Рішення

від 14.02.2008 по справі 10/547-07(39/121(32/432))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/547-07(39/121(32/432))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.08р.

Справа № 10/547-07(39/121(32/432))

За позовом  Споживчого товариства імені Карла Лібкнехта , с. Новопілля 

до  В-1:Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області , с. Новопілля  

В-2: Фізична особа - підприємц  Оксанич В.П.,м. Кривий Ріг  

В-3:Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ-КР ",

с. Новопілля Криворізького району.  

про встановлення права власності

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача:Шаповал М.Г. (дов. №84від 19.10.07 р.)- представник

Від відповідача-1:Федоріна М.А.(дов.№ 3 від 21.05.07р.)-представник

Від відповідача-2:не з"явився

Від відповідача-3:Федоріна М.А.(дов.№ 1 від 19.07.07р.)-представник 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області про визнання за Споживчим товариством імені Карла Лібкнехта  права власності на будівлю торгівельного центру загальною площею 1680 кв. м., розташовану по вул. Садова, 46 у с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області.

        Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги : відповідно до акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінче ного будівництвом споруди житлово-цивільного призначення від 07.04.1986 р. приміщення тор говельного центру загальною площею 1680 м2 розташованого у с. Новопілля по вулиці Садовій було прийняте в експлуатацію. З цього ж року вказана споруда була облікована на балансі робочого кооперативу ім. Карла Лібкнехта Криворізької райспоживспілки, на даний мо мент перетвореного на підставі Статуту зареєстрованого Криворізькою райдержадміністрацією 21.05.2005 р. у Споживче товариство імені Карла Лібкнехта. Вказана будівля відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Криворізьким бюро технічної інвентаризації 30.08.1994 р. була зареєстрована за Позивачем. Зазначений факт вже встановлено рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 11-18.07.2001 р. по справі № А 1/87 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2002 р. по справі № Н 30/20. Позивач на протязі 19 років добросовісно володіє та використо вує об'єкт нерухомості - торговельний центр в с. Новопілля. Ст. 344 ЦК України передбачає право на набуття права власності за на бувальною давністю на нерухоме майно у разі добросовісного заволодіння ним та відповідного відкритого користування ним на протязі 10-ти років, частиною четвертою вказаної норми закону передбачено, що право власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна набувається за рішенням суду.

        Позивач доповнив свої позовні вимоги і просив суд також визнати недійсними :

- договір  купівлі-продажу частини спірної будівлі  від 23.01.2007 р., укладений між Новопільською  сільською  радою Криворізького району  Дніпропетровської області  та  фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П.;

- договір купівлі-продажу від 06.02.2007 року, укладений між  фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. та  Товариством  з обмеженою відповідальністю   "АГРО ОЙЛ-КР "  та витребувати спірне майно у відповідачів  та повернути на користь Позивача ( ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2007 р. по справі № 39/121                 ( 32/432 ).

        Підстави з якими Позивач пов”язує свої доповнені позовні вимоги –спірна будівля була придбана фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. на підставі договору купівлі-продажу частини будівлі від 23.01.2007 р. у особи, яка не мала права її відчужувати, що є підставою для визнання цього договору та договору купівлі-продажу цієї ж будівлі від 06.02.2007 р., укладеного між фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. та Товариством  з обмеженою відповідальністю   "АГРО ОЙЛ-КР", недійсними на підставі ч. 3 ст. 215, ст. 330, ст. 388 ЦК України.

      У зв”язку з тим, що чергова заява про збільшення позовних вимог за своєю суттю не була власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову та тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві ( абз. 2 підп. 3.7 п. 3 роз”яснення президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 ), а фактично йшлося про об”єднання в одній позовній заяві восьми різних вимог, яке повинно було відповідати приписам ст. 58 ГПК України і таке порушення правил об”єднання вимог  з урахуванням конкретних обставин справи є підставою для повернення додатково поданої заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63  ГПК України  ( п. 7 інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007 р. № 01-8/675 ), ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008 р. по справі № 10/547-07(39/121(32/432)), суд повернув Позивачеві без розгляду додатково подану заяву про чергове збільшення позовних вимог, а саме :

-          про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Новопільської сільської ради від 03.03.2006 року № 500 „Про прийняття в Комунальну власність  територіальної громади сільської ради  будівлі торговельного центру” ;

-          про  визнання недійсним та анулювання свідоцтва від 21.04.2006 року, серія Я № 395403, яке видано на підставі  рішення виконавчого  Комітету  Новопільської  сільської ради від 03.03.2006 року № 500  „Про прийняття в Комунальну власність  територіальної громади сільської ради  будівлі торговельного центру” ;

-          про скасування державної реєстрації права власності  від 21..04.2006 року реєстраційний номер 14554731 , номер запису 99 в книзі 1 Н КР р-н 99 торговельного центру  , розташованого за адресою : Дніпропетровська область , Криворізький район, с. Новопілля , вул. Садова , 46  за територіальною громадою Новопільської сільської ради;

-          про скасуваня державної реєстрації права власності від 01.02.2007 р., реєстраційний номер 14554731, номер запису 99 в книзі 1 доп Н Кр р-н-52, на частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46, за підприємцем Оксаничем Віталієм Петровичем;

-          про скасування державної реєстрації права власності від 07.02.2007 р., реєстраційний номер 14554731, номер запису 99 в книзі 1 доп Н Кр. р-н-52 на частку нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46, за товариством з обмеженою відповідальністю „Агро ойл-кр".

    Відповідачі - 1 та - 3 проти задоволення позовних вимог Позивача заперечують зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність.

        Так, відповідачі вказують на те, що замовником будівництва торгового центру, яке відбулося в 80-х роках, виступав радгосп «Криворізький тепличний комбінат»та будувався за державні кошти. Згідно рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 11-18.07.2001 р. по справі № А1/87, на яке посилається заявник, суд встановив лише факт знаходження майна у володінні й користуванні у позивача. Питання правомірності такого володіння судом не встановлювалося, як це зазначає Позивач в тексті позовної заяви. Та, навпаки, в цьому рішенні суд прямо зазначив, що докази набуття у встановленому порядку прав на будівлю не представлені.

  Відповідач –1 вважає, що у Позивача не має жодного права, інтересу або обов'язків щодо зазначеного будинку. Так рішення № 500 сільради не може та й не зачіпає будь яке право позивача щодо цього майна. В матеріалах справи (склад яких не змінився з часу перегляду справи судом касаційної інстанції) будь які докази наявності прав на зазначену будівлю у позивача відсутні що, зокрема зазначив Вищий господарський суд України в постанові від 02.03.2006 р. по справі № 32/432.

            Також Відповідач зазначає на тому, що Позивачем не доведено : факт добросовісного заволодіння Споживчим товариством імені Карла Лібкнехта вказаним у позові нерухомим майном; факт безперервного володіння протягом 10 років вказаним у позові нерухомим майном. Відповідно до вимог п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, з часу, коли можливо застосувати правила ст. 344 ЦК України, сплинуло на день пред'явлення позову лише чотири роки, в той час як можливо розглядати питання щодо набуття прав власності на нерухоме майно повинно сплинути якнайменш 10 років. Також, відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, за набувальною давністю право власності виникає на підставі рішення суду. А тому Відповідачеві здається незрозумілим, яким чином суд може визнати право власності за Позивачем на будівлю, яка перебуває у власності іншої особи.

        Представник  Відповідача  – 2  у  судове  засідання  на виклик суду не з”явився, витребувані судом документи не надав.

            По справі оголошувалася перерва з 07.02.2008 р. по 14.02.2008 р.

  Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ :

            У с. Новосілля Криворізького району Дніпропетровської області по вул. Садова, 46 на земельній ділянці площею 0,34 га., розташована двоповерхова  будівля торговельного центру загальною площею 1680 кв. м. і зареєстрована Криворізьким бюро технічної інвентаризації за Позивачем ( що підтверджується довідкою № 57 від 15.07.2002 року та копією реєстраційного посвідчення від 30.08.1994 р.)

         Відповідно до копії Державного акту на право постійного користування землею            ( серії ДП КВ 000052 ), виданого на підставі рішення ІІ сесії Новопільської сільської Ради ХХІІ скликання від 29.11.1994 р. - земельна ділянка площею 0,34 га, на якій розташована будівля, надана Позивачу у постійне користування.

 Позивач просить суд визнати за ним право власності на будівлю торгівельного центру загальною площею 1680 кв. м., розташовану по вул. Садова, 46 у с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області на підставі ст. 344 ЦК України ( за на бувальною давністю ), посилаючись на те, що на протязі 19 років добросовісно володіє та використо вує вказаний об'єкт нерухомості.

      Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можє бути визнання права.

       Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст. 392 ЦК України ).

          Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа  чужим  майном  і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років  набуває право власності на це майно (набувальна давність),  якщо  інше  не встановлено цим Кодексом. Право власності на  нерухоме  майно,  що  підлягає  державній реєстрації,  виникає  за  набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа,  яка заявляє про давність володіння, може приєднати до  часу  свого  володіння  увесь  час,  протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

      Відповідно  до  п. 8. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила             ст.  344  ЦК   України   про набувальну  давність поширюються також на випадки,  коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

  Цивільний Кодекс України ( ЦК України) набрав чинності з 01.01.2004 р.

 Отже, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність на час розгляду справи не можуть бути застосовані, оскільки не минув встановлений ст. 344 ЦК України з урахуванням п. 8. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строк, протягом якого Позивач повинен відкрито, безперервно володіти вказаним нерухомим майном ( з 01.01.2001 р. по 01.01.2011 р. ).

      Враховуючи  наведене , господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача пов'язаних з визнанням за ним права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

           Відповідно до наданих Позивачем копій договорів, вбачається, що :

 23.01.2007 р. між Новопільською  сільською  радою Криворізького району  Дніпропетровської області ( Продавець ) та фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П.      ( Покупець ) був укладений Договір купівлі-продажу частини будівлі, згідно з умовами якого Продавець продав, а Покупець купив 45/100 частини будівлі А-2 (  будівля торгівельного центру загальною площею 1680 кв. м., розташована по вул. Садова, 46 у с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області );

06.02.2007 р. між  фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. ( Продавець ) та  Товариством  з обмеженою відповідальністю   "АГРО ОЙЛ-КР" ( Покупець ) був укладений Договір купівлі-продажу частини будівлі, згідно з умовами якого Продавець продав, а Покупець купив 45/100 частини будівлі А-2 (  будівля торгівельного центру загальною площею 1680 кв. м., розташована по вул. Садова, 46 у с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області ).

        Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 2) визнання правочину недійсним.

        Згідно зі ст.  215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  ст. 203 ЦК України. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. 2. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

           Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Підстави з якими Позивач пов”язує недійсність вказаних договорів - спірна будівля були придбана фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. у особи, яка не мала права її відчужувати, оскільки власником будівлі є Позивач.

      Право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР ( ч. 1 ст. 216 ЦК України ), незалежного від того чи видповідає спірна угода закону.

         Захист прав особи, яка вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною оспорюваної угоди, можливий шляхом пред'явлення віндікаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 145 ЦК УРСР ( ст. 388 ЦК України ).

        Вищенаведені положення знайши своє відображення у постанові Верховного Суду України ( 05/474 ) від 27.09.2005 р. по справі № 13/529 пд.

      Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача пов'язаних із визнанням недійсними : договору  купівлі-продажу частини спірної будівлі  від 23.01.2007 р., укладеного між Новопільською  сільською  радою Криворізького району  Дніпропетровської області  та  фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П.; договору купівлі-продажу від 06.02.2007 року, укладеного між  фізичною  особою-підприємцем   Оксанич В. П. та  Товариством  з обмеженою відповідальністю   "АГРО ОЙЛ-КР".  

  Крім того, рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області № 500 від 03.03.2006 р. „Про прийняття в комунальну власність територіальної громади сільської ради будівлі торгівельного центру” - сільська рада вирішила прийняти у комунальну власність територіальної громади сільської ради не житлову будівлю торговельного центру загальної площею 1 680,2 кв. м., с. Новосілля. вул. Садова, буд. 46 Криворізького району.

       21.04.2006 р. на підставі рішення Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області № 500 від 03.03.2006 р. було видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого власником не житлової будівлі торговельного центру загальної площею 1 680,2 кв. м., с. Новосілля. вул. Садова, буд. 46 є територіальна громада Новопільської сільської ради.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами і доповненнями визначає державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (стаття 2 цього Закону). Згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

        У відповідності зі ст. 328 Цивільного кодексу України права власності набуваються на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

      Незаконність набуття права власності ( як стверджує Позивач ) територіальною громадою сільської ради не житлової будівлі торговельного центру загальної площею 1 680,2 кв. м., с. Новосілля. вул. Садова, буд. 46 Криворізького району - судом не встановлена             ( доказів визнання недійсним рішення Новопільської сільської ради Криворізького району  Дніпропетровської області № 500 від 03.03.2006 р. „Про прийняття в комунальну власність територіальної громади сільської ради будівлі торгівельного центру” –суду не надано ).

        Виходячи з викладеного, у суду відсутні  підстави і для задоволення позовних вимог Позивача щодо витребування спірного майна у відповідачів та повернення його на користь Позивача.

 Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Позивача –відмовити.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.    

      Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв