Рішення

від 18.01.2011 по справі 12/2059-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2059-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.Справа № 12/2059-10

Розглянувши матеріали за позовом Закритого акціонерного товариства „Галичина” м. Радехів Львівської області

до Приватного підприємства „Грааль-Групп” м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 145938грн. 32коп.

Суддя            Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача:      не з'явився

Відповідача:  Ковальчук Ю.П. –за довіреністю від 01.12.2010р.

Рішення приймається 18.01.2011р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство „Галичина” м. Радехів Львівської області звернулось з позовом до Приватного підприємства „Грааль-Групп” м. Кам'янець-Подільський про стягнення 145938грн. 32коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП „Грааль-Групп” по накладним отримав у ЗАТ „Галичина” товарно-матеріальні цінності, однак за отриманий товар товариство не розрахувалось.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що з 1 січня 2010 р. по 29 березня 2010 позивач дійсно здійснював поставку своєї продукції відповідачеві. За цей період позивач здійснив поставку продукції відповідачеві згідно наданих копій видаткових накладних, які стосуються цього періоду часу, на загальну суму 490443,75 грн. З 29 березня 2010 р. позивач з власної ініціативи припинив відносини з відповідачем, повідомивши про це по телефону через регіонального представника.

Відповідач не може погодитись з вимогою позивача на загальну суму 78173,15 грн., які він вимагає сплатити посилаючись на видаткові накладні №НС-0009628 від 31.03.2010 р. на суму 21876,16 грн., №НС-0010304 від 7.04.2010 р. на суму 11193,07 грн., №НС-0010545 від 9.04.2010 на суму 13754,22 грн., №НС-0010733 від 12.04.2010 р. на суму 16655,95 грн., №НС-0011002 від 14.04.2010 р. на суму 14693,75 грн. Згідно п.5 Інструкції про порядок приймання товарів затвердженої наказом №40 від 16.01.2009 р.: приймання товару по кількості здійснюється згідно товарно-транспортних накладних і/або товарних накладних постачальника. Обов'язковою є наявність сертифікатів та посвідчень якості Санітарної служби згідно затвердженого законодавства України. Документ, який підтверджує факт приймання товару для постачальника, в обов'язковому порядку посвідчується печаткою підприємства „Грааль-Групп”. З метою уникнення зловживань працівник, який здійснює прийомку товарів, зобов'язаний поставити на документі, який засвідчує поставку товару, печатку позивача. Даний порядок приймання товарів дотримувався, як видно з безспірних-накладних наданих Позивачем, оскільки на всіх них є печатка підприємства - отримувача (відповідача). Накладні, які перераховані вище і щодо достовірності яких відповідач має сумнів, не можуть слугувати підтвердженням того, що відповідач згідно них отримував товар, оскільки на них є лише підписи якихось невстановлених осіб, на деяких з них є відбиток „отримано”, але жодна з них не має печатки відповідача. Підписи і написи „отримано” не дають можливості встановити, що товар отримано саме відповідачем. Тобто первинні бухгалтерські документи, які можуть підтвердити, що відповідач є боржником по них є неналежно оформлені, а тому є неналежними доказами.

Згідно ч. 1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно згаданих вище сумнівних накладних, неможливо встановити ту обставину, чи дійсно позивач поставив продукцію відповідачеві, а тому вимоги про сплату заборгованості по них є безпідставними. Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З огляду на це відповідач вважає, що позивач не довів, що відповідач заборгував суму зазначену в позовні заяві.

Просить суд відмовити  в задоволені позовних вимог на суму 78173,15ґрн.

Позивач проти відзиву заперечив. Зазначив, що відповідач дійсно отримав продукцію по спірним накладним. Як доказ ним подано податкові накладні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ЗАТ „Галичина” згідно накладних №НС-0000231 від 08.01.2010р. на суму 12255грн., №НС-0000899 від 14.01.2010р. на суму 1417,68грн., №НС-0001056 від 15.01.2010р. на суму 4152,60грн., №НС-0001117 від 15.01.2010р. на суму 5672,76грн., №НС-0001372 від 18.01.2010р. на суму 15416,74грн., №НС-0001406 від 18.01.2010р. на суму 1528,66грн., №НС-0000104 від 05.01.2010р. на суму 11736,77грн., №НС-0000503 від 11.01.2010р. на суму 9457,68грн., №НС-0000921 від 14.01.2010р. на суму 10823,96грн., №НС-0001582 від 20.01.2010р. на суму 5458,93грн., №НС-0001836 від 22.01.2010р. на суму 5941,68 грн., №НС-0002130 від 25.01.2010р. на суму 17208,86грн., №НС-0002229 від 25.01.2010р. на суму 900грн., №НС-0002425 від 27.01.2010р. на суму 15002,21грн., №НС-0002697 від 29.01.2010р. на суму 8345,75грн., №НС-0002794 від 29.01.2010р. на суму 3750,72грн., №НС-0002974 від 01.02.2010р. на суму 13305,20грн., №НС-0003281 від 03.02.2010р. на суму 20193,82грн., №НС-0003612 від 05.02.2010р. на суму 8099,76грн., №НС-0003891 від 08.02.2010р. на суму 20388,56грн., №НС-0004090 від 10.02.2010р. на суму 12409,66грн., №НС-0004346 від 12.02.2010р. на суму 5062,97грн., №НС-0004727 від 15.02.2010р. на суму 13847,60 грн., №НС-0004982 від 17.02.2010р. на суму 14318,83 грн., №НС-0005257 від 19.02.2010р. на суму 10186,79 грн., №НС-0005504 від 22.02.2010р. на суму 15382,88грн., №НС-0005773 від 24.02.2010р. на суму 10569,26грн., №НС-0006058 від 26.02.2010р. на суму 4883,99грн., №НС-0006306 від 01.03.2010р. на суму 10720,39 грн., №НС-0006554 від 03.03.2010р. на суму 15024,37грн., №НС-0006872 від 05.03.2010р. на суму 8863,73 грн., №НС-0007055 від 08.03.2010р. на суму 7462,40грн., №НС-0007144 від 08.03.2010р. на суму 1221грн., №НС-0007536 від 11.03.2010р. на суму 12518,24грн., №НС-0007675 від 12.03.2010р. на суму 5508,66грн., №НС-000739 від 15.03.2010р. на суму 9337,30грн., №НС-0008121 від 17.03.2010р. на суму 11775,23 грн., №НС-0008448 від 19.03.2010р. на суму 7441,94грн., №НС-0008615 від 22.03.2010р. на суму 14701,40грн., №НС-0008882 від 24.03.2010р. на суму 19092,67грн., №НС-0008959 від 24.03.2010р. на суму 854,99 грн., №НС-0009184 від 26.03.2010р. на суму 13860,08грн., №НС-0009438 від 29.03.2010р. на суму 11775,58 грн., №НС-0009442 від 29.03.2010р. на суму 502,68грн., №НС-0011039 від 14.04.2010р. на суму 475грн., №НС-0011498 від 19.04.2010р. на суму 20297,83грн., №НС-0011833 від 21.04.2010р. на суму 13232,74грн., №НС-0012107 від 23.04.2010р. на суму 2062,58грн., №НС-0012262 від 26.04.2010р. на суму 15135,71 грн., №НС-0012630 від 28.04.2010р. на суму 13538,90грн. передало ПП „Грааль-Групп” молочні продукти на загальну суму 493 122грн. 74коп.

Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 422 678,58грн., що підтверджується виписками банку.

10.11.2010р. позивач звернуся до відповідача з вимогою про сплату 145 938,32грн. заборгованості, що підтверджується фінансовим чеком.

Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, дії, які вчиняли сторони по справі були спрямовані на створення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).

Згідно ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на 21.11.2010р. заборгованість ПП „Грааль-Груп” перед позивачем склала 67 765грн. 17коп. У вказану суму входять накладні, які оформлені відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік в Україні” і є належними доказами отримання відповідачем продукції. (568 616грн. 90коп. - 422 678,58грн.,  - 78 173грн. 15коп.).

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Виходячи із вищенаведеного, позов Закритого акціонерного товариства „Галичина” м. Радехів Львівської області до Приватного підприємства „Грааль-Групп” м. Кам'янець-Подільський в частині стягнення 67 765грн. 17коп. заборгованості є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 78 173грн. 15коп. заборгованості у позові належить відмовити з наступних підстав.

В якості доказу про поставку продукції позивачем надано видаткові накладні №НС-0009628 від 31.03.2010р. на суму 21876,16грн., №НС-0010304 від 07.04.2010р. на суму 11193,07грн., №НС-0010545 від 09.04.2010р. на суму 13754,22 грн., №НС-0010733 від 12.04.2010р. на суму 16655,95грн., №НС-0011002 від 14.04.2010р. на суму 14693,75грн., всього на загальну суму 78 173грн. 15коп., які підписані та скріплені печаткою позивача – ЗАТ „Галичина”. В графі відповідача „отримав” стоїть підпис та відтиск печатки „ОТРИМАНО”.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського  обліку   господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під  час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);    дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи докази, надані позивачем, суд вважає їх неналежними доказами отримання відповідачем продукції на суму 78 173грн. 15коп., оскільки із вказаних накладних не вбачається, що саме відповідачем було отримано вказану продукцію. Довіреності відповідача на отримання ним продукції позивачем не надано. На накладних в графі  „Отримав” стоїть підпис невідомої особи. Печатка підприємства (відповідача) на них відсутня.

Таким чином, вказані накладні не є належними та допустимими доказами які свідчать про отримання відповідачем по ним продукції.

Позивач підтверджує факт отримання товару відповідачем посилаючись на податкові накладні.

Відповідно ст.201.6 Податкового кодексу  України податкова   накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Звідси податкова накладна служить підставою віднесення сум податку до податкового кредиту і ніяким чином не є доказом, що свідчить про наявність між сторонами господарського зобов'язання.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49  ГПК України покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.  

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Закритого акціонерного товариства „Галичина” м. Радехів Львівської області до Приватного підприємства „Грааль-Групп” м. Кам'янець-Подільський про стягнення 145938грн. 32коп. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Грааль-Групп” м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, вул. Данила Галицького, буд.13, кв.72 (р/р 26006090119980 в філії „Західне РУ” АТ „Банк „Фінанси та кредит”, МФО 325923, код ЄДРПОУ 34474423) на користь Закритого акціонерного товариства „Галичина” м. Радехів Львівської області, вул. Б.Хмельницького, 120 (р/р 260005710 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у м. Львові, МФО 325570, код ЄДРПОУ 25553579) –67 765грн. 17коп. (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 17коп.) заборгованості, 677грн. 65коп. (шістсот сімдесят сім гривень 65коп.) державного мита, 109грн. 50коп. (сто дев'ять гривень 50коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 78 173грн. 15коп. заборгованості у позові відмовити.

                    Суддя                                                                      В.О. Шпак

Віддруковано в 3 (трьох) примірниках:

1.          До справи;

2.          Позивачу;

3.          Відповідачу.

Повний текст рішення складено 24.01.2011р.