Рішення

від 16.01.2008 по справі 9/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/248

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.01.08 р.                                                                               Справа № 9/248                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

присекретарі судового засідання Єгоровій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м.Горлівка

про стягнення 19 087грн.86коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м.Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 19 087грн.86коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 13 681грн.44коп., штрафу в розмірі 820грн.89коп., пені в розмірі 2 340грн.08коп., 3% річних в розмірі 535грн.26коп. та інфляційних витрат в розмірі 1 710грн.19коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №1024 від 05.11.2004р., видаткові накладні №СТС-005012 від 10.10.2005р., №СТС-005357 від 09.11.2005р., №СТС-005727 від 12.12.2005р., №СТС-000180 від 30.01.2006р., банківську виписку від 26.01.2006р., претензію№43/07 від 11.04.2007р.

22.11.2007р. через канцелярію господарського суду позивач надав уточнений розрахунок суми боргу, відповідно з яким зменшує розмір штрафних санкцій та зазначає, що сума пені становить 1 259грн.95коп., штраф – 820грн.89коп., 3% річних – 203грн.53коп., сума інфляційних витрат – 355грн.72коп.

Відповідач, всупереч вимогам суду, відзив на позовну заяву не представив, однак в попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недійсність договору.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2778 від 06.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м.Горлівка станом на 06.09.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, 05.11.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” був укладений договір купівлі-продажу №1024, відповідно до якого продавець (позивач) зобов`язується поставити та передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору). Пунктом 1.3 договору встановлено, що ціна товару узгоджується на договірній основі та зазначається у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до клопотання відповідача №183/107 від 28.11.2007р., останній зазначає, що договір №1024 від 05.11.2004р. є недійсним, оскільки підпис на договорі не відповідає підпису керівника ТОВ „Вітел” П`яних І.А.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи, листом від 06.11.2007р. господарський суд звернувся до Горлівського міського управління УМВС в Донецькій області з проханням надати зразки печаток товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”.

Листом №7/172/7 від 19.11.2007р. Горлівське міське управління УМВС в Донецькій області надіслало копії круглих печаток ТОВ „Вітел”.

В процесі розгляду справи, представник позивача визнав недійсність спірного договору, однак на стягненні суми основного боргу наполягає, посилаючись на фактичне отримання відповідачем товару.

За твердженням позивача, на підставі видаткових накладних №СТС-005012 від 10.10.2005р., №СТС-005357 від 09.11.2005р., №СТС-005727 від 12.12.2005р., №СТС-000180 від 30.01.2006р., на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 24 099грн.26коп. (копії зазначених видаткових накладних наявні в матеріалах справи).

Фактичне отримання продукції відповідачем підтверджується підписом представника відповідача на видаткових накладних №СТС-005012 від 10.10.2005р., №СТС-005357 від 09.11.2005р., №СТС-005727 від 12.12.2005р., №СТС-000180 від 30.01.2006р., а також довіреностями серії ЯКЯ №655125 від 02.02.2006р. на Краснощьокову П.С., довіреності серії ЯКЯ №660911 від 12.10.2006р. на Осипчук Д.Є., довіреності серії ЯКЯ №654942 від 11.11.2005р. на Осипчук Д.Є., які були видані на отримання цінностей від ТОВ „Консумер Трейдінг Компані ЛТД” відповідно до зазначених накладних (копії довіреностей додані до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що відповідачем було частково оплачено вартість отриманого товару на загальну суму 10 417грн.82коп., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД”, копії яких залучені до матеріалів справи. Таким чином, за твердженням позивача, сума заборгованості ТОВ „Вітел” перед ТОВ „Консумер Трейдінг Компані ЛТД” становить 13 681грн.44коп.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, яке виникло за домовленістю сторін, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 13 681грн.44коп.

11.04.2007р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №43/07 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 13 681грн.44коп. Однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем претензії.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2007р. у відповідача були витребувані письмові пояснення з приводу наявності підписів та печаток на видаткових накладних №СТС-000180 від 30.01.2006р., довіреності серії ЯКЯ №655125 від 02.02.2006р. на Краснощьокову П.С., вантажній квитанції №48417, на видатковій накладній №СТС-005012 від 10.10.2005р., довіреності серії ЯКЯ №660911 від 12.10.2006р. на Осипчук Д.Є., на видатковій накладній №СТС-005727 від 12.12.2005р., на видатковій накладній №СТС-005357 від 09.11.2005р., довіреності серії ЯКЯ №654942 від 11.11.2005р. на Осипчук Д.Є.

Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 13 681грн.44коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт отримання відповідачем товару підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13 681грн.44коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п.5.2 договору та ст.ст.549, 611 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату поставленої продукції в розмірі 1 259грн.95коп. та штраф в розмірі 820грн.89коп.

Оскільки, як зазначено вище, правовідносини між сторонами відбувались на підставі фактичного отримання відповідачем товару, а не на підставі договору, тому посилання позивача на п.5.2 договору судом не приймається.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 1 259грн.95коп. та штрафу в розмірі 820грн.89коп є необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить 355грн.72коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 203грн.53коп. Зазначений розрахунок зроблений позивачем за період з лютого 2006р. по квітень 2007р.

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає за необхідне перерахувати суму інфляційних витрат та 3% річних з огляду на наступне.

Оскільки, як зазначено вище, строк оплати сторонами не встановлювався, то відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, нарахування індексу інфляції та 3% річних повинно здійснюватися після спливу семиденного строку з моменту пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія з вимогою погашення заборгованості була отримана відповідачем 16.04.2007р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, нарахування індексу інфляції та 3% річних повинно здійснюватися починаючи з 24.04.2007р.

На підставі наведеного, сума індексу інфляції за період прострочення з травня 2007р. по серпень 2007р. становить 667грн.39коп. та 3% річних за період прострочення з 24.04.2007р. по 29.08.2007р. становлять суму в розмірі 142грн.81коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 667грн.39коп. та 142грн.81коп. відповідно.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м.Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 16 321грн.53коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 13 681грн.44коп., штрафу в розмірі 820грн.89коп., пені в розмірі 1 259грн.95коп., 3% річних в розмірі 203грн.53коп. та інфляційних витрат в розмірі 355грн.72коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” (за адресою: вул.Озерянівська, 4, м.Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26004200056971 у ГФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334088, код ЄДРПОУ 24101446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Консумер Трейдінг Компані ЛТД” (за адресою: вул.Червоноармійська, 62-А, м.Київ, 03150, р/р 26000401027936 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 24254389) суму основного боргу в розмірі 13 681грн.44коп., 3% річних в розмірі 142грн.81коп. та інфляційнй витрати в розмірі 667грн.39коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 144грн.91коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89грн.58коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 16.01.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.