Постанова

від 27.01.2011 по справі 18/126/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/126/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 18/126/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання – О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від позивача: Г.П. Питомець,

від відповідача: Ю.О. Губанова,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.11.2010 р.

у справі № 18/126/10

за позовом Державного підприємства «Дельта-лоцман»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

про стягнення боргу,

встановив:

Державне підприємство «Дельта-лоцман»звернулося з позовом та уточненням до нього про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марконі»заборгованості з канального збору у розмірі 8 726,36 дол. США, 386,57 дол. США пені, 371,76 дол. США штрафу, а також 6 727,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 184/П-07 від 25.12.2007 р. позивач на підставі заявок відповідача в квітні 2010 р. надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден та право проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом в обидві сторони іноземним суднам, які знаходились під агентуванням відповідача. Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунки, які ним оплачено лише частково та заборгованість за цими рахунками складає 8 726,36 дол. США, що фактично складає суму податку на додану вартість, нарахованого на суму канального збору за проходження суднами Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом. Позивач зазначив, що за прохід каналом в одну сторону канальний збір нараховувався позивачем з нарахуванням податку на додану вартість, тому що пільга, передбачена п. 5.16 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», в даному випадку не  застосовується, оскільки всі перераховані вище судна, яким надавались послуги за заявками відповідача, заходили або виходили до/з портів (терміналів) Миколаївського регіону в баласті (без вантажу), а тому під час заходу/виходу в порт не здійснювали міжнародного перевезення. Крім того, позивачем на підставі пункту 5.3 договору нараховано 386,57 дол. США пені та 371,76 дол. США штрафу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.11.2010 р. в позові відмовлено з огляду на те, що суднами здійснювались послуги з міжнародного перевезення, а тому позивач безпідставно нарахував податок на додану вартість на суми канального збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пунктів 11.2 та 11.4 Закону України «Про податок на додану вартість»пункт 11 Положення «Про портові збори» діє лише у частині, що не суперечить закону. У зв'язку з цим при наданні послуги з міжнародного перевезення за відсутності на судні пасажирів, багажу, вантажів нарахування ПДВ на вартість канального збору здійснюється у загальному порядку –за ставкою 20 % та дія пункту 5.16 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»на такі операції не поширюється.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Марконі»просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

ДП «Дельта-лоцман»у заяві про підтримання апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків просить рішення скасувати, позов задовольнити.

Скаржник про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

25.12.2007р. між ДП «Дельта-лоцман»і ТОВ «Марконі»укладений договір № 184/П-07, відповідно до пункту 2.1.1. якого підприємство (позивач) взяло на себе зобов'язання за заявками агента (відповідача) у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ (а.с.15-17).

Відповідно до п. 2.1.2. договору позивач зобов'язався надавати  відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору.

Пунктом 2.2.3. передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну сплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

На виконання укладеного між сторонами договору позивач у квітні 2010р. надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден на право проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом суднам YM NEPTUNE (Мальта), HACI ARIF KAPTAN” (Туреччина), E.DIGNITY (Мальта), AYSE AKANSU (Туреччина), які знаходились під агентуванням відповідача.

Фактичне надання послуг позивачем підтверджується лоцманськими квитанціями(а.с.102,103,111,112,119,120,127,128) та квитанціями служби регулювання руху суден (104,105,113,114,121,122,129,130).

Для оплати наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки від 12.07.2010 р. № ДЕ-02412, від 21.07.2010 р. № ДЕ-02464, від 21.07.2010 р.                        № ДЕ-02356, від 31.07.2010 р. № ДЕ-02690 на загальну суму 55 192,01 дол. США.

Відповідачем оплачено виставлені рахунки частково, без сплати суми податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 84 КТМ України у морських портах України справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний, санітарний.

Пунктом 1.19. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що послуга з міжнародного перевезення - послуга з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень будь-яким транспортним засобом, якщо таке перевезення здійснюється територією двох чи більше країн і при цьому пункт відправлення або пункт призначення, або той і той знаходяться на території України. При цьому з метою оподаткування резидентський статус сторін договору про такі перевезення не береться до уваги.

Відповідно до пункту 5.16 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування цим податком операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

          Розмір портових зборів та порядок їх справляння встановлено «Положенням про портові збори», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про портові збори»№ 1544 від 12.10.2000р.  

          Згідно із пунктом 11 зазначеного Положення про портові збори не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:

- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних відправлень;

- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з подальшим перетином державного кордону України;

- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її території.

Тобто, підставою звільнення від оподаткування податком на додану вартість канального збору є підтверджені належними доказами факти здійснення судном міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень, перетин державного кордону України та відповідне митне оформлення.

Судна YM NEPTUNE (Мальта), HACI ARIF KAPTAN” (Туреччина), E.DIGNITY (Мальта), AYSE AKANSU (Туреччина) здійснювали міжнародне перевезення, що підтверджено наявними у матеріалах справи копіями вантажних маніфестів з відмітками митних органів (а.с.100, 108, 118, 126). Водночас, апеляційна інстанція зазначає, що здійснюючи перехід між пунктами призначення у процесі надання послуг з міжнародного перевезення, судно виконує вантажний або баластний (без вантажний) перехід до або з пункту призначення (порту) в залежності від того, йде воно під завантаження або вивантаження. В даному випадку мали місце міжнародні перевезення вантажу, а прохід суден “в баласті”(без вантажу) до/з порту призначення є складовою частиною та невід'ємним елементом міжнародного перевезення, оскільки без прямування судна до/з порту під завантаження/розвантаження перевезення вантажу неможливе.

Таким чином, наявність у матеріалах справи доказів здійснення суднами міжнародного перевезення вантажу та його митного оформлення свідчать про те, що канальний збір, який стягуються з цих суден за заходи до порту, звільняється від оподаткування податком на додану вартість на підставі п.5.16 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, податок на додану вартість на суму канального збору не підлягає нарахуванню, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу за надані послуги, яка фактично складає суму податку на додану вартість.

Також не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань з огляду на відсутність факту порушення відповідачем цих зобов'язань.

За таких обставин рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області                                       від 22 листопада 2010 р. у справі № 18/126/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 31.01.2011 р.