Постанова

від 03.02.2011 по справі 40/181-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/181-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011 року                                    Справа №  40/181-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого    судді     Виноградник О.М. ( доповідач)          

суддів:           Лисенко О.М. , Чус О.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 141 від 02.02.11.)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Постойко Ю.П., довіреність № б/н  від 01.09.10,  представник;

від відповідача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ( поштове повідомлення а.с.77)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16.12.2010р. у справі №40/181-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новий горизонт”, м.Київ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград

про  стягнення 25 997 грн. 77 коп.,  

В судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                        

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. (суддя Красота О.І.) по справі № 40/181-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новий горизонт”, м.Київ до  товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград про  стягнення 25 997 грн. 77 коп.,  позов було задоволено та з відповідача на користь позивача було стягнено 19500грн.00коп. основного боргу, 5284 грн. 50коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 1213 грн. 27 коп. –3% річних, 260 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом  неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань  по повній та своєчасній оплаті вартості  поставленої продукції; в якості норм матеріального права господарський суд посилався на ст.ст.509,525,526,530,548,599,610,625,655 ЦК України, ст.ст.180,193  ГК України.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач  по справі –ТОВ “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград , посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на невідповідність  висновків, викладених у рішенні господарського суду, матеріалам, обставинам справи, зокрема:

-          господарським судом порушено вимоги ст.33 ГПК України, оскільки факт поставки продукції не доведен належними доказами;

-          господарським судом не надано належної правової оцінки тому, що згідно з довіреністю серії НБЕ №779006/223 представник  відповідача не був уповноважений на отримання саме спірної продукції;

-           господарським судом порушено вимоги Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом МФ України від 16.05.96р. №99 ( зареєстрованої МЮ України від 12.06.96р. за № 293/1318)( п.п.2,6,12 цієї Інструкції); також господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення порушено вимоги ч.2 ст.527 ЦК України.

Позивач по справі –ТОВ “Новий горизонт”, м.Київ  у відзиві на апеляційну скаргу  проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Скаржник сповіщений про час та місце судового засідання належним чином, про що  матеріали справи містять  відповідні докази ( поштове повідомлення від 11.01.2011року –а.с.77).

Враховуючи факт належного сповіщення  скаржника про час та місце судового засідання, факт того,що будь-які клопотання від відповідача про подальше відкладення розгляду справи не надавались, неявка  представника скаржника  не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті  в цьому  судовому засіданні за наявними матеріалами справи , то колегія суддів вважає за можливе  розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення слід     залишити без змін,  виходячи з наступних підстав.

19 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Новий горизонт”, м.Київ (позивач по справі, продавець за договором ) та товариством з обмеженою відповідальністю “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград (відповідач –скаржник  по справі , покупець за договором)  був укладений договір купівлі-продажу №21 (далі –Договір). ( а.с.10-13).

        Відповідно до розділу 2 Договору Продавець зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим Договором товари в кількості, асортименті, по ціні та у строки, визначені додатками до Договору у вигляду специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору. Предметом Договору є постачання на адресу Покупця товарів промислового призначення у вигляді елементів будівельного риштування (далі-товари).  

          До вищевказаного договору було укладено додаток №1 ( а.с.13), відповідно до якого було  узгоджено найменування, кількість, ціна, вартість  постачаємої  продукції.

          Згідно з п.5.1,5.2 додатку № 1 до договору “покупець” сплачує “продавцю”  на його розрахунковий рахунок  повну вартість  товару протягом 10 банківських днів з дати поставки товару; за прострочку оплати або неоплату ттовару “покупець” сплачує “продавцю”  пеню в розмірі 0,25% від вартості  несплачених товарів за кожен день прострочки.

Відповідно до п.2 Додатку №1 від 19.08.08р. та договору позивач поставив відповідачу товар на суму 19500 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000058 від 09.09.08р., довіреністю серія НБЕ 779006/223 від 08.09.08р. (а.с.14, 15).

Факт неотримання  продукції згідно з найменуванням, кількістю, вартістю представником відповідача, останнім не спростовано жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, накладну на  поставку  підписано представником без будь-яких зауважень зі сторони відповідача щодо найменування, якості, кількості, вартості постачає- мого  товару. Також відсутні докази в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, підтверджуючий факт пред'явлення в подальшому  відповідачем будь-яких претензій з цього приводу.

Докази повернення на адресу позивача товару, що є предметом  поставки за договором від 19.08.2008року, відсутні в матеріалах справи, не  надавались скаржником  судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України, докази визнання недійсним договору  від 19.08.2001року, доказів внесення змін до нього, їх розірвання або зміни в встановленому законом порядку відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи відповідно до ст.33 ГПК України.

09.09.2008р. позивачем було виставлено рахунок на оплату рахунок-фактуру №СФ-0000089 на суму 19500 грн. 00 коп. (а.с. 16).   

Будь-які докази, підтверджуючих неотримання відповідачем рахунку-фактури на оплату, неналежне виконання позивачем р.8 договору щодо виконання обов”язку передання рахунку з товаром відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником відповідно до ст.ст.32,33,36 ГПК України.

Докази оплати поставленої продукції в повному обсязі та строки, передбачених договором та додатком №1, відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525,526 ЦК України регламентовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару;  покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також,що факт  прострочки в оплаті ( неоплаті) мав місце, то  господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 19500грн., 3% річних в сумі 1213 грн. 27 коп. ( з 24.09.2008року за 757 днів) та  5284 грн. 50 коп. –сума боргу з урахуванням індексу інфляції ( з жовтня 2008року по жовтень 2010року)( згідно наведеного розрахунку позову ( а.с.18)  та з урахуванням вимог ст.ст.1,3 ЗУ ”Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. № 543/96ВР.

Доводи скаржника на те, що згідно довіреностей його представника було  уповноважено на отримання  не “головок”, а “оголовок” ( а.с.14,15) не приймаються, оскільки: - по-перше, саме Інструкцією, на яку посилається скаржник, на відповідача покладено  обов”язок  належного оформлення довіреностей; по –друге, жодним доказом відповідно до ст.33 ГПК України, скаржник не довів,що була поставлена інша продукція, ніж передбачена за договором та додатком до нього; то-трете, кількість, вартість, визначена в накладній, а також в довіреності відповідають умовам договору та специфікації в додатку №1.

Отже, наведені підстави щодо скасування судового рішення, не є таким,що відповідають матеріалам справи, спростовують правову оцінку наданих доказів; крім того,суд згідно ч.1 ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом.

За цих обставин правові підстави зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, рішення відповідає  вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. по справі № 40/181-10 – залишити без змін.

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Павлоградспецмаш”, м.Павлоград  – залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.М.Лисенко

                                                                                                    О.В.Чус

Дата виготовлення повного тексту  03 .02.2011р.