Постанова

від 02.02.2011 по справі 31/326-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/326-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2011 року                                    Справа №  31/326-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),    

суддів: Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання: Савіна В.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита” на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  21.12.2010р. у справі №31/326-10

за позовом прокурора Амур –Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі: позивача –1 Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ; позивача –2 міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до відповідача житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита”, м.Дніпропетровськ

про стягнення  30 102грн. 72коп.

прокурор: Носенко А.О. –посвідчення № 93 від 06.05.2008 року;

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від позивача-2: Синьогін Ю.І. –юрисконсульт, довіреність №25 від 05.01.2011р.;

від відповідача: Бондаренко В.І. голова правління кооперативу, паспорт №АЕ024246 від 23.11.1995р.;

від відповідача:  Іванченко Р.П. представник, довіреність №б/н  від 02.02.2011р.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року прокурор Амур –Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради та міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просив стягнути з житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита” на користь міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 25 048грн. 70коп., 4 413грн. 43 коп. пені та три відсотки річних у розмірі 640грн. 59коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року (суддя Єременко А.В.), припинено провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 25 048грн. 70коп. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу № 147 „Орбита” на користь міського комунального підприємства „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради 2 169грн. 33коп. пені,  629грн. 64коп. три відсотки річних; в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області державне мито в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 236грн.            В іншій частині позову відмовлено.     

Рішення мотивоване тим, що на момент розгляду справи відповідачем було погашено суму основного боргу у розмірі 25 048грн. 70коп., що підтверджується актами взаєморозрахунків, які підписані сторонами; пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачені умовами договору на поставку теплової енергії, гарячої води, укладеного між  міським комунальним підприємством „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради та відповідачем житлово –будівельним кооперативом №147 „Орбита” 01.11.2009р.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи, що суд при вирішенні спору неправильно застосував норми матеріального права, а саме не застосував Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” № 486/96-ВР від 13.11.1996 року, просив змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №31/326-10, відмовити міському комунальному підприємству „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської в стягненні з житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита” пені у розмірі 2 169грн. 33коп., в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2011р., прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача, розгляд справи призначено на 02.02.2011 року.

Представник позивача –1 у судове засідання 02 лютого 2011 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заслухавши думку прокурора, представника позивача - 2 та представників відповідача, щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача - 1, колегія суддів, порадившись на місці та приймаючи до уваги, що позивач - 1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, ухвалила: розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача - 1.

В судовому засіданні 02 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 07 лютого 2011 року.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення прокурора, представника позивача-2 та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що між позивачем –2 міським комунальним підприємством „Коменергосервіс” Дніпропетровської міської ради та відповідачем житлово –будівельним кооперативом №147 „Орбита” 01 листопада 2009 року було укладено договір про постачання теплової енергії №47/02-09 за адресою місто Дніпропетровськ проспект ім. Газети ”Правда” 21, зі строком дії з 01.11.2009р. до 31.10.2010р.

Умовами цього договору, зокрема пунктами 1.1., 6.2., 6.4., підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 передбачено, що у відповідності до договору теплопостачальна організація бере на себе обов'язки поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів у строки та на умовах обумовлених даним договором; розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються виключно в грошовій формі у відповідності з діючими тарифами; можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству, з обов'язковим укладенням при цьому додаткових угод; після закінчення розрахункового періоду теплопостачальна організація складає та направляє споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії та виставляє на його підставі рахунок; споживач зобов'язується на протязі п'яти днів розглянути, підписати та повернути теплопостачальній організації один примірник акта; споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня у розмірі 0,5 % належної до оплати суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої у період за який сплачується пеня.

Відповідач за отриману теплову енергію своєчасно не розрахувався, згідно з актами прийому –передачі виконаних робіт, станом на  01.09.2010р. сума заборгованості відповідача за отриману теплову енергію становила 25 048грн. 70коп., яку відповідач сплатив до розгляду спору судом першої інстанції.

Враховуючи встановлені по справі обставини, господарський суд Дніпропетровської області прийшов до вірного висновку щодо необхідності припинити провадження у справі в частині стягнення оплаченого відповідачем боргу у сумі 25 048грн. 70коп. на підставі вимог п.п. 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог про стягнення процентів.

В силу статті 216, частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Цивільного кодексу  України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Договором передбачена відповідальність у вигляді пені у разі несвоєчасної оплати, розмір якої дорівнює 0,5 % від  суми фактичного боргу за кожен день прострочення платежу, однак, не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 7.2.4.).

Заявлений розмір пені позивачем обрахований у відповідності з наведеними умовами договору, в зв'язку з несплатою вартості спожитої теплової енергії за період з 06.12.2009р. по 01.09.2010р. у сумі 4 338грн. 66коп.

Вимогами статті 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, в силу ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до змісту з п. 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи факт оплати відповідачем суми боргу, незначний час прострочення платежу, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив суму пені, яка підлягає стягнення на 50% до 2 169грн. 33коп., та правомірно визначив суму 3% річних, за весь час прострочення боргу яку зобов'язаний сплатити відповідач відповідно до наведених вище вимог статті 625 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово –комунальні послуги”, при вирішенні питання щодо стягнення із відповідача пені, передбаченої умовами укладеного між сторонами договору (п.п. 7.2.4. п.7.2) є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування або зміни оскарженого судового рішення не має.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу житлово –будівельного кооперативу №147 „Орбита”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. у справі №31/326-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      І.К. Шуба

Суддя                                                                                          А.Є. Прокопенко

Суддя                                                                                                            Л.О. Чимбар