Постанова

від 27.01.2011 по справі 2а-3284/10/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3284/10/2370 Гол овуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Коротки х А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-3284/10/2370

Київський апеляційний ад міністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Корот ких А.Ю.,

суддів: Літвіно ї Н.М.,

Чак у Є.В.,

розглянувши у порядку пи сьмового провадження адміні стративну справу за апеляцій ною скаргою Державної інспек ції з контролю за цінами в Чер каській області на постанову Черкаського окружного адмін істративного суду від 11 серпн я 2010 року у справі за адміністр ативним позовом Державної ін спекції з контролю за цінами в Черкаській області до Кому нального підприємства Білоз ірської сільської ради про с тягнення економічних санкці й,-

В С Т А Н О В И В :

Державна інспекція з ко нтролю за цінами в Черкаські й області (далі - позивач) зве рнулася до суду з позовом до К омунального підприємства Бі лозірської сільської ради (д алі - відповідач) про стягне ння економічних санкцій.

Постановою Черкаського ок ружного адміністративного с уду від 11 серпня 2010 року узадо воленні позову було відмовле но.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, позивач подав апе ляційну скаргу, у якій просит ь скасувати постанову суду п ершої інстанції та прийняти нову.

Враховуючи неприбуття жод ної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хо ча вони були належним чином п овідомлені про дату, час і міс це судового засідання та пол оження ст. 197 КАС України, колег ія суддів приходить до висно вку про можливість розглядат и справу у порядку письмовог о провадження.

Суд, дослідивши матеріали с прави та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, службовими особами п озивача була проведена перев ірка дотримання відповідаче м законодавства при формуван ні та застосуванні тарифів н а житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідв едення) за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009 р., про що складено акт перевір ки від 10.08.2009 №1947.

Згідно вказаного акта пере вірки, з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року фо рмування тарифів на послуги з водопостачання та водовідв едення здійснювалось з поруш енням вимог постанови Кабіне ту Міністрів України від 12.07.2006 р оку № 959 «Про затвердження пор ядку формування тарифів на п ослуги з централізованого во допостачання та водовідведе ння»та постанови Кабінету Мі ністрів України від 27.02.2007 року № 297 «Про внесення змін до деяки х постанов Кабінету Міністрі в України», оскільки введені тарифи на водопостачання не були погоджені з Державною і нспекцією з контролю за ціна ми щодо економічно обґрунтов аних витрат на послуги з цент ралізованого водопостачанн я, тобто застосовано вартіст ь 1 м3 використаної води - 2,00 гр н. замість встановленого чин ним законодавством в січні 2007 року тарифу - 1,05 грн. Тарифи на водопостачання відповідач з астосовував на підставі ріше ння виконавчого комітету Біл озірської сільської ради №9 в ід 27.01.2009 року.

На підставі висновків акта первірки, 14.08.2009 року позивачем було прийнято рішення № 120 про застосування до відповідача економічних санкцій за пору шення державної дисципліни ц ін у розмірі: 2482,73грн. - необґру нтовано отриманої виручки в результаті порушення порядк у формування тарифів на посл уги з централізованого водоп остачання та водовідведення та 4965,46грн. штрафу у двократном у розмірі необґрунтовано оде ржаної суми виручки.

Згідно з ст.6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»в ід 03 грудня 1990 року № 507-XII (далі - З акон № 507, у редакції, чинній на момент виникнення спірних пр авовідносин), в народному гос подарстві застосовуються ві льні ціни і тарифи, державні ф іксовані та регульовані ціни і тарифи.

У відповідності до п.3.1 Інстр укції про порядок застосуван ня економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами д ержавного контролю за цінами , яка затверджена наказом Мін істерства економіки та з пит ань європейської інтеграції України, Міністерства фінан сів України від 03 грудня 2001 р. № 2 98/519 (далі - Інструкція), Державна інспекція з контролю за ціна ми та державні інспекції з ко нтролю за цінами в Автономні й Республіці Крим, областях, м істах Києві та Севастополі п риймають рішення про вилучен ня сум економічних та фінанс ових (штрафних) санкцій у поря дку, передбаченому законодав ством.

Відповідачем не було оскар жено у передбаченому Законом № 507 порядку рішення № 120 від 14.08.2009 року.

Згідно з п. 4.1 Інструкції, ска рги на рішення про застосува ння економічних та фінансови х (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контрол ю за цінами, можуть направлят ись керівникам цих органів а бо Державній інспекції з кон тролю за цінами.

У разі незгоди з прийнятим р ішенням спір про визнання йо го недійсним вирішується суд ом.

Відповідно до ст. 14 Закону № 5 07, вся необгрунтовано одержан а підприємством, організаціє ю сума виручки в результаті п орушення державної дисциплі ни цін та діючого порядку виз начення вартості будівництв а, що здійснюється із залучен ням коштів Державного бюджет у України, бюджету Автономно ї Республіки Крим, місцевих б юджетів, а також коштів держа вних підприємств, установ та організацій підлягає вилуче нню в доход відповідного бюд жету залежно від підпорядков аності підприємства, організ ації. Крім того, в позабюджетн і фонди місцевих Рад стягуєт ься штраф у двократному розм ірі необгрунтовано одержано ї суми виручки. Вказані суми с писуються з рахунків підприє мств і організацій в банківс ьких установах за рішенням с уду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є комунальним підприємством та нараховував плату за житл ово-комунальні послуги відпо відно до рішення виконавчого комітету відповідного орган у місцевого самоврядування, рішення якого є обов`язковим и для відповідача, а тому він н е може нести відповідальніст ь за невірне формування вказ аних тарифів.

Однак, колегія суддів не мож е погодитись з таким висновк ом суду першої інстанції.

Так, згідно п. п.2 п. «а»ст. 28 Зак ону України «Про місцеве сам оврядування в Україні»від 21 т равня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції , чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , до ві дання виконавчих органів сіл ьських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні ) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щод о оплати побутових, комуналь них, транспортних та інших по слуг, які надаються підприєм ствами та організаціями кому нальної власності відповідн ої територіальної громади; п огодження в установленому по рядку цих питань з підприємс твами, установами та організ аціями, які не належать до ком унальної власності.

Відповідно до ст.1 Закону Ук раїни «Про житлово-комунальн і послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875, у редакц ії, чинній на момент виникнен ня спірних правовідносин), жи тлово-комунальні послуги - ре зультат господарської діяль ності, спрямованої на забезп ечення умов проживання та пе ребування осіб у жилих і нежи лих приміщеннях, будинках і с порудах, комплексах будинків і споруд відповідно до норма тивів, норм, стандартів, поряд ків і правил.

Статтею 14 даного Закону пер едбачено, що залежно від поря дку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послу ги вони поділяються на три гр упи: 1) перша група - житлово-ком унальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціал ьно уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) др уга група - житлово-комунальн і послуги, ціни/тарифи на які з атверджують органи місцевог о самоврядування для надання на відповідній території; 3) т ретя група - житлово-комуналь ні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за до говором (домовленістю сторін ). Ціни/тарифи на комунальні по слуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибуди нкових територій формуються і затверджуються органами в иконавчої влади та органами місцевого самоврядування ві дповідно до їхніх повноважен ь, визначених законом.

Вказаними нормами передба чено наявність у органу місц евого саамоврядування, а сам е його виконавчого органу, по вноважень щодо затвердження тарифів на житлово-комуналь ні послуги.

Однак, згідно ч.1 ст. 31 Закону № 1875, порядок формування цін/тар ифів на кожний вид житлово-ко мунальних послуг першої і др угої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Таким підзаконним нормати вно-правовим актом є Порядок формування тарифів на послу ги з централізованого водопо стачання та водовідведення, який затверджений постаново ю Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 959. Відповідно до п.52 вказаного Порядку, висн овок щодо розрахунків економ ічно обґрунтованих планован их витрат, пов'язаних з наданн ям послуг з централізованого водопостачання та водовідве дення, надається Державною і нспекцією з контролю за ціна ми або її територіальними ор ганами в порядку, встановлен ому Міністерством економіки України.

Як вбачається з матеріалів справи,виконком Білозірсько ї сільської ради не отримува в вказаного висновку від поз ивача при формування тарифів та їх затвердженні.

Відповідно до п.3 ст. 31 Закону № 1875, органи місцевого самовря дування затверджують ціни/та рифи на житлово-комунальні п ослуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх в иробництво.

Таким чином, орган місцевог о самоврядування має нести в ідповідальність за формуван ня необгрунтовано завищених тарифів на житлово-комуналь ні послуги. Однак, відповідал ьність за отримання необгрун товано одержаної виручки має нести підприємство, що надал о вказані послуги, яке у свою ч ергу може звернутись до суду з регресним позовом щодо від шкодування шкоди, яка йому бу ла завдана неправомірним ріш енням органу місцевого самов рядування.

Згідно ч.9 ст. 31 Закону № 1875, спор и щодо формування та затверд ження цін/тарифів на житлово -комунальні послуги, а також в ідшкодування втрат підприєм ств, що пов'язані із затвердже нням цін/тарифів на житлово-к омунальні послуги нижчими ві д розміру економічно обґрунт ованих витрат на їх виробниц тво, вирішуються в судовому п орядку.

У відповідності до п.3.6 Інстр укції, у разі невиконання ріш ення, повного або часткового відхилення претензії чи зал ишення її без відповіді, орга н державного контролю за цін ами в 30-денний термін подає по зов до суду про примусове стя гнення суми економічних санк цій разом з третім примірник ом рішення.

Враховуючи відсутність ос карження відповідачем рішен ня № 120 від 14.08.2009 року, колегія суд дів приходить до висновку,що ним визнаеться його правомі рність та у даному випадку по зовні вимоги задоволені прав омірно.

Таким чином, судом першої ін станції при ухваленні оскарж уваної постанови було неповн о з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуал ьного права, що призвело до не правильного вирішення справ и.

Беручи до уваги вищевиклад ене, колегія суддів, у відпові дності до ч.2 ст. 205 КАС України, п риходить до висновку, що апел яційну скаргу необхідно задо вольнити, постанову суду пер шої інстанції скасувати та у хвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні поз ову.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 К АС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Держа вної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окр ужного адміністративного су ду від 11 серпня 2010 року скасув ати та ухвалити нову, якою зад овольнити позов.

Стягнути з Комунального пі дприємства Білозірської сіл ьської ради економічні санкц ії в сумі 7448, 19 грн. у дохід держа вного бюджету (код 21081100, р/р 31114106700477 Г У ДКУ в Черкаській області, МФ О 854018, код 22809127).

Постанова набирає законно ї сили у порядку, визначеному ч. 5 ст. 254 КАС України, але може б ути оскаржена до Вищого адмі ністративного суду України в порядок і строки, визначені с т.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.