Рішення

від 13.02.2008 по справі 3/7-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/7-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"13" лютого 2008 р.Справа № 3/7-38.

за позовом відкритого акціонерного товариства „Нововолинський завод залізобетонних виробів”,                             м. Нововолинськ        

до відповідача: спільного міжгосподарського підприємства „Любешівагробуд”, смт. Любешів         

про стягнення 51417 грн. 64 коп. заборгованості

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Радчук О.І. –юрисконсульт (дов. №64 від 12.02.2008р.)

від відповідача: Матейчик В.П. –голова СМП „Любешівагробуд”

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                   та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Нововолинський завод залізобетонних виробів”,                  м. Нововолинськ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –спільного міжгосподарського підприємства „Любешівагробуд”, смт. Любешів 51417,64 грн. заборгованості по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей.

В судовому засіданні позивач пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач у відзиві від 13.02.2008р. на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні існуючу заборгованість визнав повністю зазначивши при цьому, що причиною несвоєчасних розрахунків по оплаті відпущеного товару стало важке фінансове становище підприємства, відсутність у останнього достатніх коштів для своєчасних розрахунків з позивачем. Одночасно з цим представником відповідача було заявлене клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 20 березня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством „Нововолинський завод залізобетонних виробів”,                               м. Нововолинськ впродовж липня-серпня місяців 2007 року здійснювався відпуск спільному міжгосподарському підприємству „Любешівагробуд”, смт. Любешів товарно-матеріальних цінностей.                 У відповідності до накладних №1217 від 17.07.2007р., №1234 від 18.07.2007р., №1248 від 20.07.2007р., №1280 від 25.07.2007р., №1305 від 27.07.2007р., №1364 від 01.08.2007р., №1395 від 06.08.2007р., №1465  від 16.08.2007р., №1496 від 21.08.2007р., №1505 від 22.08.2007р., №1512 від 23.08.2007р. (довіреності                 на отримання товару серії ЯНЧ №228887 від 16.07.2007р., серії ЯНЧ №228885 від 01.08.2007р., серії               ЯНЯ №433208 від 15.08.2007р. виписані СМП „Любешівагробуд” на ім'я Цюман Віри Борисівни)              ВАТ „Нововолинський завод залізобетонних виробів” було здійснено відпуск СМП „Любешівагробуд” товарно-матеріальних цінностей (залізобетонних виробів) загальною вартістю 65324,62 грн.

Відпуск відкритим акціонерним товариством „Нововолинський завод залізобетонних виробів” товарно-матеріальних цінностей спільному міжгосподарському підприємству „Любешівагробуд”, а також одержання останнім товару у вказаного товариства підтверджується долученими до матеріалів справи копіями та представленими додатково позивачем в судовому засіданні оригіналами зазначених накладних та довіреностей –а.с. 7-20.

Проте, спільне міжгосподарське підприємство „Любешівагробуд” свої зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей не виконало, вартість останніх в повному обсязі у встановленому порядку не сплатило. Відповідачем в рахунок оплати отриманих від позивача товарів було здійснено перерахування коштів на загальну суму 13906,98 грн.,                    в тому числі в розмірі 2906,98 грн. шляхом проведення попередніх оплат та в розмірі 11000 грн. шляхом проведення поточних оплат. Інших розрахунків між сторонами не проводилось. У зв'язку з викладеним СМП „Любешівагробуд” заборгувало позивачу 51417,64 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          17.10.2007р. у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу СМП „Любешівагробуд” було направлено претензію №425 про необхідність проведення всіх належних розрахунків                                         з ВАТ „Нововолинський завод залізобетонних виробів” по оплаті відпущених останнім товарно-матеріальних цінностей та погашення існуючої заборгованості.

Зазначену претензію у визначений ст. 530 Цивільного кодексу України строк було залишено спільним міжгосподарським підприємством „Любешівагробуд” без відповіді та належного реагування. Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем стало підставою для звернення останнього                                    до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)                  або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання останніх СМП „Любешівагробуд” та не проведення при цьому всіх належних розрахунків                    і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 51417,64 грн. заборгованості, пред'явлені ВАТ „Нововолинський завод залізобетонних виробів”, підставні і підлягають до задоволення.

Сума заборгованості повністю підтверджена долученими до матеріалів справи документами                         та у встановленому порядку не була заперечена чи спростована відповідачем.

Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані                     з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок СМП „Любешівагробуд”.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, наділений правом відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище                 СМП „Любешівагробуд, враховуючи повне визнання підприємством існуючої заборгованості перед позивачем, господарський суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання                                 та відстрочення виконання рішення суду до 20.03.2008р.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з спільного міжгосподарського підприємства „Любешівагробуд” (смт. Любешів,                  вул. Червоноармійська, 52/5, р/р 260095189 у ВОД ВАТ „Райффайзенбанк Аваль”, м. Луцьк, МФО 303569, код 03583077) на користь відкритого акціонерного товариства „Нововолинський завод залізобетонних виробів” (м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47, р/р 26008237522001 в Нововолинській філії ВГРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 303440, код 01349414) 51417,64 грн. заборгованості, 514,18 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Виконання рішення суду відстрочити до 20 березня 2008 року.

Голова господарського суду

          Волинської області                                                                                                      В.О. Кравчук