Постанова

від 18.09.2006 по справі 5/970-28/138а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/970-28/138А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

18.09.06                                                                                           Справа  № 5/970-28/138А

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                 Якімець Г.Г.,

суддів:                                        Бобеляк О.М.,

                                                   Дубник О.П.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Сольвар О.М.

від позивача  – Матвійчук Г.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 23.06.2006 року вих.№2583/10-009

на постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року, суддя Морозюк А.Я.

у справі №5/970-28/138А,

за позовом Приватної агрофірми «Білий стік», с.Волиця

до відповідача Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, м.Сокаль

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А позов Приватної агрофірми «Білий стік»задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.02.2006 року №0001151501/0, №0001141501/0, №0001131501/0 та від 05.05.2006 року №0001151501/1, №0001141501/1 та №0001131501/1.

При прийнятті постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:

          Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу сплати фіксованого сільськогосподарського податку в 2001-2002 роках.

Суд першої інстанції вказує на те, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2006 року №0001151501/0, №0001141501/0, №0001131501/0 та від 05.05.2006 року №0001151501/1, №0001141501/1 та №0001131501/1 прийняті з порушенням вимог наступних норм чинного законодавства, а саме           п.п.15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у відповідності   до   якого   податковий   орган   має   право   самостійно   визначати   суму податкового зобов'язання у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.   Якщо   протягом   зазначеного   строку   податковий   орган   не   визначає   суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Поряд з цим, суд вказує на те, що згідно із п.п. 2.2) ст. 2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. Наказом ДПА України 17.03.2001 року № 110 (із змінами), згідно з яким   податкове зобов'язання є зобов'язання платника сплатити до бюджетів або держаних цільових  фондів  відповідну  суму коштів  (податків,  зборів, обов'язкових платежів,  неподаткових доходів,  штрафних   (фінансових)  санкцій...)  - суд зазначає про те, що в даному разі податковий орган не визначив податкового зобов'язання по сплаті штрафних санкцій в межах строку встановленого п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15   Закону України №2181-ІІІ.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Сокальському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А  скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Приватної агрофірми «Білий стік».

Зокрема скаржник вказує на те, що підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що за винятком випадків, визначених п.п.15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках зазначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

В даному випадку податковий органом не визначалось податкове зобов'язання позивача, воно було самостійно визначене позивачем при поданні ним розрахунку і являється узгодженим, податковим органом було накладено штраф за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А  скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Приватної агрофірми «Білий стік».

Представник позивача подала заперечення на апеляційну скаргу, в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А залишити без змін.

Зокрема представник позивача вказувала на те, що про наявність податкового боргу податковому органу було відомо з дня його виникнення, однак штрафні санкції за прострочення платежів ним не застосовувались, податкові вимоги на адресу платника не надсилались, штрафні санкції на наявний борг не застосовувались протягом 4 років, тобто протягом зазначеного часу до позивача не було вжито жодного заходу, передбаченого законодавством.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Сокальським відділенням Червоноградської ОДПІ проведено перевірку на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом Приватної агрофірми "Білий стік" за період 2001 -2002 р., за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства №15-0/116 від 28.02.2006 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна оплата узгодженої суми податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 28.02.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001151501/0, яким до позивача за затримку на 108 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3051,00 грн., застосовано штраф у розмірі 50% - 1525,50 грн. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

-№0001141501/0, яким до позивача за затримку на 55  календарних днів  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 5879,20 гри., застосовано штраф у розмірі 20% -  1175 грн. 80 коп. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

- №0001131501/0, яким до позивача за затримку на 23 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 47248,00 грн.. застосовано штраф у розмірі 10% - 4724 грн. 80 коп. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

09.03.2006 року, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались  позивачем в порядку адміністративного оскарження до Сокальського відділення  Червоноградської ОДПІ (правонаступник - ДПІ у Сокальському районі). За наслідками розгляду якої ДПІ у Сокальському районі прийнято рішення від 04.05.2006 року про результати розгляду первинної скарги, яким вимоги ПЛФ "Білий стік" –відхилено та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 05.05.2006 року:

- №0001151501/1, яким до позивача за затримку на 108 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3051,00 грн., застосовано штраф у розмірі 50% - 1525,50 грн. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

 - №0001141501/1, яким до позивача за затримку на 55  календарних днів  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 5879,20 гри., застосовано штраф у розмірі 20% -  1175 грн. 80 коп. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

-  №0001131501/1, яким до позивача за затримку на 23 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 47248,00 грн.. застосовано штраф у розмірі 10% - 4724 грн. 80 коп. за платежем фіксований сільськогосподарський податок.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.1.11 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок  - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу);

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому, згідно ст.5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року № 320-ХІV (із внесеними змінами і доповненнями), повинен визначати суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подавати розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Відповідно до ч.2 вищезазначеної статті, сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у ІІ кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від однією з функцій, які здійснюють органи державної податкової служби є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України, і здійснюють контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку, а платники податку, згідно ст.8 Закону, несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Податковим органом було встановлено, що за період з 2001 по 2002 р. позивачем було несвоєчасно сплачено до бюджету 56177,99 грн. задекларованих сум по фіксованому сільськогосподарському податку (по різних розрахунках), тобто позивачем було порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку, передбачений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-III, що також позивачем не спростовано.

Відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону 2181-ІІІ штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що за винятком випадків, визначених п.п.15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках зазначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Проте, слід відзначити те, що в даному випадку податковий органом не визначалось податкове зобов'язання позивача, воно було самостійно визначене позивачем при поданні ним розрахунку і являється узгодженим. Таким чином податковим органом було накладено штраф за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, визначені у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 09.06.2006 року по справі №5/970-28/138А скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Бобеляк О.М.

                                                                                 Дубник О.П.