Постанова

від 01.02.2011 по справі 39/183пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/183пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2011 р.           справа №39/183пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого:    Москальової І.В.

Суддів:                Алєєвої І.В., М»ясищева А.М..

при секретарі     Кислициній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Кравцова Т.В., за довір. № 515-Ф від 28.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний продукт", м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2010 р. по справі № 39/183 пд (суддя  Морщагіна Н.С.)  

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний продукт", м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.  Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Донецьк

про визнання договору застави транспортного засобу № 6Zk-08 від 04.02.2008 р. недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясний продукт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.  Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання іпотечного договору та договорів застави недійсними

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2010 р. по справі № 39/183 пд у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що відповідач не відповідає організаційно-правовій формі за імперативними приписами чинного законодавства свідчить про відсутність права займатися банківською діяльністю та здійснювати банківські операції. Також, скаржник вважає, що кредитний договір не може вважатися дійсним без проведення обов»язкової реєстрації Національним банком України. Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 1056 Цивільного кодексу України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку ,  іншою фінансовою установою в односторонньому порядку є нікчемною.  

Позивач не скористався процесуальним правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

04.02.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “М'ясний продукт” (Позичальник), м. Горлівка, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м. Донецьк, в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” (Банк), укладено кредитний договір № 6/К-08.

Згідно даного Договору Банк надає Позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах:  сума кредиту –116 269,75грн., кінцева дата повернення кредиту –03.02.2011р., мета використання Кредиту –придбання автотранспорту, процентна ставка –18% річних, комісія за підготовку та оформлення Договору –150,00грн., в т.ч. ПДВ 25,00грн.

У відповідності з п. 2.2. даного Договору надання кредиту може здійснюватись шляхом: перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника; шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника. Строк користування Кредитом починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку (п. 2.3. Договору).

У відповідності з п. 3.1. Договору виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення Кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Договором) забезпечується зокрема, але не виключно: заставою транспортних засобів в кількості 2 од., що належать на праві власності ТОВ “М'ясний продукт”, ідентифікаційний код 33603926, а саме:

автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип легковий седан, 2007 року випуску, кузов № Y6DTF69YD8W385425, ідентифікатор SUPTF69YD8W385425, колір чорний, реєстраційний номер AH8987CB;

автомобіль марки ГАЗ, модель 32213 414 ЗНГ, тип мікроавтобус пасажирський, 2007 року випуску, кузов № Х9632213070582361, ідентифікатор 32210070358064, колір синій, реєстраційний номер АН8257СР.

Згідно п. 4.1. Договору повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений –не пізніше кінцевої дати повернення Кредиту, передбаченої п. 1.1. цього Договору. У разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 21% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п.4.6. Договору).  У відповідності з підпунктом 5.2.5. Договору Банк має право змінювати умови кредитування (в т.ч. процентну ставку) в порядку, передбаченому п. 9.1. цього Договору.

20.08.2008р. між сторонами укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 6/К-08 від 04.02.2008р., в якому сторони домовились внести зміни до п.1.1. Договору, де була збільшена процентна ставка –22% річних, а також до п. 4.6. Договору, який було викладено у наступній редакції: “У разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 26 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення”.

04.02.2008р. сторонами  укладено договір застави транспортного засобу №6/Zk-08, за яким забезпечені  вимоги Заставодержателя за кредитним договором № 6/К-08 від 04.02.2008р (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю по 03.02.2011р. включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 116269,75грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 18,00% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Заставою за цим Договором також забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим Договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет застави; витрат на утримання і збереження Предмета застави; витрат на страхування Предмета застави; збитків, завданих порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору (п. 1.1. Договору).

У відповідності з п. 1.2. Договору предметом застави є транспортні засоби, а саме:

автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип легковий сєдан, 2007 року випуску, кузов № Y6DTF69YD8W385425, ідентифікатор SUPTF69YD8W385425, колір чорний, реєстраційний номер AH8987CB, заставною вартістю 58 843,00грн.;

автомобіль марки ГАЗ, модель 32213 414 ЗНГ, тип мікроавтобус пасажирський, 2007 року випуску, кузов № Х9632213070582361, ідентифікатор 32210070358064, колір синій, реєстраційний номер АН8257СР заставною вартістю 78 435,00грн. Сторони за даним Договором оцінили Предмет застави у 137 278,00грн. (п. 1.4. Договору).

20.08.2008р. сторонами було укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору застави транспортного засобу №6/Zk-08 від 04.02.2008р., яким було внесено зміни до п. 1.1. Договору і викладено в наступній редакції: Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за кредитним договором № 6/К-08 від 04 лютого 2008р. (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між Заставодержателем і Товариством з обмеженою відповідальністю “М'ясний продукт”, за умовами якого останній зобов'язаний Затсаводержателю по 03.02.2011 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 116 269,75грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 22,00% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Предметом спору є визнання недійсним договору застави рухомого майна, зважаючи на недійсність основного зобов'язання (кредитного договору), посилаючись на ч. 2 ст. 548 ЦК України. Обгрунтовуючи недійсність кредитного договору  посилається на невідповідність його положень  п. “і” ч. 5 ст. 41, ст.59 Закону України “Про господарські товариства”, ч. 1 ст. 203, 215, ч. 2,3 ст. 1056-1 ЦК України, ч. 2 ст. 45, ст. 336 ГК України, ч. 4 ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Виходячи з системного аналізу норм Цивільного кодексу (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України “Про господарські товариства” (статті 47, 62, 63), Закону України “Про акціонерні товариства” (статті 52, 58, 59, 60, 61) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (частина третя статті 92, друге речення абзацу третього частини першої статті 161 Цивільного кодексу).

Пунктом 9.6 Статуту ТОВ “М'ясний продукт” визначено, що виконавчим органом, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.  У відповідності з п. 9.6.4 Статуту Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства, вчиняти правочини, що не перевищують 100000,00грн. з одним контрагентом за один день та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банку. Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що ліміт кредитування становить 116269,75грн. За змістом п. 2.2 Договору надання кредиту може здійснюватися  шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № 2600001300740 в Донецькій філії ТОВ „Укрпромбанк”, код Банку в системі електронних платежів (МФО) 335924, або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника. Колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним  враховуючи вищевикладене, а також те, що спірний договір виконувався позивачем, що свідчить згідно ст.241 ЦК України про наступне схвалення правочину позивачем.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на невідповідність окремих положень кредитного договору щодо збільшення банком в односторонньому порядку розміру процентів вимогам ч. 2 та  ч.3 ст. 1056-1 ЦК України, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Наразі, збільшення розміру процентів, в порядку п. 10.3 Кредитного договору здійснювалося за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових договорів про внесення змін та доповнень, що підписані з боку обох сторін без зауважень та заперечень та скріплені печатками Товариств.

Положення ст. 336 ГК України та Закону України „Про банки та банківську діяльність” на які позивач посилається, вказуючи на невідповідність організаційно-правової форми відповідача, станом на момент створення Товариства відповідача, передбачали, що банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Матеріали справи доводять, що ТОВ “Укрпромбанк” отримав від Національного банку таку Генеральну ліцензію № 67 від 13.12.2001р. на право здійснювати банківські операції , визначені ч. 1 та п.п 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. Тобто, на момент укладання спірного Кредитного договору , Іпотечного договору та Договорів застави Банк мав відповідні ліцензії на здійснення операцій передбачених ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. Крім того, Донецькій філії ТОВ “Укрпромбанк” був наданий дозвіл № 67/7 від 14.05.2007р на право здійснювати філією банківських та інших операцій , виданий головою Спостережної ради ТОВ “Укрпромбанк”.

Що стосується твердження позивача, що ТОВ „Укрпромбанк” повинен був мати індивідуальну ліцензію на здійснення разової валютної операції з посилання на ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, то це твердження не відповідає положенням ст. 5 вищенаведеного Декрету Кабінету Міністрів України, а саме п. 2 згаданої статті, передбачено, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Посилання позивача на п.1.7 постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004р. №270 „Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам”, згідно з якою, договори, що передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.1999р. №734, обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції , оскільки позивач і відповідач є юридичними особами, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, тобто, є резидентами, що підтверджується наданими до матеріалів справи свідоцтвами про державну реєстрацію, довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, статутами тощо, у зв»язку з чим дія положення не розповсюджується на правовідносини сторін, що виникли за спірним кредитним договором.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано будь–яких доказів, які б підтверджували той факт, що спірний кредитний договір суперечить нормам закону чи  є нікчемним.

          Відповідно до ст.548 Цивільного кодексу України недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим кодексом. Застава це  вид  забезпечення виконання зобов'язання рухомим майном,  що залишається у володінні і  користуванні  заставодавця, згідно  з  яким  заставодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета застави переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

        Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано безспірних доказів, що при укладенні договорів застави рухомого майна  було допущено порушення норм цивільного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним таких договорів  відмовлено з належних підстав.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.ст.99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний продукт", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2010р.  по справі № 39/183пд - залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Донецької області від 02.12.2010р. по справі № 39/183 пд  - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцати днів.

Головуючий суддя          І.В.  Москальова

Судді:          І.В.  Алєєва

          А.М. М'ясищев

Всього надруковано 5 прим.

1-у справу

2-позивач

3-відповідач

4-господарський суд

5-ДАГС