Постанова

від 25.01.2011 по справі 9/1-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/1-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 9/1-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Савицького Я.Ф., Михайлова М.В.    

(відповідно до розпорядження голови суду від 21.01.2011р. №71 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства „Аделаїда” відокремлена садиба

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 листопада 2010 року

у справі №9/1-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”

до відповідача Фермерського господарства „Аделаїда” відокремлена садиба

про стягнення 160692,33 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агросфера” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства „Аделаїда” 160692,33 відсотків за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу від 26.02.2008р. №271-К, нарахованих за період з 31.01.2009р. по 03.12.2009р.

В процесі розгляду справи 26.10.2010р. позивачем подано до суду клопотання про зміну найменування відповідача. Як свідчить долучена до клопотання довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.10.2010р. найменуванням відповідача є: Фермерське господарство „Аделаїда” відокремлена садиба. Таким чином, місцевий господарський суд констатував, що належним відповідачем по справі є Фермерське господарство „Аделаїда” відокремлена садиба.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11 листопада 2010 року у справі №9/1-10 (суддя Сулімовська М.Б.) позов ТОВ „Агросфера” задоволено. З ФГ „Аделаїда” ВС на користь позивача стягнуто 160692,33 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1606,92 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 26.02.2008р. №271-К ТОВ „Агросфера” надало ФГ „Аделаїда” ВС товарний кредит. Матеріали справи свідчать про те, що з 31.01.2009р. та станом на день порушення провадження у справі №9/1-10 відповідач продовжує користуватися товарним кредитом за договором купівлі-продажу №271-К, непогашеним залишився залишок основного боргу в сумі 183386,17 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачем за період з 31.01.2009р. по 03.12.2009р. нараховано відповідачеві відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 160692,33 грн. З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 625, 694 ЦК України, ст. 193 ГК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що позивач внаслідок звернення до суду отримує від відповідача подвійну ціну за поставлений товар, оскільки річна відсоткова ставка за товарним кредитом становить 36%, що в умовах світової кризи на думку відповідача є неприпустимим. Окрім того,  відповідач посилається на те, що п.4.6 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 26.02.2008р. №271-К суперечить нормам чинного законодавства.

Апеляційна скарга ФГ „Аделаїда” ВС прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Картере В.І., Михайлов М.В., про що 06.12.2010р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до розпорядження голови суду від 21.01.2011р. №71 справа №9/1-10 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Михайлов М.В.

Позивач (ТОВ „Агросфера”) та відповідач (ФГ „Аделаїда” ВС) в судові засідання не з'явились, про час і місце судових засідань повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 07.12.2010р. та від 24.12.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ФГ „Аделаїда” ВС за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (Продавець, позивач) та Фермерським господарством „Аделаїда” (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №271-К (а.с. 11-12 т.І), за умовами якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар), відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Розділом 3 договору сторони визначили, що конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору. Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

Відповідно до п.4.3 договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати Покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

За п.4.4 договору при розрахунку процентів день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту,  проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що сплата нарахованих процентів здійснюється Покупцем у строк, який визначається:

- датою погашення (сплати) товарного кредиту;

- датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту. Товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно з п.4.6 договору оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж на 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0)хСП=ПСП, де А1- офіційний курс Долара США на дату платежу; А0-офіційний курс Долара США на дату підписання договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному договору достроково.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, господарським судом Херсонської області було розглянуто справу №9/24-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” до Фермерського господарства „Аделаїда” про стягнення коштів за неналежне виконання умов укладеного між сторонами 26.02.2008р. договору купівлі-продажу №271-К.

При розгляді справи №9/24-09 господарським судом було встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар –засоби захисту рослин на загальну суму 637593,84 грн.  Але відповідач не виконав своєчасно і в повному обсязі свої обов'язки за договором купівлі-продажу №271-К від 26.02.2008р. перед позивачем, у зв'язку з чим сума його основного боргу перед позивачем станом на 30.01.2009р. становила 637593,84грн.

04.06.2009р. місцевим господарським судом було ухвалено рішення по справі №9/24-09, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 617666,54 грн. основного боргу, 31862,22 грн. пені, 334578,95 грн. індексації та 39827,78 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Сума відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 39827,78 грн. була стягнута за період з 15.11.2008р. по 30.01.2009р.

Відповідачем за період з 31.01.2009р. по 03.12.2009р. було здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 454207,67 грн., що підтверджується довідками про рух коштів на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, виданих АКБ „Укрсиббанк” та ПАТ „Актабанк”, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 27-39 т.І).

Таким чином, непогашеним залишився залишок основного боргу в сумі 183386,17 грн. Тобто, з 31.01.2009р. та станом на день порушення провадження у справі №9/1-10 відповідач продовжує користуватися товарним кредитом за договором купівлі-продажу №271-К.

Частиною 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В п.7.2 договору сторонами було визначено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.      

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем за період з 31.01.2009р. по 03.12.2009р. нараховано відповідачу відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 160692,33 грн. При цьому місцевим господарським судом правильно встановлено, що при обрахунку суми відсотків позивачем були враховані всі платежі, здійснені відповідачем протягом зазначеного періоду.

У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів сплати відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 160692,33 грн. або заперечень стосовно правомірності їх нарахування відповідачем суду не надано.

Окрім того, як вже зазначалося, господарським судом було розглянуто справу №9/24-10 між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №271-К. На підставі наведених фактів судом було встановлено правомірність стягнення з відповідача на користь позивача суми відсотків за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу №271-К від 26.02.2008р., у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині були задоволені в повному обсязі.

Зазначене судове рішення набрало законної сили, тому встановлені ним факти не повинні доводитись знову при вирішенні справи №9/1-10 в порядку ст. 35 ГПК України. Сторонами у справі №9/1-10 факти, викладенні у судовому рішенні по справі №9/24-09 в загальному порядку не спростовані, а норми ст. 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у справі №9/24-09.   

Згідно преамбули та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі №48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999р. у справі за заявою №28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу ч.3 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, місцевий господарський суд підставно визнав безсумнівним той факт, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму відсотків за користування товарним кредитом, причому цей факт не може ставитись судом під сумнів та є таким, що виключає необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ „Агросфера” про стягнення з відповідача 160692,33 грн. відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі ФГ „Аделаїда” ВС, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 11 листопада 2010 року по справі №9/1-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства „Аделаїда” відокремлена садиба –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27 січня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

Я.Ф. Савицький

М.В. Михайлов