5/241
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р. Справа № 5/241
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1
про стягнення 3686,67 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Малєєв С.В.
від відповідача: не з'явився
Рішення оголошено в судовому засіданні 10.02.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3686,67 грн. заборгованості за договором поставки № 285 ПОЛ від 08.02.2010 року, в т.ч. 3330,61 грн. основного боргу, 130,78 грн. інфляційних витрат, 35,20 грн. 3 % річних та 190,08 грн. неустойки.
Представник позивача в обгрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали, направлені зазначену в позовній заяві на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Приймаючи до уваги, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (36020, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 9/7, кв. 219) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
08.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Гамбіт" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 285 ПОЛ (далі - договір).
Згідно п. 2.1 договору, постачальник зобов'язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначеному цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товарів на загальну суму 4368,48 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належним чином оформлених видаткових накладних № 917080510 від 08.05.2010 року на суму 1701,43 грн. та № 924310510 від 31.05.2010 року на суму 2667,05 грн. (а.с. 11-12).
Відповідно п. 4.2 договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.
В порушення умов укладеного між сторонами договору вартість поставленого товару відповідачем не сплачена в повному обсязі. З урахуванням часткових оплат сума боргу відповідача складає 3330,61 грн.
01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арда" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (позивач, новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 3686,67 грн., належне первісному кредитору на підставі договору поставки № 285 ПОЛ від 08.02.2010 року, укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Гамбіт" (боржник).
08.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги № 164 від 02.11.2010 року, що відбулося на підставі договору відступлення права вимоги від 01.11.2010 року, та вимогу про сплату боргу на підставі договору поставки № 285 ПОЛ від 08.02.2010 року, що підтверджується оригіналами чеку та опису (а.с. 18-19).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Приписами ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відступлення права вимоги за договором поставки № 285 ПОЛ від 08.02.2010 року відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач вправі вимагати від відповідача належного виконання зобов'язань за вищевказаним договором.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 3330,61 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 08.06.2010 року по 01.11.2010 року складає 35,20 грн., а сума інфляційних нарахувань за період з липня по вересень 2010 року - 130,78 грн.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3% річних за період з 08.06.2010 року по 01.11.2010 року та інфляційних витрат за період з липня по вересень 2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 08.06.2010 року по 01.11.2010 року, що складає, згідно розрахунку позивача, 190,08 грн.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно п. 6.6. договору, у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені за період з 08.06.2010 року по 01.11.2010 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідачем документальних доказів на спростовування вимог позивача до суду не надано.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Гамбіт" (36020, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 9/7, кв. 219, код ЄДРПОУ 36792654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 37029549) - 3330,61 грн. основного боргу, 190,08 грн. пені, 35,20 грн. 3 % річних, 130,78 грн. інфляційних витрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2011 |
Оприлюднено | 15.02.2011 |
Номер документу | 13726497 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні