткової судової економічної експертизи № 171/24 від 28 листопада 2007 року.         Ухвалою від 3 грудня 2007 року  було поновлено провадження по справі № 37/262а.

         7 грудня 2007 року судом було закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 11 грудня 2007 року.

         11 грудня 2007 року за клопотанням позивача та врахуванням заяви відповідача щодо неможливості прийняти участь у судовому розгляді провадження по справі № 37/262а було зупинено.

       11 січня 2008 року позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області було надане уточнення позовних вимог з наступним їх визначенням: „1) скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн.25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції, 2) скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції, 3) скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000842301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 33 грн. 75 коп., з якої 0 грн. – основний платіж, 33 грн. 75 коп. – штрафні (фінансові) санкції, 4) стягнути з Державного бюджету України вартість судової економічної експертизи на суму 10000 грн.”.

       4 лютого 2008 року провадження по справі було поновлено,  відбувся судовий розгляд справи № 37/262а з перервою в засіданні  до 11 лютого 2008 року для отримання письмових пояснень експертів.

       11 лютого 2008 року під час судового розгляду позивач остаточно визначився з позовними вимогами (т. 11 арк. справи 55), зменшивши їх та зазначивши: “скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн. 25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції,  стягнути з Державного бюджету України вартість судової економічної експертизи на суму 10000 грн.” Крім того, судом були отримані письмові пояснення експертів (т. 11 арк. справи 61-62) та судовий розгляд був завершений.  

Позивач – Закрите акціонерне товариство „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата зареєстроване 1 квітня 1999 року виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради,  як юридична особа, про що було видане відповідне свідоцтво (т. 2 арк. справи 22). Відповідно до статуту (т. 1 арк. справи 243-246, т. 2 арк. справи 7-17) зі змінами та доповненнями (т. 2 арк. справи 18-20) позивач зареєстрований за адресою: м. Ясинувата, вул. Октябрська, 97 та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00957643, про що свідчить довідка Донецького обласного управління статистики № 7-25-439 від 15 травня 2002 року (т. 1 арк. справи 247, т. 2 арк. справи 21). Позивач перебуває на податковому обліку в Ясинуватській  об'єднаній державній податковій інспекції з 8 лютого 1995 року, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП  № 80/28-013 від 22 січня 2003 року (т. 2 арк. справи 23) та є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво (т. 2 арк. справи 23).

В обґрунтування  позовних вимог (т. 1 арк. справи 5-11, т. 2 арк. справи 2-6) позивач зазначив, що не згоден з донарахуванням податковим органом за результатами перевірки  податку на прибуток, оскільки позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат проценти, сплачені за кредитними договорами, тому як використання кредитних коштів було направлене на отримання доходу в організації господарської діяльності підприємства, а цільове використання кредитних коштів відбувалося у кожному випадку реалізації кредитних відносин. Крім того, позивач оскаржує нараховані фінансові санкції з податку на додану вартість з огляду відсутності підстав для їх нарахування.

        Позивачем були надані в підтвердження позовних вимог наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи  в копіях: акт з додатками - т. 1 арк. справи 14-68, податкові повідомлення – рішення - т. 1 арк. справи 74-75, 103-104, 117-119, заперечення - т. 1 арк. справи 76-80, листи - т. 1 арк. справи 81-88, 123, поштові конверти - т. 1 арк. справи 89, 96, 102,116, 120, скарги - т. 1 арк. справи 90-93, 105-109, рішення про розгляд скарги - т. 1 арк. справи 94-95, 97-101, 110-115, договори - т. 1 арк. справи 121-122, 130-132, 142, 144, 146-147, 158, 164, 170, 175, 181, 187, 193, 199, 205, 222-226, т. 2 арк. справи 27-40, податкові накладні - т. 1 арк. справи 124, 133, 143, 145, 148, 159, 165, 171, 176, 182, 188, 194, 200, 206, розрахунок - т. 1 арк. справи 125, 134, 163, 169, 174, 180, 186, 192, 198, 204, 210, банківські виписки - т. 1 арк. справи 126, 128, 135-139, 149, 151-152, 155-157, платіжні доручення - т.1 арк. справи 127, 129, 140-141, 150, 153-154, видаткова накладна - т. 1 арк. справи 160, 166, 172, 177, 183, 189, 195, 201, 207, накладні - т. 1 арк. справи 161, 167, 173, 178, 184, 190, 196, 202, 208, довіреність - т. 1 арк. справи 162, 168, 179, 185, 191, 197, 203, 209, угода - т. 1 арк. справи 211-221, постанова Вищого адміністративного суду України - т. 1 арк. справи 227-232, декларації - т. 1 арк. справи 233-242, статут з додатками - т. 1 арк. справи 243-246, т. 2 арк. справи 7-20, довідки - т. 1 арк. справи 247, т. 2 арк. справи 21, 23, свідоцтва -т. 2 арк. справи 22-23, протокол - т. 2 арк. справи 24, накази - т. 2 арк. справи 25-26, відомості - т. 3 арк. справи 6-17, витяги з журналу перевірок - т. 3 арк. справи 18-19, пояснення – т. 3 арк. справи 66, банківські виписки – т. 3 арк. справи 80-164, відомості – т. 4 арк. справи 2-180, т. 5 арк. справи 2-174, т. 6 арк. справи 14-75, 91-137, 153-198, т. 7 арк. справи 2-128, т. 8 арк. справи 20-25, звідні відомості – т. 6 арк. справи 2-13, 76-90, 138-152, т. 7 арк. справи 129-143, матеріальні звіти – т. 8 арк. справи 3-19, листування за договорами, пояснення головного бухгалтера про виконання договорів – т. 11 арк. справи 56-60.

        Відповідач – Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція, м. Ясинувата є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.  

Відповідач проти позовних вимог заперечував (т. 2 арк. справи 41-45) посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення – рішення були прийняті у зв'язку з порушенням позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо порядку формування валового доходу, валових витрат внаслідок неправомірного включення позивачем до складу витрат відсотків за користування кредитами.

        Відповідачем були надані в підтвердження заперечень наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи в копіях: постанова Вищого господарського суду України - т. 2 арк. справи 46-51, зворотній бік облікової картки платника податку - т. 2 арк. справи 53-59, акти -т. 2 арк. справи 90-91, 115, 203-204, акт перевірки - т. 2 арк. справи 116-165 з додатками - т. 2 арк. справи 187-191, 193-202, довідки - т. 2 арк. справи 92, 171-186, 192, поштові повідомлення, опис, чек - т. 2 арк. справи 93-94, 103-104, 109-110, корінці та податкові повідомлення-рішення - т. 2 арк. справи 95-99, 105-106, 111-112, направлення на планову перевірку, наказ, лист  узгодження - т. 2 арк. справи 211-214, розрахунки - т. 2 арк. справи 100-102, 107-108, 113-114, 166-170, т. 3 арк. справи 22-23, лист - т. 2 арк. справи 205-206, план - т. 2 арк. справи 207-210, план-графік - т. 3 арк. справи 24, пояснення – т. 3 арк. справи 67-69, т. 11 арк. справи 25-26, 40-42.

        Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями внесеними Законом України № 2505-IV від 25 березня 2005 року, передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),  додержання валютного законодавства юридичними особами.

Судом встановлено, що посадовими особами Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Ясинувата на підставі направлення № 64 від 1 березня 2006 року (т. 2 арк. справи 211) у відповідності до плану-графіку перевірок на 1 квартал 2006 року (т. 3 арк. справи 24) з  1 березня 2006 року  по  5 квітня 2006 року була проведена планова виїзна документальна перевірка закритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 1 жовтня 2004 року по 31 грудня 2005 року. Відповідно до наказу № 74 від 23 березня 2006 року Ясинуватської ОДПІ (т. 2 арк. справи 212) строк проведення планової документальної виїзної перевірки ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” був продовжений на 5 робочих днів – з 30 березня 2006 року по 5 квітня 2006 року. Перевірка з 30 березня 2006 року по 5 квітня 2006 року посадовими особами Ясинуватської ОДПІ здійснювалася на підставі направлення № 94 від 30 березня 2006 року (т. 2 арк. справи 214). До початку перевірки товариству було надіслано відповідне повідомлення.  Перевірку було проведено з відома голови правління Андрєєва Ю. М. та в присутності головного бухгалтера Єгорової О. І. Перед початком перевірки посадові особи відповідача зареєструвалися в журналі реєстрації перевірок позивача (т. 3 арк. справи 18-19).

За результатами виїзної планової документальної  перевірки був складений акт № 25/23-414/00957643 від 12 квітня 2006 року (т. 1 арк. справи 14-68, т. 2 арк. справи 116-204), який був підписаний головою правління позивача та головним бухгалтером із запереченнями.

17 квітня 2006 року ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” до Ясинуватської ОДПІ були направлені заперечення № 223 від 17 квітня 2006 року (т. 1 арк. справи 76-80) до акту перевірки, які згідно листа № 4777/10/23-413 від 21 квітня 2006 року (т. 1 арк. справи 81- 93) Ясинуватською ОДПІ були задоволені частково.

На підставі акту перевірки № 25/23-414/00957643 від 12 квітня 2006 року Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією 21 квітня 2006 року були прийняті наступні податкові повідомлення рішення: № 0000342301/0 (т.1 арк. справи 74, т. 2 арк. справи 111) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64253 грн., з якої 49993 грн. – основний платіж, 14260 грн. – штрафні (фінансові) санкції,  № 0000352301/0  про визначення зобов'язання по збору за забруднення навколишнього середовища на загальну суму 3404  грн. 11 коп., з якої 1501 грн. 40 коп. – штрафні (фінансові) санкції;  № 0000362301/0 від (т. 1 арк. справи 75) про визначення  податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13384 грн.10 коп., з якої 8922 грн.75 коп. – основний платіж, 4461 грн. 35 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені податкові повідомлення – рішення  ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  4 травня 2006 року були оскаржені до Ясинуватської ОДПІ (т. 1 арк. справи 90-93). Рішенням № 5694/10/25-013-2 від 19 травня 2006 року Ясинуватської ОДПІ (т. 1 арк. справи 94-95) строк розгляду первинної скарги позивача був продовжений.

Рішенням Ясинуватської ОДПІ, м. Ясинувата № 7242/10/25-013-5 від 30 червня 2006 року (т. 1 арк. справи 97-101) скарга ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” була задоволена частково шляхом скасування податкового повідомлення – рішення № 0000352301/0 від 21 квітня 2006 року, податкові повідомлення-рішення № 0000342301/0, № 0000362301/0 були залишені  без змін.

Ясинуватською ОДПІ в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань, у зв'язку з частковим задоволенням скарги ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата 4 липня 2006 року були прийняті нові податкові повідомлення – рішення:  № 0000342301/1 (т. 1 арк. справи 103) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64253 грн., з якої 49993 грн. – основний платіж, 14260 грн. – штрафні (фінансові) санкції та № 0000362301/1  (т. 1 арк. справи 104) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13384 грн.10 коп., з якої 8922 грн.75 коп. – основний платіж, 4461 грн. 35 коп. – штрафні (фінансові) санкції. Ці податкові  повідомлення  –  рішення  були оскаржені ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” 7 лютого 2006 року до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (т. 1 арк. справи 105-109).

Рішенням ДПА у Донецькій області  № 12245/10/25-013-5 від 4 вересня 2006 року (т. 1 арк. справи 110-115) скарга ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата була задоволена частково шляхом скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362301/0 від 21 квітня 2006 року (№ 0000362301/1 від 4 липня 2006 року), податкового повідомлення – рішення № 0000342301/0 від 21 квітня 2006 року (№ 0000342301/1 від 4 липня 2006 року) в частині донарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 203 грн. 75 коп., в іншій частині  рішення Ясинуватської ОДПІ № 7242/10/25-013-5 від 30 червня 2006 року було  залишено без змін, крім того, було збільшено суми податкових зобов'язань з податку на прибуток в частині штрафних санкцій на 33 грн. 75 коп. та з податку на додану вартість у частині штрафних санкцій  на 89227 грн.

Ясинуватською ОДПІ в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань, у зв'язку з частковим задоволенням скарг ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” 7 вересня 2006 року були прийняті нові податкові повідомлення – рішення:  № 0000342301/2  (т. 1 арк. справи 117) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн.25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції;  № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року (т. 1 арк. справи 118) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції; № 0000842301/2 від 7 вересня 2006 року (т. 1 арк. справи 119) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 33 грн. 75 коп., з якої 0 грн. – основний платіж, 33 грн. 75 коп. – штрафні (фінансові) санкції. Перелічені податкові повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

Згідно акту перевірки № 25/23-414/00957643 від 12 квітня 2006 року (т. 1 арк. справи 14-63) позивачем були порушені приписи підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині неправомірного включення  до складу валових витрат відсотків за користування кредитами непов'язаних з господарською діяльністю у зв'язку з відсутністю доходу у загальній сумі 199700 грн.,  з якої за 1 квартал 2005 року -  3100 грн., за 3 квартал 2005 року - 154600 грн., за 4 квартал 2005 року - 42000 грн. За висновками Ясинуватської ОДПІ вказане порушення призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік на 49900 грн.,  у тому числі за: 1 квартал 2005 року – 700 грн., 9 місяців 2005 року – 39400 грн., за 2005 рік - 49900 грн.

Відповідно до пояснень Ясинуватської ОДПІ (т. 2 арк. справи 41-45, під час здійснення позивачем господарських операцій по залученню та використанню кредитних грошових коштів збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань позивача не відбулося, тобто позивачем не було отримано доходу, та відповідно нараховані (оплачені) позивачем проценти за користування кредитними коштами неможливо віднести до витрат, пов'язаних з виплатою або нарахуванням процентів по борговим зобов'язанням, які здійснюються у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Суд не погоджується з висновками Ясинуватської ОДПІ про те, що внаслідок повернення кредитних грошових коштів відсутній зв'язок отриманого цільового кредиту з господарською діяльністю позивача по причині відсутності доходу і що підстави віднесення ЗАТ “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” відсотків за користування кредитом до складу валових витрат у зв'язку з цим відсутні.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які б свідчили про зв'язок витрат позивача по виплаті процентів за отриманими кредитами з веденням господарської діяльності, що є необхідною ознакою валових витрат згідно підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Тобто, основним фактором, що надає право платнику податку формувати валові витрати є наявність реально понесених витрат та відсутність законодавчих обмежень щодо їх формування. Позивачем за кредитними договорами проценти за користування грошовими коштами банку  були сплачені та податковий орган проти цього не заперечував.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.   

Ясинуватська ОДПІ помилково не визнала право платника податку на віднесення витрат по сплаті процентів за користування кредитами до валових витрат, пославшись на те, що операції з отримання кредитних коштів та сплати процентів за їх користування не відповідають ознакам "господарської діяльності", визначених пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і не відносяться до господарської діяльності ЗАТ “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, оскільки відповідно до наданої довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 арк. справи 247) основними видами діяльності ЗАТ “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” є виробництво борошна і круп, а сировиною для вказаного виробництва є пшениця. Судом встановлено, що укладені договори № 05-02/301 від 25 лютого 2005 року  та № 05-06/395 від 23 червня 2005 року з ЗАТ “Мідо-Інтернешнл”, № 05-11/508 від 25 листопада 2005 року з СТОВ “Імпульс”,  № 05-09/481 від 30 вересня 2005 року з ТОВ “Лама”,  № 05-09/482 від 30 вересня 2005 року  з ТОВ “Міла”, а також проведені ЗАТ “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” у рамках вказаних договорів перерахування коштів постачальникам були здійсненні для закупівлі пшениці та повернення вказаних сум позивачу від постачальників не змінює мети використання цих коштів. Умовами договорів була передбачена 100 відсоткова передплата.

Податковим органом були досліджені розрахункові операції між позивачем та банками щодо отримання кредиту, між постачальником та позивачем щодо перерахування передплати за пшениці, щодо повернення постачальником позивачу передплати за господарськими договорами та відповідно повернення позивачем кредитних коштів банку. За результатами дослідження цих операцій судовими експертами порушень не встановлено (т. 3 арк. справи 46-62, т. 11 арк. справи 2-13).  

Відповідач донарахування податку на прибуток пов'язав з проведенням вищевказаних господарських операцій в короткі терміни без фактичного отримання позивачем пшениці та відповідно без отримання доходу.

Позивач в поясненнях щодо повернення передплати за договорами постачання пшениці зазначає наступне:

-          за договором № 05-02/301 від 25 лютого 2005 року з ЗАТ “Мідо-Інтернешнл” завдяки неможливості ЗАТ “Мідо-Інтернешнл” здійснити поставку пшениці в зазначені договором терміни, про що свідчить лист № 29 від 1 березня 2005 року (т. 1 арк. справи 123),   нові строки між сторонами за договором узгоджені не були, оскільки їх перенесення призвело би до збитків підприємства завдяки порушенню умов кредитного договору та відповідно несвоєчасному поверненню кредиту;  

-          за договором № 05-06/395 від 23 червня 2005 року з ЗАТ “Мідо-Інтернешнл” часткове повернення передплати сталося за листом ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” № 511 від 4 липня 2005 року (т. 1 арк. справи 56), оскільки наявних грошових коштів позивача не вистачало для погашення отриманих в банку цільових кредитів, крім того, залишок грошових коштів був повернутий 25 липня 2005 року у зв'язку з невиконанням термінів поставки пшениці зі сторони ЗАТ “Мідо-Інтернешнл” (термін поставки був зазначений у договорі – 8 липня 2005 року),

-          за договором  № 05-09/481 від 30 вересня 2005 року з ТОВ “Лама” термін поставки пшениці був зазначений сторонами - 2 листопада 2005 року, згідно листа № 62 від 3 жовтня 2005 року (т. 11 арк. справи 57) по причині відсутності порожніх вагонів постачальник звернувся до позивача з проханням змінити термін поставки до 30 листопада 2005 року, проте сторонами завдяки наявності заборгованості за кредитним договором термін продовжений не був, тому ТОВ “Лама” передплата була повернута ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”;

-          за договором № 05-09/482 від 30 вересня 2005 року  з ТОВ “Міла”  зазначене товариство звернулося до ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” з пропозицією (лист від 3 жовтня 2005 року – т. 11 арк. справи 58)  щодо збільшення обсягів поставки пшениці до 1800 тн, підписання додаткової угоди та доплати грошових коштів у розмірі 330 000 грн., домовленість між сторонами за договором з цього питання досягнута не біла, тому ТОВ “Міла” повернуло попередню оплату;

-          за умовами договору № 05-11/508 від 25 листопада 2005 року з СТОВ “Імпульс” (т. 1 арк. справи 142) термін постачання пшениці був зазначений – серпень 2006 року з нового врожаю, що не було враховано податковим органом, який висновки щодо неправильного віднесення позивачем сплачених процентів за кредитним договором  до складу витрат 4 кварталу 2005 року пов'язав з відсутністю виконання договору у 4 кварталі 2005 року незважаючи на те, що виконання господарських зобов'язань передбачалося сторонами лише у серпні 2006 року.

Згідно приписів статей 42, 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності. Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, що в силу статті 174 цього ж Кодексу є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань. З врахуванням наведеного слід зазначити, що діяльність підприємства щодо укладання, виконання чи розірвання господарських договорів, направлена на отримання доходу, зокрема, в матеріальній формі, є звичайною господарською діяльністю підприємства та безпосереднє не отримання доходу за кожним господарським зобов'язанням  протягом звітного періоду не означає, що це зобов'язання не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. Окрема господарська операція, направлена на отримання доходу, за результатами її здійснення, не завжди може мати економічний ефект у вигляді доходу, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності, для якої притаманно отримання не тільки прибутку але й збитків.

Згідно пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, при цьому витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.  Пунктом 5  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за N 860/4153,  передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” наведене поняття “активи”, якими є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Як вказує судовий експерт (т. 11 арк. справи 62) придбання товару, з точки зору бухгалтерського обліку,  не визнається  доходами, так як на етапі придбання товару відбувається заміна виду активу: з грошового на матеріальний. Вартість придбаних товарів – це активи, які маються в наявності та від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Отже, використання кредитних коштів для придбання товару, як встановлено експертизою, не призвело до збільшення активу або зменшення зобов'язань ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, тому дохід за спірними операціями у 1-4 кварталах 2005 року позивач не отримав та не міг отримати, оскільки кредитні  кошти використовувались для придбання продукції за вищенаведеними договорами, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" є витратами позивача.  

Крім того, як вбачається з експертних висновків та акту перевірки, відповідач вибірково здійснив донарахування за окремими господарськими операціями з кредитними коштами без врахування звітного квартального періоду для податку на прибуток та інших подібних операцій проведених у цьому періоді, що також, в свою чергу, вплинуло на висновки перевірки.

Укладення та виконання кредитних договорів з АППБ “Аваль” № 010808-1/0188 від 25 лютого 2005 року, № 010/08-1/0758 від 12 вересня 2005 року та АБ “Факторіал-Банк” № 42-г від 29 листопада 2005 року (т. 1 арк. справи 222-226, т. 2 арк. справи 32-40)  з метою поповнення оборотних коштів для розрахунків з постачальниками здійснювалось позивачем в межах ведення власної господарської діяльності та відповідає вимогам законодавства, що підтверджено, як висновками експертів (т. 3 арк. справи 46-62, т. 11 арк. справи 2-13), так і листами ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” № 17-1/13-9767 від 29 жовтня 2007 року (т. 9 арк. справи 2), АБ “Факторіал-Банк”(т. 9 арк. справи 3) та актами перевірок банків цільового використання виданих позивачу кредитів  (акт перевірки АППБ “Аваль” від 29 березня 2006 року - т. 8 арк. справи 30-43 , акт перевірки та підтверджуючі документи АБ “Факторіал-Банк” – т. 9 арк. справи 4-87, т. 10 арк. справи 2-86). Зі змісту укладених позивачем договорів  № 05-02/301 від 25 лютого 2005 року (т. 1 арк. справи 121-122) та № 05-06/395 від 23 червня 2005 року (т. 1 арк. справи 130-132) з ЗАТ “Мідо-Інтернешнл”, № 05-11/508 від 25 листопада 2005 року (т. 1 арк. справи 142) з СТОВ “Імпульс”,  № 05-09/481 від 30 вересня 2005 року (т. 1 арк. справи 144) з ТОВ “Лама”,  № 05-09/482 від 30 вересня 2005 року (т. 1 арк. справи 146) з ТОВ “Міла”   вбачається, що їх метою є підвищення доходів (доходності господарської діяльності) сторін (в грошовій та матеріальній формах) від здійснення основних напрямків їх господарської діяльності, у зв'язку з чим виплата позивачем за час дії цих договорів  процентів за банківськими кредитами, кошти за якими були перераховані позивачем контрагентам на виконання зобов'язань за цими договорами пов'язана з веденням позивачем господарської діяльності та обумовлена останньою.

Висновок податкового органу про те, що кредитні грошові кошти не були використані за призначенням та не призвели до отримання доходу у зв'язку з їх поверненням постачальниками  є необґрунтованим, оскільки неможливість виконання стороною, у даному випадку постачальником, умов договору щодо постачання пшениці не спростовує факту виникнення на підставі укладених договорів господарських зобов'язань. Сам факт здійснення позивачем господарських операцій по придбанню пшениці та порядок їх відображення у бухгалтерському обліку податковим органом не оспорювався.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Наявність всіх належних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за господарськими операціями по постачанню пшениці та за кредитними договорами відповідач не оспорював, а згідно висновків судових експертів порушень вимог діючого законодавства позивачем щодо повноти та достовірності бухгалтерського та податкового обліку за вказаними операціями не встановлено.

Ясинуватська ОДПІ не посилалась на нікчемність (вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства) укладених позивачем правочинів щодо придбання пшениці та кредитних договорів, удаваність правочинів  та наявність відповідних судових рішень. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків лише недійсний правочин. Докази нечинності або недійсності кредитних договорів та господарських договорів на постачання пшениці в матеріалах справи відсутні.

Пояснення надані відповідачем у процесі розгляду справи не доводять факту нездійснення позивачем господарської діяльності та не підтверджують твердження останнього про необґрунтованість формування позивачем  складу валових витрат з огляду також на недотримання податковим органом встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов'язку для суб'єктів владних повноважень при наявності заперечення проти позову надавати відповідні докази. У матеріалах справи відсутні докази надані безпосередньо податковим органом, що підтверджують правомірність нарахованих податку на прибуток та податку на додану вартість.

З загальної суми донарахованого на підставі підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податку на прибуток у розмірі 49959 грн. 25 коп., визначеного в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, сума 49900 грн. з описанням відповідних порушень була вказана в акті перевірки, підстави донарахування податку на прибуток у розмірі 59 грн. 25 коп. відповідач не пояснив та не довів, у зв'язку з відсутністю визначення в акті перевірки порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на цю суму.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для донарахування податку на прибуток та відповідне застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17  Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відсутні, тому податкове повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн. 25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції  підлягає скасуванню.

Ясинуватською ОДПІ, як зазначено в рішенні ДПА у Донецькій області (т. 1 арк. справи 112) за актом перевірки № 25/23-414/00957643 від 12 квітня 2006 року, було встановлено порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині невірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за податковими накладними виписаними приватним підприємством “Колір”, що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді, грудні 2004 року, березні, червні, серпні 2005 року на суму 502119 грн. та заниження податкового кредиту у січні, квітні, травні, липні, вересні, жовтні 2005 року на 502119 грн., внаслідок чого Ясинуватською ОДПІ було донараховано 8922 грн. 75 коп. податку на додану вартість та застосована фінансова (штрафна) санкція у розмірі 4461 грн. 35 коп. (т. 1 арк. справи 104).

За результатами розгляду скарги ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” ДПА у Донецькій області  своїм  рішенням  № 12245/10/25-013-5 від 4 вересня 2006 року (т. 1 арк. справи 110-115) скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000362301/0 від 21 квітня 2006 року та №   0000362301/1 від 4 липня 2006 року про визначення  податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13384 грн.10 коп., з якої 8922 грн.75 коп. – основний платіж, 4461 грн. 35 коп. – штрафні (фінансові) санкції та збільшила податкові зобов'язання з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89227 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17  Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” без обґрунтування, розрахунку, визначення основного платежу та господарських операцій за якими були застосовані лише санкції.

Аналіз норм викладених у пункті  1.7 статті 1, підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункті 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" свідчить про те, що право на включення сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу), і виникнення права на податковий кредит не залежить від часу виникнення таких витрат. Згідно вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7  Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Податкові накладні, які наявні в матеріалах справи за господарською операцією з приватним підприємством “Колір”, виписані позивачу на підставі договорів позики пшениці № 04-12/254 від 29 листопада 2004 року, № 04-12/267 від 28 грудня 2004 року,  № 04-12/268 від 29 грудня 2004 року, № 05-04/346  від 31 березня 2005 року, № 05-04/372 від 28 квітня 2005 року, № 05-05/388  від 27 травня 2005 року, № 05-06/396 від 24 червня 2005 року, № 05-08/459 від   31 серпня 2005 року, № 05-09/482 від 29 вересня 2005 року (т. 1 арк. справи 158-210)  відповідають вимогам підпункту  7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону та відповідач доказів протилежного не надав, тобто неправомірне формування податкового кредиту ЗАТ „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” відповідач не довів.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17  Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (зі змінами та доповненнями станом на час прийняття рішення) без встановлення факту недоплати податку на додану вартість до бюджету  та без відповідного донарахування податку суд зазначає, що ці дії податкового органу не відповідають вимогам застосованої ними статті, оскільки згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17  вказаного Закону  у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Тому, як з огляду на відсутність наданих податковим органом доказів наявності порушень щодо визначення позивачем податку на додану вартість, так і у зв'язку з відсутністю встановленого факту недоплати податку до бюджету  податкове повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції підлягає скасуванню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з повним задоволенням судом заявлених до суб'єкта владних повноважень позовних вимог, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 3 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення № 20365 від 14 вересня 2006 року та судові витрати, пов'язані з проведенням судової  економічної експертизи,  у розмірі 10000 грн. сплачені платіжним дорученням № 22574 від 13 листопада 2007 року по рахунку – фактурі № СФ – 00051 від 7 листопада 2007 року  відповідно до статей 92, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

         Керуючись статтями 4-14, 92, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, пунктами 3, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Ясинувата  про скасування в повному обсязі податкового повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн. 25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції та скасування в повному обсязі податкового повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції  задовольнити у повному обсязі.

        Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000342301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64049 грн.25 коп., з якої 49959 грн. 25 коп. – основний платіж, 14090 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення – рішення № 0000832301/2 від 7 вересня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89227 грн., з якої 0 грн. – основний платіж, 89227 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата (86000, м. Ясинувата, вул. Октябрська, 97, код ЄДРПОУ 00957643, рахунок 26002301520786 в філії Відділення Промінвестбанку у м. Ясинувата, МФО 334420) судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи,  у розмірі 10000 грн. сплачені за платіжним дорученням № 22574 від 13 листопада 2007 року по рахунку – фактурі № СФ – 00051 від 7 листопада 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”, м. Ясинувата (86000, м. Ясинувата, вул. Октябрська, 97, код ЄДРПОУ 00957643, рахунок 26002301520786 в філії Відділення Промінвестбанку у м. Ясинувата, МФО 334420) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені за платіжним дорученням № 20365 від 14 вересня 2006 року.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 лютого 2008 року о 14  годині  25  хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

       Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12 лютого 2008 року  об  11 годині  30 хвилин.

Надруковано  4  примірника:

            1. Позивачу – 1.

               2. Відповідачу – 1.

               3. Експерту – 1.

               4. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.