Постанова

від 31.01.2008 по справі 29/237пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/237пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.                                                                                    № 29/237пн  

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги  Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області

на постанову від 07.11.2007 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 29/237пн

господарського суду Донецької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю  “Цермет АГС”

доРВ ФДМ України в Донецькій області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача:1.          Орендне підприємство “Азовське морське  пароплавство”;2.          Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовконтейнер”

провнесення змін до договору оренди

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:не з'явились

від відповідача:треті особи:не з'явилисьне з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Гаврищук Т.Г.) від 28.08.2007 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Запорощенко М.Д., судді –Акулова Н.В., Старовойтова Г.Я.) від 07.11.2007 року, у справі № 29/237пн позов задоволено повністю; внесені зміни до договору оренди № 843/2001 від 22 жовтня 2001 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Цермет АГС”, виклавши п. 1.1. договору оренди в наступній редакції: “1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс “Дільниця по ремонту контейнерів з великовантажними контейнерами”, який розташовано за адресою: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Краснофлотська (надалі - Підприємство), склад і вартість якого визначено у відповідності з додатками № 1, 2, 3 до даного Договору оренди, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом Підприємства, складеним станом на 01.10.2001 року (за винятком фактично не переданих контейнерів, кількістю 2370 одиниць з залишковою вартістю 696327,32 грн.), вартість якого становить 2 358 065,08 грн.,у тому числі: основні засоби за балансовою вартістю: 6 633 006,09 (шість мільйонів шістсот триста тридцять тисяч п'ять гривень дев'ять копійок) грн.; основні засоби за залишковою вартістю: 2 358 065,08 (два мільйони триста п'ятдесят вісім тисяч шістдесят п'ять гривень вісім копійок) грн., з них за залишковою вартістю: основні засоби, на які буде нараховуватися орендна плата згідно умов цього договору 2 308 549,09 (два мільйони триста вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень дев'ять копійок) грн.; основні засоби, які передаються на умовах договору про відповідальне зберігання (Додаток № 4 до цього Договору оренди) 49 516 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. та абзац 1 п. 3.1. договору оренди викладено в наступній редакції: “3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за червень (базовий) місяць –12 207,66 грн. (дванадцять тисяч двісті сім гривень 66 копійок); стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.396, 638, 652, 766 ЦК України, ст.180 ГК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Цермет АГС” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області був укладений договір оренди №843/2001 державного майна - цілісного майнового комплексу “Дільниця по ремонту контейнерів з великовантажними контейнерами”, вартістю 3 054 392 грн., станом на 01.10.2001 року.

Згідно акта приймання-передачі від 22.10.2001 року (додаток №1 до договору) в строкове користування передані основні засоби: по первісній вартості 9 100 129 грн., по балансовій (залишковій) вартості 3 004 876 грн.; на відповідальне зберігання - державне майно, зазначене в додатку №1 до договору відповідального зберігання № б/н від 22.10.2001 року, основні засоби по первісній вартості 82 250 грн., по балансовій (залишковій) вартості 49 516 грн.

З інвентаризаційних описів основних фондів, звітів інвентаризаційних описів та протоколу засідання інвентаризаційної комісії державного майна - цілісного майнового комплексу “Дільниця по ремонту контейнерів з великовантажними контейнерами” від 15.10.2001 року вбачається, що до складу основних засобів, переданих позивачеві в користування за спірним договором, увійшло у тому числі 4 926 спірних контейнерів.

На підставі акта оцінки майна від 22.10.2001 року зроблено розрахунок орендної плати, згідно якого вона становить 10 016,25 грн. за базовий місяць, розрахунок якої був здійснений виходячи із вартості майна, цілісного майнового комплексу 3 004 876 грн., до якої увійшло у тому числі 4 926 контейнерів.

25.10.2001 року до договору оренди №843/2001 від 22.10.2001 року було укладено додаткову угоду №1, якою сторони погодили, що на підставі акта прийому-передачі (додаток №1) підприємство передається в цілому, а фактичне приймання майна підприємства, насамперед контейнерів по їх ідентифікаційних номерах згідно даних спеціалізованої організації по оперативному управлінню даними контейнерами, здійснюється позивачем на підставі окремих актів прийому передачі контейнерів з попереднім орендарем підприємства, тобто з Орендним підприємством “Азовське морське пароплавство”.

На виконання наведеної додаткової угоди між Орендним підприємством “Азовське морське пароплавство” та позивачем було складено два акта приймання-передачі від 25.10.2001 року, за яким позивачеві було передано 4 454 контейнерів, у тому числі: 4 098 контейнерів з місцезнаходженням: порт Олександрія (АРЕ) 15 од., порт Ашдод (Ізраїль) 1 од., порт Бейрут (Ліван) 7 од., ремонт - на дільниці в м. Маріуполь 772 од., порт Касабланка (Марокко) 2 од., порт Чикаго (США) 4 од., порт Констанца (Румунія) 155 од., лінія “CONTAZ” 326 од., порт Дар Ес Салам (Танзанія) 12 од., Домініканська республіка 21 од., порт Дубай (ОАЕ) 14 од., AVTO експорт м. Маріуполь 74 од., порт Генуя (Італія) 298 од., порт Хайфа (Ізраїль) 118 од., AVTO імпорт м. Маріуполь 42 од., порт Стамбул (Туреччина) 20 од., порт Керч (Україна) 125 од., порт Лімассол (Кіпр) 1 од., депо Мілан (Італія) 5 од., депо Модена (Італія) 23 од., порт Маріуполь (Україна 718 од.), Москва (Російська Федерація) 7 од., порт Неаполь (Італія) 171 од., порт Нью Йорк (США) 118 од., депо Падова (Італія) 43 од., порт Пирей (Греція) 40 од, порт Равенна (Італія) 11 од., на борту т.х.“В.Савельєв” 100 од., на борту т.х.“К.Ширягин” 21од., порт Салоніки (Греція) 66 од., суборенда Маріуполь 270 од., порт Тріполі (Ліван) 68 од., ТОВ “Торгмортранс” (м.Маріуполь) 1 од., порт “Венеція” (Італія) 1 од., порт Валенсія (Іспанія) 428 од., та 356 контейнерів, у тому числі з місцезнаходженням: відправлено вантажоодержувачам по ж/д 75 од., м. Москва 20 од., м. Орськ 61 од., борг експедиторів 90 од., м. Таганрог 31 од., борг експедиторів 42 од., борг експедиторів 37 од. Інформація про місцезнаходження контейнерів підтверджена ТзОВ “Азовконтейнер”. Зазначені акти приймання-передачі було затверджено начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

З наведених актів приймання-передачі вбачається, що контейнери в кількості 472 позивачеві взагалі не передавались.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наданими позивачем на його запити відповідями портів, агентів та інших утримувачів контейнерів, а також листами Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовконтейнер” та Орендного підприємства “Азовське морське пароплавство”, в результаті прийнятих позивачем заходів щодо розшуку контейнерів встановлено, що контейнери у кількості 1 637 шт. з залишковою вартістю 619 614,20 грн. повернути неможливо з урахуванням певних обставин, а саме:

15 шт. знаходяться у порту Олександрія (АРЕ) з 1996-1997 років та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 24759 контейнер/днів, 1 шт. у порту Ашдод (Ізраїль) з 1999 року та не може бути повернуто у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 857 контейнер/днів, 7 шт. у порту Бейрут (Ліван) з 1995-1997 pоків та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 12 243 контейнер/днів, 293 шт. передані в суборенду “Контаз” (Туреччина) по договору з ОП “АМП” та не повернуті, 10 шт. передані ОП “АМП” в суборенду “Марсіб” та не повернуті, 1 шт. у порту Венеція (Італія) з 1998 року та не може бути повернуто у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 1 211 контейнер/днів, 135 шт. знаходяться у порту Генуя (Італія) з 2001 року та не може бути повернуто у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження, 12 шт. у порту Дар-Ес-Салам (Танзанія) з 1995 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 24 134 контейнер/днів, 43 шт. у порту Депо Падова (Італія) з 1997-2000 років та не може бути повернуто у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 42261 контейнер/днів, 21 шт. у Домініканській Республіці з 1998 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 24 880 контейнер/днів, 14 шт. у порту Дубай (ОАЕ) з 1998 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 14 728 контейнер/днів, 164 шт. ж/д борг, 125 шт. у порту Керч (Україна) з 1998 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 155 103 контейнер/днів, 1 шт. у порту Лімасол (Кіпр) з 1998 року та не може бути повернутий у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 1 375 контейнер/днів, 5 шт. у порту Мілан (Італія) з 1998 року та не може бути повернутий у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 6 407 контейнер/днів, 23 шт. у порту Модена (Італія) з 1996-2001 років та не може бути повернутий у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 8 950 контейнер/днів, 199 шт. у порту Неаполь (Італія) з 2000-2001 років та не може бути повернутий у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 7 624 контейнер/днів, 118 шт. у порту Нью-Йорк (США) з 1997-1998 pоків та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 153 165 контейнер/днів, 98 шт. у порту Орск (Росія) з 1999 року частина викрадена та заборгованістю за збереження, 40 шт. у порту Пірей (Греція) в 1999 року продані з аукціону за борги, 11 шт. у порту Равенна (Італія) з 1996-1997 pоків та не може бути повернутий у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 23 841 контейнер/днів, 66 шт. у порту Салоники (Греція) продані з аукціону в 1999 році за борги, 2 шт. станція Дженішке (Росія) не повернуті та заборгованістю за збереження, 12 шт. у порту Стамбул (Турція) з 1999 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження, 68 шт. у порту Тріполі (Ліван) з 1997 року та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 120 544 контейнер/днів, 31 втрачені, 118 у порту Хайфа (Ізраїль) з 1996-1998 pоків та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження, 4 шт. у порту Чикаго (США) з 1997-1998 pоків та не можуть бути повернуті у зв'язку з відсутністю судозаходів АМП та заборгованістю за збереження станом на 10.2001 року 5 132 контейнер/днів, загублені експедиторами 31 шт.

Крім того, встановлено, що 261 контейнер залишковою вартістю 22 260,40 грн., які знаходились в порту Генуя (Італія), на борту т/х “Ширягін” та “Савельєв”, було розвантажено та передано на зберігання заявникові на вказаному терміналі з боку TOB АПМ Італія, суднового агента компанії Ласо Корпорейшн ЛТД з Мальти, і TOB Суднова Агенція Солас, суднового агента і головного агента останнього. Вищезазначені контейнери дотепер не були запитані особами, що передали їх на зберігання. Кредит заявника на збереження вказаних контейнерів на 28 листопада 2002 року становить загалом 427 556 євро плюс належні відсотки. Згідно з цим наказом вищенаведеним компаніям наказано сплатити протягом 10 днів від дня одержання сповіщення про цей наказ суму в 437 556 євро плюс належні відсотки на користь TOB Дженоа Метал Термінал, а також видатки, та попереджено, що при невиконанні виплат буде здійснено розпродаж 282 контейнерів через відкритий аукціон.

Таким чином, дані контейнери також до теперішнього часу не були фактично передані позивачеві.

З викладеного вбачається, що на виконання умов додаткової угоди №1 від 25.10.2001 року до договору оренди №843/2001 від 22.10.2001 року Орендним підприємством “Азовське морське пароплавство” не було передано позивачеві контейнери в кількості 2 370од.. Тобто, фактично по договору оренди №843/2001 від 22.10.2001 року позивач не отримав контейнери в кількості 2 370 шт. залишковою вартістю станом на 01.10.2001 року 696 327,32 грн.

Позивач листом №153 від 05.06.2007 року звернувся до відповідача з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди від 22.10.2001 року №843/2001, вилучивши зі складу орендованого майна контейнери, які не були фактично передані на загальну суму 741 028 грн., та зробити перерахування орендної плати.

У зв'язку із проведенням аудиторської перевірки, позивач листом №161 від 23.07.2007 року та від 16.08.2007 року за №165 запропонував відповідачеві внести зміни до додаткової угоди №2 від 05.06.2007 року до договору оренди від 22.10.2001 року, вилучивши зі складу орендованого майна контейнери, які не були фактично передані, та зробити перерахування орендної плати.

Відповідач відмовився від внесення змін до договору № 843/2001 від 22.10 2001 року.

Спірне майно, згідно з представленими позивачем документами, відноситься до державної власності, то правовідносини щодо нього, врегулюванні Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами частини 2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 2 цієї статті встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст.2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 765 Цивільного кодексу України закріплений обов'язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, в стані, який відповідає договору і призначенню майна.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № 843/2001 від 22.10.2001р. орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, зазначений у Договорі оренди , але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта прийому-передачі Підприємства.

25.10.2001 року Додатковою угодою № 1 до договору оренди №843/2001 від 22.10.2001 року п. 2.1 зазначеного Договору було доповнено наступним: “Сторони погодили, що на підставі Акта прийому-передачі (Додаток №1) Підприємство передається в цілому, а фактичне приймання Підприємства, насамперед контейнерів по їх ідентифікаційних номерах згідно даних спеціалізованої організації по оперативному управлінню даними контейнерами, здійснюється Орендарем на підставі окремих Актів прийому-передачі контейнерів з попереднім Орендарем Підприємства, тобто з Орендним підприємством “Азовське морське пароплавство”.

Пунктом 2 ст.21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пункт 4 вказаної статті передбачає , що спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства .

Оскільки, до вартості основних засобів, що передавались за спірним договором та на які нараховувалась орендна плата увійшло 2 370 контейнерів, які фактично не були передані у користування позивачеві, що є істотним порушенням орендодавцем зобов'язань за договором оренди в частині передачі предмету оренди в тому обсязі про який домовились сторони і за який нараховується орендна плата, то позивач має право вимагати внесення змін до договору оренди щодо виключення непереданих фактично контейнерів із складу орендованого майна та перерахування орендної плати.

Касаційна інстанція вважає помилковим довід скарги стосовно того, що позивач після складання акта з ФДМУ по Донецькій області мав право витребовувати майно від колишнього орендаря та від власника, оскільки по-перше, витребування майна не є його обов'язком, по-друге, не доводить сумлінного виконання договору стороною орендодавця щодо обов'язку передати предмет оренди в тому обсязі, який зазначено в договорі і за який нараховується орендна плата.

Враховуючи наведене постанова Донецького апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу РВ ФДМ України в Донецькій області від 21.11.2007 року №14-12267 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі № 29/237пн залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2007 року у справі

№ 29/237пн –без змін.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос