Постанова

від 15.06.2006 по справі 36/464

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/464

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 червня 2006 р.                                                                                   № 36/464  

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу Виробничо-побутового кооперативу “Санта-Марія”

на постанову від 06.03.06

Київського апеляційного господарського суду

у справі №36/464

господарського суду м.Києва

за позовом Київської міської ради

до Виробничо-побутового кооперативу “Санта-Марія”

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан та зустрічним позовом Виробничо-побутового кооперативу “Санта-Марія” до Київської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки

                              за участю представників сторін:

позивача: Кузьменкова Ю.М. (дов. від 13.06.06 №225-КР-598)

відповідача: не з'явились

         За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 15.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.12.2005 первісний позов задоволено повністю, зобов'язано Виробничо - побутовий кооператив «Санта - Марія»звільнити земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Тростянецька, 58-а у Дарницькому районі м. Києва та привести її у придатний для використання стан. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 06.03.06 у складі: Корсака В.А., Авдеєва П.В., Коршуна Н.М. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

         ВПК “Санта-Марія” звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова  прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому просить її  та рішення господарського суду скасувати, в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.

         Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ВПК “Санта-Марія”  на постанову Київського апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права відзначає наступне:

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 29.10.1992 між Виробничим трестом по експлуатації зелених насаджень Дарницького району м. Києва та Кооперативом «Санта - Марія»був укладений договір про спільну діяльність. Згідно п. З даного договору Виробничий трест по експлуатації зелених насаджень Дарницького району м. Києва надав Кооперативу частину території для виконання робіт з метою отримання прибутків від спільної діяльності. Даний договір укладено строком на 10 років та пролонговано за згодою сторін. 01.01.2002 між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва та Кооперативом було укладено договір на користування земельною ділянкою, відповідно до якого Кооператив отримав в користування земельну ділянку площею 600 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Тростянецька, 58-а у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою. При здійсненні Київською міською радою вищезазначених повноважень встановлено, що Виробничо - побутовий кооператив «Санта -Марія»використовує земельну ділянку площею 600 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Тростянецька, 58-а у Дарницькому районі м. Києва, без правовстановлюючих документів, відповідно до яких право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126, Земельного кодексу України. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням земельних ресурсів, відповідно до актів №840/02 від 11.10.2004 та №47/02 від 26.01.2005, №451/02 від 05.04.2005 було встановлено, що у відповідача відсутні будь - які документи, що підтверджують право власності або право користування спірною земельною ділянкою площею 600 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Тростянецька, 58-а у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до висновку Головного управління земельних ресурсів

виконавчого органу Київради від 18.04.2005 р. № 08-55/11117 земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул. Тростянецька, 58-а у Дарницькому районі м.Києва використовується Виробничо - побутовим кооперативом «Санта - Марія», без законних підстав, з порушенням визначеного порядку надання   земельних ділянок,   без   відведення   землі   в   натурі   й   одержання документа, що засвідчує право на землю.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

         Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку у майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності,  а також  кошти,  отримані  від їх відчуження          

Згідно п.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.          

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку площею 600 кв.м., чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою площею 6000 кв.м. відповідно до чинного законодавства України суду не надав.

Колегія суддів вважає, що суди правомірно дійшли до висновку про задоволення первісного позову. Також суди попередніх інстанцій  обґрунтовано відмовили в задоволенні зустрічного позову.

         Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності або користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів —відповідні органи виконавчої влади.

До повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин відноситься надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (ст. 9 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Укладання договору земельної ділянки передують: розробка проекту

відведення земельної ділянки, погодження в установленому порядку проекту

відведення земельної ділянки, одержання висновку державної землевпорядної

експертизи по проекту відведення земельної ділянки, прийняття рішення

відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її в

оренду.          

На момент розгляду справи судами обох інстанцій позивач на надав на розгляд Київської міської ради розроблений та погоджений в установленому порядку проект відведення спірної земельної ділянки з одержаним висновком державної землевпорядної експертизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого Господарського суду України,

                                            ПОСТАНОВИЛА

        Касаційну скаргу Виробничо-побутового кооперативу “Санта-Марія” залишити без задоволення.

        Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.06 у справі №36/464 залишити без змін.

Головуючий                                                                               Є.Першиков  

Судді :                                                                                         Г.Савенко

                                                                                                     І.Ходаківська