Рішення

від 24.01.2011 по справі 22/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/204-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.                                                                  Справа № 22/204-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна”, м. Київ

до приватного підприємства “Гармонія”, Київська обл., Васильківський район, с. Пологи

про стягнення 82265,87 грн.

                                                                                                                    Суддя  Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача – Пустовойтов Д.М., довіреність №222 від 27 серпня 2010 року,

Відповідача -  не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” (далі - Позивач) до приватного підприємства “Гармонія” (далі - Відповідач) про стягнення 82265,87 грн. заборгованості, що складає 57876,61 грн. основного боргу, 5903,15 грн. пені, 1560,65 грн. 3% річних, 5334,52 грн. інфляційних втрат, 3200,00 грн. витрат з доставки майна, 8390,94 грн. витрат на відшкодування вартості ремонту майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за орендоване майно згідно договору оренди №189-28/09-09 від 28 вересня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 листопада 2010 року порушено провадження у справі №22/204-10 та призначено справу до розгляду на 01 грудня 2010 року о 10:15  год.

Ухвалою суду від 01 грудня 2010 року  на підставі частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 16 грудня 2010 року о б 11:40 год.

Через загальний відділ суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (за вх. суду №16315 від 16 листопада 2010 року), згідно якого Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 16 грудня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошувалась перерва на 11 січня 2011 року о 10:00 год.

Через загальний відділ суду від Позивача надійшла заява б/н від 23 грудня 2010 року (за вх. суду №16736 від 23 грудня 2010 року) про зменшення позовних вимог, згідно якої Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення з Відповідача 70674,93 грн. заборгованості, що складає 57876,61 грн. основного боргу, 5903,15 грн. пені, 1560,65 грн. 3% річних та 5334,52 грн. інфляційних втрат.

Через загальний відділ суду від Позивача надійшли заперечення проти відзиву на позовну заяву №437 від 29 грудня 2010 року (за вх. суду №45 від 04 січня 2011 року).

Ухвалою суду від 11 січня 2011 розгляд справи на підставі частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на  24 січня 2011 року об 11:00 год.

Позивач в судовому засіданні 24 січня 2011 року подав суду клопотання б/н від 24 січня 2011 року, згідно якого в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення з Відповідача 57872,43 грн. основного боргу, 5903,15 грн. пені, 1560,65 грн. 3% річних та 5334,52 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання 24 січня 2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103228090496 від 17 січня 2011 року.

Враховуючи, що явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 січня 2011 року розгляд справи №22/204-10 продовжено на п'ятнадцять днів до 26 січня 2011 року.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 січня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди №189-28/09-09 від 28 вересня 2009 року (далі –Договір), за умовами пункту 1.1. якого Позивач зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором передати, а Відповідач прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (надалі –об'єкт оренди).

Відповідно до пункту 1.2. Договору об'єкт оренди передається Відповідачу для використання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням.

Об'єкт оренди за цим Договором належить Позивачу на праві власності, не обтяжений будь-якими зобов'язаннями Позивача перед третіми особами, в тому числі не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і державою (пункт 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Відповідач вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування Відповідачу (надалі –акт прийому-передачі в оренду).

Згідно пункту 1.4. Договору конкретний перелік об'єкту оренди та його кількість, що фактично передається в оперативну оренду, вказується в Акті приймання-передачі, який підписується сторонами під час отримання об'єкту оренди на складі Орендодавця.

За користування об'єктом оренди Відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати Позивачу орендну плату (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору ставка орендної плати на місяць вказується в Специфікаціях до цього Договору, підписаних сторонами; встановлений у специфікації розмір орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Додатком № 1 до Договору та Додатком №2 до Договору сторони погодили специфікацію №1 (система вертикальної опалубки PRIMO) та специфікацію №2 (система горизонтальної опалубки), а також розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, який на місяць становить 3,2% від вартості об'єкту оренди; при застосуванні терміну «орендна плата»розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць;  при більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів в місяці; вартість об'єкту оренди розраховується шляхом множення кількості елементів, яка вказана в Актах прийому-передачі, на ціни, які вказані в даній специфікації.

Згідно пункту 7.4. Договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкту оренди у Відповідача, а у випадку використання об'єкта оренди не повний календарний місяць –орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об'єкта оренди.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу передоплату за перші 30 календарних днів користування об'єктом оренди.

Пунктом 7.6. Договору встановлено, що Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа кожного оплачуваного місяця, за вирахуванням оплаченого згідно пункту 2.3. статті 2 цього Договору періоду оренди; за перші 30 календарних днів оренди Відповідач сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Початком оплачуваного періоду по оренді є дата дня одержання (дата підписання акту прийому-передачі) об'єкта оренди; закінченням оплачуваного періоду по оренді є дата дня підписання акту повернення (пункт 7.5. Договору).

Відповідно до пункту 3.11 Договору датою повернення об'єкта оренди вважається дата підписання акту повернення.

Судом встановлено, що Акт прийому-передачі No.WZ-12 425/UA (Видача) складено та підписано сторонами 29 вересня 2009 року.

За твердженням Позивача, 17 грудня 2009 року Відповідач повернув Позивачу з оренди майно, передане йому по Акту прийому-передачі No.WZ-12 425/UA від 29 вересня 2009 року, про що Позивачем був складений та наданий  для підписання Відповідачу акт прийому-передачі  No. PZ-04 746/UA (повернення з Актом дефектації) від 17 грудня 2009 року, який останній не підписав та не повернув Позивачу. Відповідач зазначеного не спростував, інших доказів повернення майна з оренди суду не надав.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань орендну плату за майно, що орендується згідно Договору, не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 57872,43 грн.

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення, в якому  одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони  (кредитора) певну дію або утриматись  від виконання  певної дії, а кредитор має право   вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають  з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно  до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами  виникнення  прав та  обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це передбачено частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України.

Абзацом 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.  

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено абзацом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно розрахунку орендної плати за майно згідно Договору орендна плата за вересень 2009 року (за 2 дні оренди) складає 1522,96 грн., за жовтень 2009 року (за 31 день оренди)-  23605,85 грн., за листопад 2009 року (за 30 днів оренди) –22844,38 грн., за грудень 2009 року (за 13 днів оренди) - 9899,24 грн.

Зважаючи на те, що основна заборгованість по сплаті орендної плати за Договором в розмірі 57872,43 грн. Відповідачем не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 57872,43 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 2935,56 грн. пені, 706,92 грн. 3% річних та 2836,80 грн. інфляційних втрат (з урахуванням збільшених позовних вимог).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони в пункті 7.3. Договору встановили, що у разі затримки сплати орендної плати Відповідач зобов'язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення вищевказаних пунктів 7.4. та 7.6. Договору Відповідач мав оплатити 22844,38 грн. в якості попередньої оплати за перші тридцять календарних днів оренди до 29 вересня 2009 року, 2284,43 грн. орендної плати за 3 дні жовтня 2009 року - до 10 жовтня 2009 року, 22844,38 грн. орендної плати за листопад 2009 року до 10 листопада 2009 року, 9899,24 грн. орендної плати за 13 днів грудня 2009 року –до 10 грудня 2009 року.

Позивачем нарахована пеня за наступні періоди: з 29 вересня 2009 року по 29 березня 2010 року на 22844,38 грн. заборгованості в сумі  2328,30 грн., з 11 жовтня 2009 року по 11 квітня 2010 року на 2284,43 грн. заборгованості в сумі 232,83 грн., з 11 листопада 2009 року по 11 травня 2010 року на 22844,38 грн. заборгованості в сумі 2328,30 грн., з 11 грудня 2009 року по 11 червня 2010 року на 9903,42 грн. заборгованості в сумі 1013,72 грн. Всього Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 5903,15 грн. пені.

Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за Договором, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

22844.3829.09.2009 - 29.03.201018210.2500 %0.056 %*2335.13

2284.4311.10.2009 - 11.04.201018310.2500 %0.056 %*234.80

22844.3811.11.2009 - 11.05.201018210.2500 %0.056 %*2335.13

9899.2411.12.2009 - 07.06.201017910.2500 %0.056 %*995.21

9899.2408.06.2010 - 11.06.201049.5000 %0.052 %*20.61

Оскільки вірна сума пені за вищевказані періоди за розрахунком суду складає 5920,88 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 5903,15 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1560,65 грн. 3% річних та 5334,52 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за наступні періоди: з 29 вересня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 22844,38 грн. заборгованості в сумі 21,93 грн., з 11 жовтня 2009 року по 10 листопада 2009 року на 25128,81 грн. заборгованості в сумі 62,32 грн., з 11 листопада 2009 року по 10 грудня 2009 року на 47973,19 грн. заборгованості в сумі 115,14 грн., з 11 грудня 2009 року по 30 вересня 2010 року на 57876,61 грн. заборгованості в сумі 1361,26 грн. Всього за розрахунком Позивача 3% річних складають 1560,65 грн.

Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за Договором, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

22844.3829.09.2009 - 10.10.2009123 %22.53

25128.8111.10.2009 - 10.11.2009313 %64.03

47973.1911.11.2009 - 10.12.2009303 %118.29

57872.4311.12.2009 - 30.09.20102943 %1398.45

Оскільки вірна сума 3% річних за вказані періоди за розрахунком суду складає 1603,30 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1560,65 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Інфляційні втрати нараховані Позивачем за наступні періоди: з 29 вересня 2009 року по 10 жовтня 2009 року на 22844,38 грн. заборгованості в сумі 78,11 грн., з 11 жовтня 2009 року по 10 листопада 2009 року на 25128,81 грн. заборгованості в сумі 245,35 грн., з 11 листопада 2009 року по 10 грудня 2009 року на 47973,19 грн. заборгованості в сумі 491,08 грн., з 11 грудня 2009 року по 30 вересня 2010 року на 57876,61 грн. заборгованості в сумі 4519,98 грн. Всього Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 5334,52 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за Договором, період нарахування інфляційних втрат, заявлений Позивачем, а також вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступний період:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

29.09.2009 - 10.10.200922844.381.0000.0022844.38

11.10.2009 - 10.11.200925128.811.009226.1625354.97

11.11.2009 - 10.12.200947973.191.011527.7148500.90

11.12.2009 - 30.09.201057872.431.0834803.4162675.84

Оскільки вірна сума інфляційних втрат за вказані періоди за розрахунком суду складає 5557,28 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 5334,52 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що орендоване майно останнім отримане не за Договором, так як назва майна (елементів), вказана в акті прийому-передачі No.WZ-12 425/UA (видача) від 29 вересня 2009 року, відрізняється від назви майна (елементів), визначеної в специфікації №1 та специфікації №2 до Договору.

Однак, Позивачем доведено, а судом досліджено, що для кожної одиниці товару в специфікаціях №1 та №2 до Договору сторонами визначений код в графі артикул, який повністю співпадає (окрім позиції 2 та 3 акту прийому - передачі, в яких вказані витратні матеріали та за які орендна плата не стягується) з кодом майна (елементів), зазначеним в акті прийому - передачі No.WZ-12 425/UA (видача) від 29 вересня 2009 року.

Також, суд вважає безпідставним посилання Відповідача на те, що майно, вказане в акті прийому - передачі No.WZ-12 425/UA (видача) від 29 вересня 2009 року, прийнято неуповноваженою особою Відповідача, оскільки в довіреності від 29 вересня 2009 року складеної та скріпленої печаткою приватного підприємства «Гармонія»на отримання матеріальних цінностей (опалубки) в графі «видано»зазначено прізвище уповноваженої особи - Мартиненко Олег Васильович, а в графі «підпис»проставлений підпис даної особи, який збігається з підписом в графі «одержав» акту прийому - передачі No.WZ-12 425/UA (видача) від 29 вересня 2009 року.

Відповідно до пункту 2.7. Договору повноважним представником Відповідача є будь-яка особа, яка вказана в повідомленні Відповідача, складеному за формою, встановленою в Додатку №5 до Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо об'єкт оренди отримує особа, яка не вказана в повідомленні Відповідача, видача об'єкту оренди здійснюється на підставі разової довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Крім того, Відповідач в судовому засіданні 16 грудня 2010 року відмовився від проведення почеркознавчої експертизи та підтвердив, що акт прийому-передачі No.WZ-12 425/UA від 29 вересня 2009 року підписаний Мартиненком О.В.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 57872,43 грн. основного боргу, 5903,15 грн. пені, 1560,65 грн. 3% річних та 5334,52 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача виходячи з фактичного розміру зменшених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Гармонія»(08656, Київська обл., Васильківський р-н, с. Пологи, вул. Білоцерківська, б. 19, код 32792320) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кімната 414, код 31563803) 57872,43 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні сорок три копійки) основного боргу; 5903,15 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот три гривні п'ятнадцять копійок) пені; 1560,65 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят гривень шістдесят п'ять копійок) 3% річних; 5334,52 грн. (п'ять тисяч триста тридцять чотири гривні п'ятдесят дві копійки) інфляційних втрат; 706,71 грн. (сімсот шість гривень сімдесят одну копійку) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному і касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Третьякова О.О.

Повне рішення складено  «04»лютого 2010 року.