Постанова

від 19.02.2008 по справі а27/487-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А27/487-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31.01.08р.

Справа № А27/487-07

За позовом  Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ  

до  Обласного комунального закладу освіти «Загальноосвітня спеціальна школа - інтернат для слабочуючих дітей», м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій

                                                                                                                Суддя  Татарчук В.О.       

                                                                                                                Секретар Сергієнко П.М.

представники:

від позивача –Губайдуллін О.Ф. дов. від 15.01.08р. №0704/243

від відповідача –Харитонова Г.Ф. пасп. серії АЕ №895507

Суть спору:

          Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось з позовом до обласного комунального закладу освіти «Загальноосвітня спеціальна школа - інтернат для слабочуючих дітей» про стягнення заборгованості зі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24374,66грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст.27, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».            

          Зокрема, 06.03.07р. Жовтневою районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку стану нарахування та сплати страхових внесків із виплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення за 1997-2002р. За результатами перевірки було складено акт №79 на підставі якого прийнято рішення №232/02 від 16.03.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24374,66грн, з яких: недоїмка –872,66грн., штрафні санкції –23502грн.

           Вказані суми відповідачем не сплачені.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено проведення відповідних нарахувань до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В судовому засіданні 31.01.2008р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

          16.03.07р.  Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення №232/02 про застосування  та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з рішенням відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 24374,66грн, з яких:

                 -  недоїмка -  872,66грн.,

                 -  штрафні (фінансові) санкції –23502грн.

          Вказане рішення було прийнято на підставі акту перевірки №79 від 06.03.07р.

          Перевіркою встановлено, що відповідачем у грудні 2005р. та квітні 2006р. не здійснено нарахування по статті 57 Закону України «Про освіту». В порушення ч.1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»і фонд оплати праці для нарахування та утримання страхових внесків занижено на 872,66грн. У зв'язку з викладеним, сума штрафних санкцій складає 23502грн.

                  Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоїмки в сумі 872,66грн. з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Слід погодитись з твердженням позивача про те, що з урахуванням положень ст.21 вказаного Закону та ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.   

Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту»держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам ряд гарантій, в тому числі виплату надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, фактична виплата яких не здійснювалась на протязі 1997-2002 років у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Згідно з п.4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. №934 відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.

          Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

          Викладені положення чинного законодавства дозволяють стверджувати про те, що відповідач був зобов'язаний в грудні 2005р., квітні 2006р. нараховувати та перераховувати страхові внески до Фонду.  

  Згідно статті 30 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»страхувальник  -  роботодавець  несе  відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

    У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

             Згідно Інструкції про порядок надходження та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001р. №16 (далі –Інструкція) суми донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2240, які не перераховані на рахунки Фонду у визначений строк вважаються недоїмкою.

          З урахуванням наведеного, при проведенні перевірки відповідача, органом Фонду соціального страхування встановлений факт заниження нарахування страхових внесків на 872,66грн.

Викладені обставини свідчать про необґрунтованість заперечень відповідача.

          В той же час, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині стягнення  штрафних (фінансових) санкцій  у розмірі 23502грн. з таких підстав.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

На думку суду, рішення позивача від 16.03.07р. №232/02 в частині нарахування відповідачу штрафних санкцій в сумі 23502грн. не було прийнято з урахуванням принципів розсудливості та пропорційності. Такий висновок зроблений судом у зв'язку зі статусом  обласного комунального закладу освіти «Загальноосвітня спеціальна школа - інтернат для слабочуючих дітей», особливістю фінансування та специфікою діяльності відповідача. Рішення позивача у вказаній частині було прийнято без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів відповідача і дітей, що навчаються у школі і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

          Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з обласного комунального закладу освіти «Загальноосвітня спеціальна школа - інтернат для слабочуючих дітей»(м. Дніпропетровська, вул. Ляшко-Попеля, б.1, код ЄДРПОУ 20307568) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,93, р/р 25600216040100 в відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 26049825, одержувач –Жовтнева районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) заборгованість у розмірі 872,66грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –11.02.2008р.