Рішення

від 22.11.2007 по справі 5/362-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/362-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" листопада 2007 р.                                                                             Справа № 5/362-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехінформ”, м. Київ

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Правда”,                      с. Біївці

про стягнення  98155,56 грн.

за участю представників:

позивача:Брижань М. О. –керівник

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехінформ” (далі –позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Правда” (далі –відповідач) про стягнення 98155,56 грн., з яких 83985 грн. основного боргу, 11934,03 грн. інфляційних збитків та 2236, 53 грн. три відсотки річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 15.10.2007 року та 06.11.2007 року в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено Договір від 11.07.2006р. № 3 на проведення роботи по збиранню зернових культур (далі –Договір). Відповідно до умов зазначеного Договору відповідач –замовник доручив, а позивач –виконавець зобов'язався виконати, у відповідності до умов договору роботу, а відповідач зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її (п. 1 Договору).

          Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 Договору позивач зобов'язався виконати роботи по збиранню зернових культур по цині 165грн. за га.

          Фактичний обсяг виконаної роботи визначається в акті прийому – передачі виконаної роботи, який є невід'ємною складовою Договору (п.2.2 Договору).

Остаточна сума договору визначається в акті прийому-передачі виконаних робіт, якій є невід'ємною частиною договору (п. 4.1 договору)

Відповідач згідно п. 4.5 Договору зобов'язався здійснити остаточний  розрахунок за виконану роботу протягом 3-х банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

          Заключний між сторонами Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2006 р., а в частині розрахунків до моменту їх остаточного виконання. ( п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи по збиранню зернових культур на суму 83985 грн., що підтверджується актом № ОУ - 0000020 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 08.09.2006р., завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.  

Разом з тим, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не розрахувався за виконані роботи в строки, які вказані в Договорі, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість на суму              83985 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Вказана заборгованість також підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що сальдо станом на 31.07.2007р. на користь позивача складає 83985 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 83985 грн. заборгованості.

          Позивач також просить суд стягнути з відповідача 11934,03 грн. інфляційних збитків та 2236, 53 грн. три відсотки річних.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період з вересня 2006 р. по вересень 2007 р. складають 11934,03 грн., три проценти річних з простроченої суми нараховані за вказаний період складають 2236,53 грн.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 83985 грн., 11934,03 грн. інфляційних втрат та 2236,53 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Правда” (09741, Київська область, Богуславський р-н., с. Біївці, код ЄДРПОУ 03753622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехінформ” (02025, м. Київ, вул. Воскресенська,7, код ЄДРПОУ 32306318) 83985 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. основного боргу, 11934 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 53 коп. - три проценти річних,  981 (дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.