Постанова

від 25.01.2011 по справі 12/101-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/101-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 12/101-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 60 від 17.01.2011 року колегію суддів у складі      С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої  замінено  на  колегію  суддів  у  складі   С.І. Колоколова, Г.П. Разюк,   М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Новокаховське АТП-16507”

на рішення господарського суду Херсонської області від „22” листопада 2010 року

по справі № 12/101-10

за позовом Новокаховського міського центру зайнятості, м. Нова Каховка

до Відкритого акціонерного товариства „Новокаховське АТП-16507”, м. Нова Каховка

про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості в розмірі 26 991,89 грн.  

В С Т А Н О В И В :

21.09.2010 року Новокаховський міський центр зайнятості (далі по тексту –позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Новокаховське АТП-16507” (далі по тексту –відповідач) про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Херсонської області за результатами  провадження у справі про банкрутство відповідача (боржника). Так, позивач  просить спонукати відповідача виконати мирову угоду шляхом стягнення з відповідача суми боргу –26 991,89 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.11.2010 року по справі № 12/101-10 (суддя Пінтелін Т.Г.) позовні вимоги Новокаховського МЦЗ задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ВАТ „Новокаховське АТП-16507” на користь позивача 26 991,89 грн. –заборгованості. Стягнуто з ВАТ „Новокаховське АТП-16507” в доход Державного бюджету України 269,92 грн. –державного мита за розгляд позовної заяви та 236 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідачем не виконані умови мирової угоди від 09.06.2004 року, а тому сума боргу в розмірі 26 991,89 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд зазначив, що строк давності відносно стягнення такого боргу, згідно із ст.38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, не застосовується.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „Новокаховське АТП-16507” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити Новокаховському МЦЗ у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, позивач все ж таки пропустив строк позовної давності. Так, мирова угода між сторонами була затверджена за ухвалою від  09.06.2004 року. Згідно з п.2.3 цієї мирової угоди, відповідач повинен був сплатити  позивачу суму боргу протягом 18 місяців з моменту затвердження мирової угоди, тобто, до 09.12.2005 року. Але позивач звернувся з позовом лише у вересні 2010 року, тому і у задоволенні позову має бути відмовлено, відповідно до положень ст.ст. 257, 267 Цивільного кодексу України. Саме з цієї підстави позивачу було відмовлено органом ДВС у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали про затвердження мирової угоди.

На думку скаржника, положення ст.38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” взагалі не можуть бути застосовані до даного спору, так як в цій статті йде річ про строк давності, а не про строк позовної давності, який пропущено позивачем.  

Також скаржник посилається на те, що на відносини у даній справі вже не поширюються положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а повинні бути застосовані положення цивільного законодавства, зокрема, ст.ст.525, 526, 599, 625 ЦК України. Інакше і сама справа мала бути розглянута за правилами адміністративного судочинства, а не в порядку ГПК України.  

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу ВАТ „Новокаховське АТП-16507” без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Сторони в судове засідання 25.01.2011 року не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями б/н від 21.12.2010 року та б/н від 27.12.2010 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Телеграма ВАТ „Новокаховське АТП-16507” про перенесення 25.01.2011 року розгляду справи не може бути прийнята судовою колегією до уваги, так як вона надійшла до суду наступного дня після судового засідання, а саме 26.01.2011 року о 12:45 год.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2004 року господарський суд Херсонської області виніс ухвалу про затвердження мирової угоди по справі №12/112-Б між кредиторами ВАТ „Новокаховське АТП-16507”, у тому числі   Новокаховським міським центром зайнятості з вимогами в сумі 26 991,89 грн.

Згідно із п.2.3 мирової угоди, на протязі 18 (вісімнадцяти) календарних місяців з моменту укладення мирової угоди та затвердження її господарським судом  відповідач зобов'язався задовольнити вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) в розмірі, у відповідності до реєстру кредиторів, з урахуванням сплаченої заборгованості на момент укладення мирової угоди та затвердження її господарським судом.

Між тим, в порушення умов мирової угоди, затвердженої ухвалою  господарського суду від 09.06.2004 року, яка набрала чинності 20.10.2004 року, ВАТ „Новокаховське АТП-16507” не виконало зобов'язання перед Новокаховським МЦЗ про задоволення грошових вимог у розмірі 26 991,89 грн.

На лист Новокаховського МЦЗ від 18.09.2006 року за вих.№ 01-14-937 щодо погашення заборгованості, ВАТ „Новокаховське АТП-16507” надало відповідь, датовану 03.10.2006 року за вих.№ 133, де зазначено, що розрахунки з Новокаховським МЦЗ будуть здійснюватись згідно черговості по мировій угоді.

25.06.2010 року за вих.№ 01-14-1200 Новокаховським МЦЗ направлено ще один лист на адресу ВАТ „Новокаховське АТП-16507” з цього ж приводу, який отримано  адресатом  09.07.2010 року, згідно повідомлення про вручення. Але цього разу лист Новокаховського МЦЗ залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Новокаховського МЦЗ та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ВАТ „Новокаховське АТП-16507”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 11, 202 Цивільного  кодексу України, затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного та господарського законодавства має бути виконаний саме за правилами  Цивільного та Господарського кодексів України.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України також визначають, що господарські зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин і сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статут товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інші законодавчі акти.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 статті 37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Таким чином, мирова угода, хоча і є правочином, проте після її затвердження ухвалою господарського суду направлена не на зміну або припинення цивільно-правових відносин, а на обов'язок виконання судового рішення на умовах затвердженої  мирової угоди.

Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року (із змінами і доповненнями), у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права звернутися до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди при умові, якщо ухвала  господарського суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.19 Закону України „Про виконавче провадження”.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалося жодною із сторін під час розгляду справи, умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 09.06.2004 року, ВАТ „Новокаховське АТП-16507” не виконало, а саме не виконало зобов'язання перед Новокаховським МЦЗ про задоволення грошових вимог у розмірі 26 991,89 грн., у зв'язку з чим ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ВАТ „Новокаховське АТП-16507”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 38 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ „Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків.  Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення –у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Отже, положення зазначеної статті стосуються саме даного спору та строку позовної давності, який не застосовується до спірних відносин сторін щодо виконання мирової угоди.

Пункт 2.3 мирової угоди, яка укладена сторонами по справі, стосується вимог щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та не суперечить Закону.

ВАТ „Новокаховське АТП-16507” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Новокаховського МЦЗ.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 22.11.2010 року по справі № 12/101-10 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ „Новокаховське АТП-16507” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від „22” листопада 2010 року по справі № 12/101-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Новокаховське АТП-16507” –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

Суддя                                                                                              М.С. Петров

Повний текст постанови

          складено „28” січня 2011 року.