Постанова

від 17.12.2010 по справі 1-902/10

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-902/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2010 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі - Титенко Ю.А.,

з участю прокурора Куца О.О.,

захисника ОСОБА_1,

провівши в приміщенні суду судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого згідно з вимогами ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки за наступних обставин. Так, протоколом № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейт-контакт» (код ЄДРПОУ 36657450) ОСОБА_2. призначено на посаду директора цього товариства. Згідно наказу №1 від 25.10.09 останній приступив до виконання обовязків директора ТОВ «Бейт-контакт». У відповідності до розділу 10 Статуту товариства ОСОБА_2 наділений повноваженнями здійснювати поточне керівництво товариством, вирішувати усі питання діяльності товариства, контролювати ведення бухгалтерського обліку результатів діяльності товариства, організації ведення статистичної та податкової звітності та представлення її у встановленому обсязі відповідним державним органам, укладати від його імені будь-які угоди, діяти від імені товариства у межах встановлених чинним законодавством, а тому виконує адміністративно-господарські і організаційно-розпорядчі функції, що засвідчує його статус як службової особи.

ТОВ «Бейт-контакт» зареєстроване 19.10.09 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією за адресою: м. Київ, вул. О. Бальзака, 60, а в подальшому у звязку зі зміною його місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Пухівська, 1-а, від 16.07.10. Основною метою діяльності товариства є здавання в оренду малих архітектурних форм.

У відповідності до ст. 126 п. 5 Земельного кодексу України користування земельною ділянкою, у тому числі для експлуатації ТС, здійснюється на підставі договору оренди землі, зареєстрованого відповідно до закону.

Проте, ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаним про відсутність у ТОВ «Бейт-контакт» необхідних документів на право землекористування, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне, всупереч встановленому порядку володіння земельною ділянкою, протягом жовтня 2009 серпня 2010 років, у невстановлений слідством час, діючи умисно, в супереч вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України щодо укладання з Київським міським головою договору оренди землі та проведення його державної реєстрації, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої АДРЕСА_2, шляхом встановлення на ній малих архітектурних форм, не маючи на те відповідних дозволів, внаслідок чого завдав значної шкоди державі, як законному власнику земельної ділянки. Згідно з розрахунку Управління Держземінспекції ГУ Держкомзему у м. Києві розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки №4644 від 06.08.10, ОСОБА_2 спричинив збитки державі у розмірі 132525, 85 грн.

Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині про обставинах викладених в постанові про зміну обвинувачення визнав повністю та щиро розкаявся, повідомивши, що в ході досудового слідства та на початку судового слідства не до кінця усвідомлював протиправний характер своїх дій у звязку з чим вибрав своєю позицією захисту невизнання вини. Проте на сьогодні розуміє ступінь небезпеки своїх дій, повністю визнає вину, кається та обіцяє більше ніколи не вчиняти злочини.

Підсудний суду показав, що він працював директором ТОВ «Бейт-контакт» з 2009 року. Він знав про відсутність у ТОВ «Бейт-контакт» необхідних документів на право землекористування, проте не дивлячись на вказане, всупереч встановленому порядку володіння земельною ділянкою, протягом жовтня 2009 серпня 2010 років, всупереч вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України щодо укладання з Київським міським головою договору оренди землі та проведення його державної реєстрації, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по вул. Ізюмській, 1-а в м. Києві, шляхом встановлення на ній малих архітектурних форм, не маючи на те відповідних дозволів, внаслідок чого завдав значної шкоди державі як законному власнику земельної ділянки. Розмір завданих збитків не оспорює.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині при обставинах, викладених в постанові про зміну обвинувачення, та беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку захисника та підсудного, які підтримали клопотання прокурора про зміну порядку та обсягу дослідження доказів і не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в постанові про зміну обвинувачення, доведена повністю. Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику, кваліфіковані вірно.

На стадії заяв, доповнень та клопотань захисник підсудного ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення ОСОБА_2. від кримінальної відповідальності у звязку із зміною обстановки так як особа підсудного перестала бути суспільно небезпечною та саме діяння втратило свою суспільну небезпечність. В обґрунтування клопотання захисник долучила копії документів про відшкодування шкоди, про те, що ОСОБА_2 звільнений з посади директора товариства, позитивно характеризується, одружений, щиро розкаявся та визнав свою вину. Крім того, захисник надала документи про те, що на сьогоднішній день власником вказаної у постанові про зміну обвинувачення земельної ділянки є ТОВ «Інтер-Енерго Інвестмент» і що 15.12.2010 року між вказаним товариством та ТОВ «Бейт-контакт» було укладено договір оренди земельної ділянки розміром 0,2520 га АДРЕСА_2, і тому факт самовільного захоплення земельної ділянки втратив свою суспільну небезпечність.

Заслухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, який не заперечував проти його задоволення та вважав за можливе звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України, а кримінальну справу закрити у звязку із зміною обстановки в результаті втрати особою та вчиненого нею діяння суспільної небезпечності, думку підсудного, який підтримав клопотання свого захисника, суд дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше, враховуючи вимоги ст. 89 КК України, не судимий, визнав свою вину, щиро покаявся у вчиненому злочині, що вказує на правильну та обєктивну оцінку підсудним своєї поведінки після вчинення злочину та доводить факт виправлення особи та свідчать про вірогідність не вчинення нею злочинів у майбутньому. Крім того, про втрату підсудним суспільної небезпечності свідчить і наявність в нього дружини, позитивних характеристик, крім того державі були виплачені кошти в рахунок заподіяних збитків, ОСОБА_2 звільнився із займаної ним посади і не зможе в подальшому вчиняти аналогічні дії. Вказане вище, а також беручи до уваги те, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, свідчить про те, що ОСОБА_2 перестав бути суспільно небезпечним.

Крім того, згідно долучених захисником документів дійсно вбачається, що з 24.11.2010 року земельна ділянка АДРЕСА_2 належить не державі, а ТОВ «Інтер-Енего Інвестмент» і 15.12.2010 року вказане товариство передало зазначену ділянку в оренду ТОВ «Бейт-контакт», тому на сьогоднішній день фактично відсутнє заподіяння шкоди державі, а вчинена ОСОБА_2 злочинна дія, беручи до уваги і те, що він звільнений із займаної посади, що проявилася в самовільному зайняття земельної ділянки, втратила свою суспільну небезпеку.

Враховуючи вищевикладене, а також думку всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 може бути звільнений судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України в порядку, передбаче6ному ст. 7 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 282 КПК України, ст.ст. 44, 48 КК України,-

постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України у звязку із зміною обстановки внаслідок того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перестав бути суспільно небезпечним та вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.

Речові докази по справі:

топографічна зйомка М1:500, яка зберігається при матеріалах справи, зберігати при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя Г.В. Бондаренко