Рішення

від 07.02.2008 по справі 7/313-26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/313-26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  7/313-26/20

07.02.08

За позовом  Державного підприємства «Сніжневуглезбут»

до     Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветком»

про  стягнення  29040, 23 грн.

                      Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача              Михайлова О.Ю. - представник

Від відповідача         Мернік О.В. –представник

Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  19936, 02 грн. заборгованості, 7316, 52 грн. збитків від інфляції та 1787, 69 грн. річних.

          Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          31.01.2004р. між Державним підприємством «Сніжневуглезбут» (постачальником) та ТОВ «Ветком»(покупцем) був укладений договір поставки                   № ВС - 27/04 –У, відповідно до п. 1.1 якого постачальник на умовах, передбачених договором зобов'язується передати у власність покупця вугільну продукцію.

          Згідно п.3.2 вказаного договору строки поставки вугля встановлюються сторонами в специфікації з урахуванням необхідності ритмічної та безперебійної поставки вугля покупцю.

          Орієнтована кількість вугля, ціна однієї тони вугля, а також розрахунок вартості вугля, який необхідно поставити по даному договору, оговорюється сторонами в додатковій угоді до даного договору. (п.6.1 договору).

          Згідно п.3.5 договору в підтвердження здійснення поставки постачальник зобов'язується  підписувати разом з покупцем акти прийому- передачі вугля.

          На виконання умов договору та згідно акту приймання –передачі вугільної продукції позивач передав у власність відповідача продукцію на загальну суму 269 936, 02 грн.

          Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково.

          На день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 936, 02 грн.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача  7316, 52 грн. збитків від інфляції та 1787, 69 грн. річних.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що перебіг строку позовної давності розпочався 25 березня 2004р., тобто з моменту, коли відповідач повинен був оплатити вугільну продукцію  та закінчився відповідно 25 березня 2007р. Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності  по усім позовним вимогам.          

          Згідно ст. 256 ЦК України  позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

          В матеріалах справи є акт звірки, станом на 01.01.2006р. підписаний двома сторонами, яким підтверджено існування заборгованості перед відповідачем в розмірі  19936, 02 грн.

          Таким чином, відповідач підписавши акт звірки, вчинив дії, що підпадають під умови ст. 264 ЦК України, та визнав свій борг. Крім того,  позивачем до матеріалів справи додана копія ухвали господарського суду Донецької області, яка свідчить про те, що позивач звернувся до суду до закінчення строку позовної давності, тобто 12.03.2007р. (строк позовної давності, як зазначає відповідач закінчився 25.03.2007р.).

          Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

          З урахуванням викладеного, керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветком»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код 31280210) на користь Державного підприємства «Сніжневуглезбут»(86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 32, код 32541267) 19936 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 02 коп. заборгованості, 7316 (сім тисяч триста шістнадцять) грн. 52 коп. збитків від інфляції, 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. 69 коп.  річних, 290 (двісті дев'яносто) грн. 40 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.          

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання.

СуддяВ.І.Пінчук