Постанова

від 31.01.2008 по справі 6/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "31" січня 2008 р.                                                                   Справа № 6/1

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Відкритого акціонерного товариства «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство»

до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області

про визнання незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання списання застосованих штрафних санкцій

за участю представників сторін:

від позивача –Бєдний П.І., голова правління; Рибак І.І., юрисконсульт

від відповідача –Швець О. І., представник,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство» звернулося з адміністративним позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання незаконними, скасування  прийнятих в жовтні-грудні 2007 року податкових повідомлень-рішень (далі –рішень) в кількості 9 штук, якими накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань про сплату земельного податку, податку з власників транспортних засобів, податку на додану вартість, та зобов'язання списання застосованих штрафних санкцій.

          Позов обґрунтовується тим, що оскаржувані рішення відповідачем прийняті з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом  Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005 №  327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, та підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі –Закон № 2181-ІІІ).

Відповідач позов не визнав з викладених у письмовому відзиві мотивів, в тому числі у зв'язку з тим, що визначена в статті 15 Закону № 2181 позовна давність стосується виключно податкових зобов'язань, а не строків застосування штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

В преамбулі Закону № 2181-III вказано, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.

Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) –документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), –протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, –протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищезазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних  за  останнім   днем   граничного   строку  сплати  узгодженої  суми і податкового зобов'язання, –у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, –у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Підставою для прийняття начальником Сокирянської ОДПІ оскаржуваних рішень є додані до позову відповідні акти відповідача про результати невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань позивача.

Із зазначених актів та підписаного представниками сторін розрахунку штрафних санкцій від 28.01.2008 вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Сокирянською ОДПІ  були прийняті без урахування того, що  штрафи за прострочку сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань  були застосовані після закінчення 1095 днів від дня узгодження відповідних податкових зобов'язань.

          Так, у межах 1095 відповідачем були застосовані штрафи: за рішенням від 30.11.2007 № 0007251500/0  –на суму 6,06 грн.; за рішенням від 30.11.2007 № 0007261500/0 –на суму 0,00 грн.; за рішенням від 29.11.2007 № 0006441500/0 –133402,04 грн.; за рішенням від 30.11.2007 № 0007221500/0 –8,83 грн.; за рішенням № 0007231500/0 –535,38 грн.; за рішенням від 30.11.2007 № 0007241500/0 –1953,42 грн.; за рішенням від 19.12.2007 № 0007751510/0 –0,00 грн.; за рішенням від 19.12.2007 № 0007761500/0 –0,00 грн. та за рішенням від 19.12.2007 № 0007751500/0 –42693,00 грн.

          Таким чином, оскаржувані  рішення відповідачем прийняті з порушенням зазначеної правової норми. Тому в залежності від характеру та обсягу допущених відповідачем порушень деякі рішення підлягають визнанню незаконними в повному обсязі, а деякі –лише частково.

          У відповідності до  частин 1, 3 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України пропорційно задоволених вимог, тобто в сумі 18 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати незаконними та скасувати прийняті Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення:

від 30.11.2007 № 0007251500/0 –в частині застосування штрафу  в сумі 1846,79 грн.;

від 30.11.2007 № 0007261500/0 –в повному обсязі;

від 30.11.2007 № 0007221500/0 –в частині  застосування штрафу в сумі 207,50 грн.;

від 30.11.2007  № 0007231500/0 –в частині  застосування штрафу в сумі 915,83грн.;

від 30.11.2007 № 0007241500/0 –в частині  застосування штрафу в сумі 52951,81грн.;

від 19.12.2007 № 0007751510/0 –в повному обсязі;

       від 19.12.2007 № 0007761500/0 –в повному обсязі;

       від 19.12.2007 № 0007751500/0 –в частині  застосування штрафу в сумі 3540,10 грн.

3. В решті позову відмовити за безпідставністю.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство»(м. Сокиряни, вул. Бірюкової, 10, ідентифікаційний код 03767446) державне мито в сумі 18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.

Суддя                                                           А. Паскарь