Рішення

від 08.02.2011 по справі 13/10-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/10-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 лютого 2011 р.           

Справа 13/10-11

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"  (просп.Московський,9, корп.5, м.Київ, 04073)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ-2"  (вул.Леніна,112, с.Широка Гребля, Хмільницький район, Вінницька область, 22065)  

про стягнення 139 145,34 грн. за договором фінансового лізингу №LC3361-07/09 від 17.07.2009р.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Кудельський А.А. - за довіреністю;

          відповідача : Бартащук О.І. - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 30.12.2010 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ-2" про стягнення 139 145,34 грн. за договором фінансового лізингу №LC3361-07/09 від 17.07.2009р. та призначено до слухання на 11.01.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 25.01.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін, проте на підставі заявленого відповідачем клопотанням про відкладення судового засідання, для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі, а саме провести звірку взаємних розрахунків, судом було оголошено перерву до 08.02.2011 р.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він зменшує суму позовних вимог, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу та просить стягнути з відповідача 104145,34 грн. - боргу.  Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав зменшені позовні вимоги, представника відповідача, який зменшену суму позову визнав в повному об'ємі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

17.07.2009 р. між сторонами був укладений  договір фінансового лізингу №LС3361-07/09, відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (додаток №2 до договору), а відповідач (лізингоодержувач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору (п.1.1.).

Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань по договору, придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується підписаними представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

Відповідач в порушення умов договору, а саме п.п.5.1-5.5, п.8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до договору, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого, на день звернення позивача до господарського суду, у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 139145,34, за наступними рахунками:

-LC3361-07/09/14-007 від 01.09.2010 р. на суму 14239,62 грн.;

-LC3361-07/09/15-008  від 01.10.2010 р. на суму 39344,96 грн.;  

-LC3361-07/09/16-010 від 01.11.2010 р. на суму 39412,48 грн.;

-LC3361-07/09/ev-012 від 29.11.2010 р. на суму 6648,19 грн.;

-LC3361-07/09/17-013 від 01.12.2010 р. на суму 39500,09 грн.

Відповідно до п.п.4.1,4.6 договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЗУ "Про фінансовий лізинг", п.п.5.1, 8.1.4. договору відповідач (лізингоодержувач) зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

П.5.3. договору передбачено, що відповідач (лізингоодержувач) сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача (лізингодавця), направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, в разі неотримання рахунку лізингодавця до 5-го числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутись до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 - го числа поточного місяця.

Відповідач з відповідними заявами до позивача не звертався.

Проте, після порушення провадження по справі відповідачем було частково сплачено суму боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 06.01.2011 р. на суму 15000,00 грн. та №13 від 12.01.2011 р. на суму 20000, 00 грн.,  в зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 104145,34 грн.

На підставі часткової проплати богу відповідачем, позивачем було зменшено суму позовних вимог до 104145,34 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Ч.1 ст.292 ГК України, визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Ч.2 ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу  лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Дії позивача по передачі предмета лізингу у тимчасове володіння і користування відповідачу  згідно акту приймання-передачі та дії  відповідача по прийняттю предмета лізингу за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по лізинговому платежу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений  сторонами графіком лізингових платежів.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказами виникнення  заборгованості відповідача є наявні в матеріалах справи  акт приймання-передачі предмету лізингу в лізинг, банківська виписка по особовому рахунку позивача за період з 24.12.2010 р. по 18.01.2011 р., що підтверджує частковий розрахунок відповідача, вищезазначені рахунки-фактура, довідка позивача про від 07.02.2011 р. щодо наявності перед ним заборгованості відповідача у розмірі 104145,34 грн.  та інші документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача  104145.34 грн. боргу суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

          Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193, 203, 292 ГК України, Закону України «Про фінансовий лізинг»,  -       

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ-2" (вул.Леніна,112, с.Широка Гребля, Хмільницький район, Вінницька область, 22065, код ЄДРПОУ 33243359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (просп.Московський,9, корп.5, м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 34480657) 104145,34 грн. - боргу, 1391,45 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  14 лютого 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи