5/368-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"27" листопада 2007 р. Справа № 5/368-07
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче та комерційне підприємство “Тонус –Опт”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таіг”, м. Буча
про стягнення 27370,53 грн.
за участю представників:
позивача:Дробот Ю.М. –директор, Кошкіна І. В. –дов. б/н.
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче та комерційне підприємство “Тонус –Опт”, (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таіг” (далі –Відповідач) про стягнення 27370,53 грн., з яких 23061,04 грн. основний борг, 2746,75 грн. інфляційних втрат, 1525,84 грн. три проценти річних та 36,90 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки продукції.
Представником позивача 12.11.2007 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано до суду заяву № 1112-1 від 12.11.07р. про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 23061,04 грн. - основного боргу, 2566,70 грн. інфляційних втрат, 1516,37 грн. три проценти річних, 36,90 грн. штрафу, 273,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Присутні в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір № 3/02/05 від 03.02.2005 р. (далі –Договір), відповідно до умов якого відповідач - постачальник зобов'язався здійснити поставку продукцію: щебінь фракції 5-20 мм в кількості 27 500 тон та щебінь фракції 20-40 мм в кількості 24 000 тон, всього 51500 тон. поквартально з рівномірною розбивкою по місяцях 2005р., а позивач –замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію (п.п. 1.1, 2.1 Договору).
Окрім того, сторонами було підписано додаток № 1 до Договору № 3/02/05 від 03.02.2005 р. відповідно до умов якого, сторони домовились, що ціна однієї тони продукції поставленої на склад позивача становить:
1.1 Щебінь фракція 5-20 мм –35 грн. без ПДВ, ПДВ 7 грн.
1.2 Щебінь фракція 20-40 мм –33 грн. без ПДВ, ПДВ 6 грн. 60 коп.
Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок відповідача. У відповідності до п. 6.2 Договору, позивач оплачує попередню оплату в розмірі 50% - за вартість товару, решту 50% вартості товару позивач оплачує по факту поставки на протязі 5-ти банківських днів.
Термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2005р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).
На виконання умов п. 6.2 Договору та на підставі виставлених відповідачем рахунків – фактур № 3 від 10.02.2005 р. та б/н від 24.03.2005 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача, грошові кошти в сумі 110211,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 10.02.2005 р. на суму 32000 грн., № 62 від 14.03.2005 р. на суму 10000 грн., № 75 від 18.03.2005 р. на суму 8000 грн., № 78 від 21.03.2005 р. на суму 5000 грн., № 81 від 24.03.2005 р. на суму 33500 грн., № 82 від 25.03.2005 р. на суму 21711, 04 грн.
Однак, в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав частково, поставивши товар на суму 87150 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, а саме: № РН –0000009 від 04.04.2005р. на суму 29148 грн., № РН –0000002 від 09.03.2005 р. на суму 28980 грн., № РН –0000005 від 30.03.2005р. на суму 14490 грн., № РН –0000004 від 29.03.2005 р. на суму 14532 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач недопоставив позивачу щебінь на суму 23061,04 грн., в зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 0718-3 від 18.07.2006 р., в якій з посиланням на ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України відмовився від недопоставленого відповідачем товару та вимагав повернути сплачену грошову суму за товар який недопоставив відповідач –попередню оплату в розмірі 23061,04 грн. Факт надіслання зазначеної претензії підтверджується фіскальним чеком “Укрпошти” № 3237 від 19.07.2006 р. та описом вкладення у цінний лист, оригінали яких знаходиться в матеріалах справи.
Однак, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від попереднього товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Беручи до уваги викладене, факт надіслання позивачем на адресу відповідача вищевказаної претензії та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки в 2005р. вищезазначеної продукцій не виконав в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 23061,04 грн. –попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2566,70 грн. інфляційних втрат та 1516,37 грн. три проценти річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період з 05.04.2005 р. по 14.06.2007 р. та складають 2566,70 грн., три проценти річних з простроченої суми нараховані за період з 05.04.2005 р. по 14.06.2007 р. і складають 1516,37 грн.
Разом з тим, відповідно до правильного арифметичного розрахунку який був зроблений судом з врахуванням виставленої позивачем претензії та відповідно настання строку прострочення виконання грошових зобов'язань у відповідача щодо повернення сплаченої грошової суми за товар який останній недопоставив з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 2213,86 грн. за період з 21.07.2006р. по 14.06.2007р. та три проценти річних в розмірі 621,70 грн. за період з 21.07.2006р. по 14.06.2007р.
В решті суми інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовляє, як такої що недоведена та непідтверджена доказами.
Також позивач на підставі п. 7.2 Договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару в сумі 36,90 грн.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, в зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таіг” (08292, Київська область, м. Буча, вул. Водопровідна, 34, код ЄДРПОУ 32362750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче та комерційне підприємство “Тонус –Опт” (юр. адреса: 01045, м. Київ, Голосіївський р-н, віл. Червонопрапорна, 34, фактична адреса 01001, м. Київ, 34, вул. Б. Гринченка, 1, офіс 24, код ЄДРПОУ 20059923) 23061 (двадцять три тисячі шістдесят одну) грн. 04 коп. –попередньої оплати, 2213, (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 621 (шістсот двадцять одну) грн. 70 коп. 3% річних, 36 (тридцять шість) грн. 90 коп. - штрафу, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2007 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1371636 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні