Ухвала

від 01.02.2011 по справі 2-а-136/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-136/10/1070 Головуючий у 1-й ін станції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Василе нко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопен ко Л.А.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Києві а пеляційну скаргу Сквирської МДПІ Київської області на по станову Київського окружног о адміністративного суду від 19.04.2010 року по адміністративній справі за позовом Приватног о підприємства «Бава»до Скви рської МДПІ Київської област і

- про скасування податков ого повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому про сив скасувати податкове пові домлення-рішення відповідач а №0000542301/0 від 25.03.2008 року про визнач ення податкового зобов»язан ня по податку на прибуток на с уму 471039,83 грн., з яких: 59917,37 грн. - за основним платежем та 41112,46 грн. - по штрафним санкціям.

Постановою Київського ок ружного адміністративного с уду від 19.04.2010 року вказаний позо в задоволений частково - оск аржуване позивачем податков е повідомлення-рішення скасо вано в частині нарахування п одаткового зобов»язання у ро змірі 436775,53 грн. (37215,97 грн. - за осно вним платежем та 399559,56 грн. - по штрафним санкціям). В задовол енні іншої частини вимог від мовлено.

Відповідач, не погоджуючи сь з даним рішенням суду, пода в апеляційну скаргу, в якій, по силаючись на порушення судом першої інстанції норм матер іального права, просить скас увати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яки м відмовити у задоволенні по зову.

Колегія суддів, заслухавш и суддю-доповідача, сторни, як і з»явилися в судове засідан ня, перевіривши матеріали сп рави, доводи апеляційної ска рги вважає, що апеляційна ска рга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбача ється, що в період з 15.02.2008 року по 28.02.2008 року працівниками органу державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог пода ткового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.20 05 року по 31.12.2007 року, за результат ами проведення якої складени й акт від 14.03.2008 року №94-2301-31414576.

Згідно висновків вказано го акту орган державної пода ткової служби встановив пору шення позивачем пп. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.5.1 п. 5.5, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п . 5.9 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 16.4 ст. 16 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств», а сам е: платником занижено подато к на прибуток на суму 59917,37 грн., з яких: за 2006 рік - 31150 грн. та за 2007 р ік - 28767,37 грн.

На підставі даного акту п еревірки та встановленого в ході її проведення порушення , податковий орган, 25.03.2008 року ви ніс податкове повідомлення-р ішення №0000542301/0, яким визначив по зивачу податкове зобов»язан ня по податку на прибуток на с уму 471039,83 грн., з яких: 59917,37 грн. - за основним платежем та 41112,46 грн. - по штрафним санкціям.

Висновки акту перевірки щ одо заниження податку на при буток в частині, з якою не пого джується позивач ґрунтуютьс я на тому, що останній безпідс тавно не включив до валового доходу підприємства кошти в ід реалізації ТОВ «Земля Том илівська»основних засобів н а суму 83333 грн.; не включив до скл аду валового доходу у 2007 році г рошових коштів у розмірі 13 750 г рн. у зв' язку з наданням посл уг з оренди кафе за період з лю того 2007 року по грудень 2007 року т а 5688 грн. - доходів від реалізац ії тютюнових та алкогольних виробів; безпідставно включ ив до складу валових витрат г рошові кошти у розмірі 35 572,79 грн ., пов»язаних з виплатою проце нтів по кредиту у зв»язку з пр идбанням автомобіля Prado 6»; витр ат понесених на перерахуванн я страхового внеску, згідно д оговору добровільного страх ування даного транспортного засобу на суму 13 360 грн.

Колегія суддів не погоджу ється з такими висновками по даткового органу та вважає, щ о суд першої інстанції прийш ов до правильного висновку щ одо наявності правових підст ав для задоволення вимог поз ову, виходячи з наступного.

Щодо висновків податково го органу про не включення по зивачем до складу валового д оходу у 2007 році коштів у розмір і 13 750 грн. слід зазначити насту пне.

31.01.2007 року між позивачем та П П ОСОБА_2 був укладений до говір оренди приміщення кафе , згідно умов якого, позивач зо бов' язаний передати, а ПП ОСОБА_2 прийняти у платне ст рокове користування (оренду) приміщення кафе, що належить позивачу. Вартість щомісячн ої орендної плати складає 1500 г рн. у тому числі ПДВ - 250 грн.

Згідно висновків податко вого органу позивач зобов»яз аний був віднести до валових доходів за період лютий - гр удень 2007 року суму у розмірі 13 750 грн.

Разом з тим, приміщення ка фе в оренду фактично не перед авалось, орендна плата ним не справлялась, кошти на рахуно к позивача не перераховували сь.

Факт надання послуг з оре нди приміщення кафе, отриман ня позивачем відповідних кош тів не підтверджується докум ентально та не доведений под атковим органом.

Враховуючи наведене та ви ходячи з положень пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств », колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції, що наявність підпи саного договору оренди за ум ов відсутності фактичної пе редачі приміщення в користув ання та розрахунків між стор онами, не є достатньою підста вою для виникнення у позивач а податкових зобов»язань по сплаті податку на прибуток в силу відсутності факту отри мання прибутку, а відтак, прав ових підстав для нарахування позивачу податкового зобов» язання по вказаному податку у розмірі 3 437, 50 грн. не вбачаєть ся.

Висновки акту перевірки щ одо безпідставного не включе ння позивачем до валового до ходу коштів від реалізації о сновних засобів у розмірі 83333 г рн. не обґрунтовані та не підт верджуються документально.

Акт перевірки не містить даних, що свідчать про правом ірність нарахування відпові дачем податкових зобов»язан ь по податку на прибуток від р еалізації основних засобів - легкового автомобіля «Toyota». По датковим органом не надано с уду жодного доказу на підтве рдження позиції у цій частин і.

Щодо висновків акту перев ірки про заниження позивачем податкового зобов»язання в силу включення до складу вал ових витрат коштів у розмірі 35 572,79 грн., пов»язаних із випла тою процентів по кредиту у зв »язку з придбанням автомобіл я Prado 6»; витрат на перерахуванн я страхового внеску, згідно д оговору добровільного страх ування даного транспортного засобу на суму 13360 грн. слі д зазначити наступне.

Позивач придбав легковий автомобіль, який не є таксомо тором та включив його до скла ду основних фондів.

Факт використання даного автомобіля з метою забезпеч ення роботи адміністрації п ідприємства підтверджуєтьс я наказом про закріплення ав томобіля за директором підпр иємства, наказом про створен ня автотранспортного господ арства, інвентарною карткою обліку основних засобів, сві доцтвом про реєстрацію транс портного засобу та подорожни ми листами.

При цьому, посилання відп овідача на те, що використанн я автомобіля не пов»язане із господарською діяльністю по зивача не підтверджуються на лежними та допустимими доказ ами, спростовані позивачем в ході розгляду справи.

Включення позивачем до ск ладу валових витрат суми кош тів у розмірі 35 572,79 грн., пов»яза них з виплатою процентів по к редиту у зв' язку з придбанн ям автомобіля «Toyota Prado 6»та витра т, понесених на перерахуванн я страхового внеску, згідно д оговору добровільного страх ування даного транспортного засобу на суму 13 360 грн. узгоджу ється з пп.5.4.6, п. 5.4, пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств».

Зі змісту оскаржуваного п озивачем податкового повідо млення-рішення вбачається, щ о податковий орган, згідно з п ідпунктом «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Зако ну України №2181 та на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону України визначив суму подат кового зобов»язання за плате жем - податок на прибуток прив атних підприємств у розмірі 471039,83 грн., з яких: 59917,37 грн. - за осн овним платежем та 411122,46 грн. - п о штрафним (фінансовим) санкц іям).

Разом з тим, розмір застос ованих штрафних (фінансових) санкцій не відповідає вимог ам, встановленим пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 1 7 Закону України № 2181, яким пере дбачено, що у разі коли контро люючий орган самостійно дона раховує суму податкового зоб ов»язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пу нкту 4.2 статті 4 цього Закону та кий платник податків зобов'я заний сплатити штраф у розмі рі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми по даткового зобов'язання) за ко жний з податкових періодів, у становлених для такого подат ку, збору (обов'язкового плате жу), починаючи з податкового п еріоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи под атковим періодом, на який при падає отримання таким платни ком податків податкового пов ідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдеся ти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковува них мінімумів доходів громад ян сукупно за весь строк недо плати, незалежно від кількос ті податкових періодів, що ми нули.

Податковий орган не довів правомірність нарахування н им штрафних санкцій позивачу у розмірі, визначеному в оска ржуваному податковому повід омленні-рішенні, та не підтве рдив свою позицію документал ьно.

Проаналізувавши норми чи нного законодавства, що регу люють спірні правовідносини , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо о бґрунтованості заявлених по зивачем вимог, повно встанов ив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив ріш ення, яке відповідає нормам м атеріального права.

Податковий орган, як суб» єкт владних повноважень, не д овів правомірність та обґрун тованість прийнятого ним ріш ення, його позиція ґрунтуєть ся на невірному трактуванні норм матеріального права. Ви сновки акту перевірки спрост овані позивачем в ході розгл яду справи.

Доводи апеляційної скарг и спростовуються встановлен ими судом першої інстанції о бставинами, зібраними по спр аві доказами та нормами чинн ого законодавства, зазначени ми в мотивувальній частині о скаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС Укр аїни, суд апеляційної інстан ції залишає скаргу без задов олення, а постанову суду - бе з змін, якщо визнає, що суд пер шої інстанції правильно вста новив обставини справи та ух валив судове рішення з додер жанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляц ійну скаргу слід залишити бе з задоволення, а постанову су ду першої інстанції без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС Ук раїни, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сквир ської МДПІ Київської області залишити без задоволення, по станову Київського окружног о адміністративного суду від 19.04.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення, м оже бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду Укра їни.

Повний текст рішення су ду виготовлений 7.02.2011 року.

Головуючий суддя:

Судді: