Рішення

від 09.02.2011 по справі 44/75-67/187-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/75-67/187-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.                                                            Справа № 44/75-67/187-10

вх. № 11167/4-67

Суддя господарського суду Буракова А.М. 

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача -  Цукур А.С. за довіреністю від 20.09.2010 року.

відповідача - Юрченко С.О. за дов. від 30.12.2010 року.   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер", м. Донецьк  

до  Публічного акціонерного товариства "УкрсСиббанк" в о. Східного  регіонального  департаменту, м. Донецьк    

про стягнення 147561,67 грн.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрсСиббанк" , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер", м. Донецьк

про визнання частково недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області 21.10.10 року порушено провадження у справі № 44/75 за позовом товариства з обмеженою відповіда льністю „Юпітер" (далів - Товариство) до публічного акціонерного товарист ва „УкрСиббанк" (далі - Банк) в особі Східного регіонального департаменту публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (далі - Департамент) про стягнення суми боргу з орендної плати 87'532,93 грн., інфляційних 2'358,80 грн., трьох процентів річних 273,46 грн. та пені Г408Д5 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання та інших умов договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 16.09.05 року №5688.

Згідно матеріалів, наданих після порушення провадження у спра ві відповідачем, та відповідно до Положення про Департамент, означений структурний підрозділ не є відокремленим підрозділом, наділеним повно важеннями щодо представництва Банку в державних та судових органах, з огляду на що, згідно частини 2 статті 15 ГПК України та частини 4 статті 28 ГПК України, зазначена справа має розглядатися господарським судом за мі сцезнаходженням юридичної особи відповідача. Аналогічна позиція вислов лена і в пункті 27.1  рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 року №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам". Відсутність у складі Банку відокремлених підрозділів достовірно підтверджена наданою відповідачем Банком після порушення првадження у справі довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №7182402 від 06.10.10 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2010 р. по справі № 44/75 на підставі ч.2 ст.15 ГПК України передано за підсудністю до господарського суду Харківської області матеріали справи № 44/75 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер»до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення суми боргу з орендної плати 87 532,93 грн., інфляційних 2 358,80 грн., трьох процентів річних 273,46 грн. та пені 1 408,15 грн.

У з"язку з закінченням апеляційного провадження  справа 44/75 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер»до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення суми боргу з орендної плати 87 532,93 грн., інфляційних 2 358,80 грн., трьох процентів річних 273,46 грн. та пені 1 408,15 грн. на виконання Ухвали господарського суду Донецької області від 10.11.2010 р.  справу передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2010 року справу було призначенню до розгляду  господарським судом Харківської області за № 44/75-67/187-10 у відкритому судовому засіданні на 18 січня 2011 року о 12:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 січня 2011 року було прийнято зустрічний позов до сумісного розгляду поряд з первісним крім того прийнята судом заява про збільшення позовних вимог (вх. 984) та рогляд справи продовжився з урахуванням наданих збільшень, відповідно до яких, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 114611,76  грн., інфляційні нарахування заборгованості у розмірі 3268,27  грн., 3% річних у розмірі 1352,74 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7244,65 грн., неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення у розмірі 48735,68 грн., державного мита у сумі 1752,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у 236,00 грн. та оголошувалась перерва до 09 лютого 2011 року о 12:00 годині.

Представник позивача (за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечує у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача (за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом) проти позову заперечує у повному обсязі, зустрічну позовну заяву підтримує у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.  

Первісні позовні вимоги грунтуються на наступному.

16 вересня 2005 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпитер" (Позивачем) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який надалі змінив назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Код за ЄДРПОУ 09807750), в особі Східного регіонального департаменту АТ «УкрСиббанк» (Відповідач), був укладений Договір найму (оренди) нежитлового приміщення (Договір), який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г. та був зареєстрований в реєстрі за № 5688 від 16.09.2010 року.

Згідно п. 1.1. Договору Позивач (орендодавець) зобов'язався передати Відповідачу (Орендарю) в тимчасове користування вбудоване приміщення, яке належить першому на праві власності, загальною площею 150,8 м2 на 1-му поверсі житлового будинку літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр-т Київський, буд. 10 (Приміщення). Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати Позивачу плату за користування Приміщенням, тобто сплачувати орендну плату у відповідності до умов Договору.

Актом прийому-передачі приміщення від 16.09.2005р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі зазначеного договору оренди Приміщення.(1 том справи, а.с. 27)

Згідно до п. 8.5. Договору, встановлений строк оренди Приміщення, з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а саме: з 16.09.2005 року по 16.09.2010 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором.

Положеннями п.3.1 Договору сторони дійшли до згоди, що за орендоване Приміщення Відповідач повинен сплачувати Позивачу орендну плату з розрахунку 111,10 грн. за 1 кв.м без ПДВ. Загальна сума орендної плати в місяць складає 16753, 88 грн. без ПДВ.

Згідно п.3.2. Договору, Орендна плата вноситься Відповідачем один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі йому Приміщення за актом прийому - передачі, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, при наявності акту наданих послуг. По закінченні кожного розрахункового місяця Сторонами (представниками сторін) підписується сумісний акт наданих послуг, який є підставою для сплати орендарем орендної плати.

Згідно з додатковою угодою від 22.12.2006 року  про внесення змін та доповнень до Договору були внесені зміни до п.п. 3.1. та 3.3. Договору та доповнено п. 3.1. другим абзацом наступного змісту: «з 01 грудня 2006 року за Приміщення Орендар сплачує в місяць Орендну плату без урахування ПДВ у розмірі 114,63 грн. за 1 кв.м. Загальна сума Орендної плати в місяць складає 17286,20 грн., без ПДВ.

Орендна плата встановлена цим договором включає в себе: плату за користування Приміщенням і плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Приміщення, а також яка прилягає до Приміщення і необхідна для досягнення мети оренди».

Пунктом 3.3. доповнено другим абзацом наступного змісту: «Розмір орендної плати з 01.01.2007року визначається по формулі: А.плата -А1 *К1/Кх, де: А. плата - сума орендної плати за січень 2007року, що підлягає сплаті Орендодавцю; А 1-розмір орендної плати за грудень 2006 року; КІ-курс USD, встановлений НБУ, станом на 01 число місяця, наступного за розрахунковим; Кх - курс USD, встановлений НБУ, станом на дату підписання договору, що складає 5,05 грн за 1 USD».

Згідно до Додаткової угоди від 27.10.2009 року про внесення змін та доповнень до Договору були внесені зміни до п 3.1. та 3.3. Договору та доповнено п. 3.1. його другим та третім абзацом наступного змісту: «За користування приміщенням з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року Орендар сплачує орендну плату у розмірі 22620,00 грн., без ПДВ, в місяць.

Розмір Орендної плати з 01 березня 2010 року визначається згідно Договору (з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін та доповнень від 20.12.2006р.)».

Пунктом 3.3. доповнено третім абзацом наступного змісту: «з 01.09.2009 по 28.02.2010 року розмір орендної плати розмір орендної плати щомісяця підлягає коригуванню на коефіцієнт індексації, що дорівнює одиниці. З 01.03.2010 року розмір орендної плати коригується в порядку передбаченому в абзаці другому п.3.3. Договору (з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін та доповнень від 20.12.2006р.).».

З урахуванням ст. 631 ЦКУ Сторони домовились, що положення даного Договору про внесення змін та доповнень розповсюджуються на відносини між ними, що виникли до його укладення, тобто з 01.09.2009 р.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 01 березня 2010 року згідно зазначеним вище угодам про внесення змін та доповнень до Договору орендна плата визначається згідно Договору (з урахуванням змін, внесених угодою про внесення змін та доповнень від 20.12.2006 р.), тобто із розрахунку загальної суми Орендної плати в місяць, що дорівнює 17286,20 грн., без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач звертався до Позивача листом № 134-16/613 від 13.03.2010 року (та листои №134-16/855 від 09.04.2010 року), з пропозицією стосовно зменшення розміру орендної плати.

Листом №3/04-10 від 21.04.2010 року Позивач відмовився від зменшення розміру орендної плати та надав згоду щодо дострокового розірвання Договору, а також запропонував Відповідачу повернути орендоване приміщення та виконати інші умови, в тому числі по остаточному розрахунку з Позивачем по орендній платі.

Листом № 10/04-30 від 30.04.2010 року позивач, повідомив позивача про те, що відповідач порушує умови договору, а саме п.2.3.5, та запропонував, виконати передбачені договором розрахунки та повернення орендованого приміщення. Проте відповідач на зазначений лист не відреагував, суму заборгованості не сплатив та орендоване приміщення не повернув.

Як вбачається з матеріалів справи, з 06.04.2010 року Позивач кожного місяця, наступного за розрахунковим, надсилав Відповідачу підписані зі свого боку акти виконаних робіт та рахунки фактури по орендній платі, про що свідчить опис поштового відправлення та чек та поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 55-87). Проте, жодного акту виконаних робіт Відповідачем повернуто не було, та протягом всього часу користуванням приміщенням.

П. 3.6. Договору, передбачено, нарахування  орендної плати починається з дати підписання сторонами акта приймання передачі Приміщення. Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення про повернення Приміщення від Орендаря до Орендодавця.

Як вбачається в матеріалах справи, Позивачем на адресу Відповідача направлені акти виконаних робіт: від 06.04.2010 р. на суму 27 127,35 грн.; від 05.05.2010 р. на суму 27 130,69 грн.; від 03.06.2010 р. на суму 27 127,23 грн.; від 02.07.2010 р. на суму 27 059,82 грн.; від 03.08.2010 р. на суму 27 016,60 грн.; від 01.09.2010 р. на суму 26 995,86 грн. від 01.10.2010 р. на суму 27 075,38 грн., загальна сума заборгованості становить 189532,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаними актами Відповідачем була сплачена загальна сума лише в розмірі 102000,00 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень на 28 арк. та листа Юзівського відділення Донецької обласної філії ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 06.01.2011 №170/1444 (3 том справи, а.с.11-39).

Таким чином, станом на 15.10.2010 р. заборгованість по орендній платі складала 87532,93 грн.

Відповідно до положень п.2.3.6 Договору Відповідач як орендар був зобов'язаний цілком звільнити орендоване приміщення протягом двадцяти календарних днів після припинення строку дії даного договору, а саме - 16.09.2010, згідно з п.п.1.3.,8.5 Договору. Отже, враховуючи той факт, що орендоване приміщення було повернуто Відповідачем Позивачу лише 01.11.2010 (копія відповідного акту є в матеріалах справи), Позивачем було виставлено та направлено Відповідачеві рахунок-фактуру від 01.11.2010 р. та акт виконаних робіт (3 том справи, а.с. 46-48) на суму 27078,83 грн.

Таким чином, станом на 01.11.2010 заборгованість по орендній платі становить 114611,76 грн., що підтверджується матеріалами справи тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, інфляційні нарахування суми заборгованості у розмірі 3268,27 грн., 3% річних у розмірі 1352,74 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7244,65 грн. та неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення у розмірі 48735,68  грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

          Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

п. 6.1. Договору, передбачено, у випадках порушення Орендодавцем чи орендарем зобов"язання за даним Договором, якщо це привело до виникнення збитків відповідної сторони, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки в повному обсязі, а у випадку встановлення цим Договором пені (штрафу) за те чи інше порушення умов Договору - збитки відшкодовується з урахуванням сплаченої пені (штрафу).

п. 6.2. Договору передбачено, стягнення заборгованості по орендній платі проводиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарс          ького кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, предбачено, Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування інфляційних нарахуваннь суми заборгованості у розмірі 3268,27 грн., 3% річних у розмірі 1352,74 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7244,65 грн. та неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення у розмірі 48735,68  грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у зустрічному позові обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

АТ "УкрСиббанк" (Відповідач) вважає п.3.3 договору в редакції  про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 20.12.2006 року  не дійсним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, проте доказів в обгрунтування зазначеного позову суду не надав.

Крім того, як вже було встановлено судом, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконував свої зобов"язання щодо оплати оренди, крім того, спірний договір та додаткові угоди до зазначеного договору, скріплені печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін.

Протягом дії договору не заявлялись претензії, щодо встановленої формули перерахунку орендної плати з використанням обмінних курсів іноземних валют, згідно курсу НБУ.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов"язковим для виконання соронами.

Згідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Натомість в даному разі позивач за зустічним позовом не довів наявності обставин з якими закон пов'язує можливість визнати не дійсним пункт 3.3. Договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 16.09.2005 року в редакції про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 20.12.2006 року  не дійсним, в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги не обгрунтовані, не доведені матеріалами справи та такі, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати  за первісним позовом у даній справі покладаються на відповідача  та судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом, суд покладає на  позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-    

ВИРІШИВ:

 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпитер", м. Донецьк задовольнити повністю.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (61050, м. Харків, пр-т Московський, 60, Код за ЄДРПОУ: 09807750, к\р 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005) в особі: Східного регіонального департаменту ПАТ «УКРСИББАНК»( 83050, м. Донецьк, пр-т Б.Хмельницького, 96 «б») на користь Товариства   з   обмеженою   відповідальністю    «ЮПИТЕР» (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 15, Код за ЄДРПОУ 30076503 п\р 26005010055472 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) заборгованість у розмірі 114611,76  грн., інфляційні нарахування заборгованості у розмірі 3268,27  грн., 3% річних у розмірі 1352,74 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7244,65 грн., неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення у розмірі 48735,68 грн., державного мита у сумі 1752,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В задоволенні зустрічних позовних  вимог Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» до Товариства   з   обмеженою   відповідальністю    «ЮПИТЕР» відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 44/75-67/187-10 складено та підписано 11.02.2011 року