Рішення

від 09.02.2011 по справі 7/1/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 лютого 2011 р. Спра ва 7/1/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиссль", м.Київ

до: Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 36058,15 грн. заборг ованості

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Кислиця Л.С.

Представники

позивача: Маловацьки й О.В. - адвокат, довіреність № б/н від 11.12.2010 року, свідоцтво п ро право на зайняття адвокат ською діяльністю № 2342/10 від 25.09.2003 р оку, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 18.02.2004 року.

відповідача: не з'явився .

ВСТАНОВИВ :

До господарського суд у Вінницької області 05.01.2011 року надійшла позовна заява Това риства з обмеженою відповіда льністю "Шиссль" до Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1 п ро стягнення 36058,15 грн., з яких 31112,45 грн. боргу, 289,90 грн. інфляційни х втрат, 35,80 грн. 3 % річних та 4620,00 гр н. сума додаткових витрат, пон есених на надання правової д опомоги.

Ухвалою від 06.01.2011 року поруше но провадження у справі № 7/1/2011/50 03 та призначено до розгляду на 09.02.2011 року.

Відповідач в судове засід ання 09.02.2011 року не з'явився, доку ментів витребуваних ухвалою від 06.01.2011 року не надав, причин н еявки та неподання документі в не повідомив, при тому, що пр о час та місце судового засід ання був повідомлений належ ним чином - ухвалою від 06.01.2011 рок у, яка надсилалась рекомендо ваним листом з повідомленням про вручення поштового відп равлення.

Як встановлено судом про ч ас та місце судового засідан ня відповідач був повідомлен ий належним чином, що підтвер джується повідомленням про вручення поштового відправ лення № 20499634.

Стосовно неявки в судове з асідання відповідача суд зау важує, що в позовній заяві та д оданих до неї документах заз начено поштову адресу відпов ідача - вул.600-річчя, 64/6, м.Вінни ця за якою і надсилалась у хвала у справі.

Згідно довідки з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців серія НОМЕР_2 станом на 04.02.2011 року місцезнаходження м Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 значиться: АДРЕС А_1, 21000, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій було направлено ухва лу від 06.01.2011 року.

Варто зазначити, що відпов ідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухв ала про порушення провадженн я у справі надсилається зазн аченим особам за повідомлено ю ними господарському суду п оштовою адресою. У разі ненад ання сторонами інформації що до їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адре сою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазнач ена в Єдиному державному реє стрі юридичних осіб та фізич них осіб-підприємців. У разі в ідсутності сторін за такою а дресою, вважається, що ухв ала про порушення провадженн я у справі вручена їм належни м чином.

При неявці відповідача в с удове засідання суд враховує , що відповідно до ч.1 ст.45 Закон у України "Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців" обов'я зок по внесенню змін відомос тей про змін до відомостей пр о фізичну особу-підприємця, я кі містяться в Єдиному держа вному реєстрі, покладено без посередньо на таку фізичну о собу-підприємця.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Ви щого господарського суду Укр аїни від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2006 році" в я ких наголошується, що до повн оважень господарських судів не віднесено установлення ф актичного місцезнаходження юридичних осіб або місця про живання фізичних осіб - учасн иків судового процесу на час вчинення тих чи інших процес уальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надс илаються господарським судо м згідно з поштовими реквізи тами учасників судового проц есу, наявними в матеріалах сп рави.

Також суд зазначає, що відпо відно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарськ их судах України, затверджен ої наказом Вищого господарсь кого суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перш ий, належним чином підписани й, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, по станови) залишається у справ і; на звороті у лівому нижньом у куті цього примірника прос тавляється відповідний штам п суду з відміткою про відпра вку документа, що містить: вих ідний реєстраційний номер, з агальну кількість відправле них примірників документа, д ату відправки, підпис праців ника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 13.0 8.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у першому пі вріччі 2008 року" дана відмітка, з а умови, що її оформлено відпо відно до наведених вимог наз ваної Інструкції, є підтверд женням належного надсилання копій процесуального докуме нта сторонам та іншим учасни кам судового процесу.

На першому примірнику ухва ли від 06.01.2011 року, яка наявна в с праві, є штамп суду з відмітко ю про відправку документа. Да на відмітка оформлена відпов ідно до вимог Інструкції з ді ловодства в господарських су дах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що в она є підтвердженням належно го надсилання копій процесуа льного документа сторонам.

Враховуючи викладене суд в важає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлен ня відповідача належним чино м про час і місце розгляду суд ової справи і забезпечення я вки останнього в судове засі дання для реалізації ним пра ва на судовий захист своїх пр ав та інтересів.

Проте, відповідач своїм пр авом на участь у засіданні су ду та наданні письмових або у сних пояснень не скористався , а тому, беручи до уваги припи си ч.1 ст.69 ГПК України щодо стро ків вирішення спору та той фа кт, що неявка в засідання суду відповідача або його предст авника, належним чином та від повідно до законодавства пов ідомленого про дату, час та мі сце судового засідання, не пе решкоджає розгляду справи су д дійшов висновку про розгля д справи за наявними у ній мат еріалами, згідно ст. 75 ГПК Укра їни.

За відсутності відповідн ого клопотання справа розгля дається без фіксації судовог о процесу технічними засобам и.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представника пози вача, з'ясувавши фактичні обс тавини на яких ґрунтується п озов, оцінивши докази, які маю ть значення для розгляду спр ави і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.12.2006 року та 12.12.2006 року Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Шиссль" поставило Фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_1 продукцію на загальну сум у 47856,87 грн., що підтверджує ться видатковими накладним и № ШС-385 від 04.12.2006 року, № ШС- 407 від 12.12.2006 року та довіреністю сері ї ЯМЮ № 890522 від 30.11.2006 року оригінал и яких оглядались в судовому засіданні 09.02.2011 року.

За твердженням позивача в ідповідач оплатив ціну проду кції лише частково - на суму 16744 ,42 грн. в підтвердження чого су ду надано виписки банківськи х установ та довідку ПАТ "ОТП-Б анк" від 04.02.2011 року № 70-1-1/309.

Разом з тим із наданих суду первинних бухгалтерських до кументів не підтверджуєтьс я оплата 3410,00 грн..

Однак визначення суми забо ргованості є виключною преро гативою позивача, а тому визн ачення суми боргу в меншому р озмірі ніж визначеному судом на підставі наданих докумен тів є правом позивача.

З врахуванням наведеного с ума заборгованості, яка заяв лена до стягнення становить 31112,45 грн. (47856,87-16744,42).

Також судом встановлено, що позивачем заявлено до відпо відача вимогу сплатити забо ргованість в сумі 31112,45 грн. (від 24.09.2010 року № 42) факт надіслання як ої підтверджується описом в кладення в цінний лист №1532404 та фіскальним чеком № 2034 від 27.09.2010 р оку.

Непроведення відповід ачем розрахунків за отримани й товар спонукало позивача з вернутись з відповідним позо вом до суду.

З врахуванням встановлени х обставин суд дійшов наступ них висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку.

Дії позивача по передачі то вару та дії відповідача по пр ийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать п ро те, що у боржника (відповіда ча) виникло зобов' язання п о оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у мате ріалах справи доказів, суд ді йшов висновку про те, що дії ст орін в силу загальних засад і змісту цивільного законодав ства слід визнати діями, що по роджують цивільні права і об ов' язки, аналогічні зобов' язанням за договором купівлі -продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання.

Виходячи з встановлених об ставин справи та наведених в ище законодавчих приписів, с уд вважає вимогу позивача пр о стягнення боргу в розмірі 311 12,45 грн. правомірною та обґрунт ованою з огляду на що задовол ьняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вим оги позивача про стягнення 289, 90 грн. інфляційних втрат обрах ованих за вересень 2010 року та 35 ,80 грн. 3 % річних обрахованих за період з 11.10.2010 року по 25.10.2010 року з а результатами чого суд дійш ов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я інфляційних втрат та 3 % річн их є правомірними, оскільки в ідповідають чинному законод авству.

Перевіркою розрахунку 3 % рі чних судом не виявлено помил ок.

В розрахунку інфляційних в трат судом виявлено арифмет ичну помилку - позивачем неві рно визначено загальну суму інфляційних втрат. Так, судом отримано 902,26 грн. інфляційних втрат, в той час як позивачем з аявлено до стягнення 289,90 грн..

Оскільки позивач заявив до стягнення інфляційні втрати в значно меншому розмірі суд задовольняє вказану позовну вимогу в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спросту вання позовних вимог позивач а щодо стягнення боргу, 3 % річн их та інфляційних втрат, в том у рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доруч ення, виписки банківських ус танов щодо руху коштів, квита нції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дій шов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

Крім цього, судом розглянут о вимоги про стягнення адвок атських витрат у розмірі 4620,00 г рн. за результатами чого суд д ійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни судові витрати складаютьс я з державного мита, сум, що пі длягають сплаті за проведенн я судової експертизи, призна ченої господарським судом, в итрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказі в у місці їх знаходження, опла ти послуг перекладача, адвок ата, витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу та інших витрат, по в'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, п ов'язані з оплатою ними послу г адвокатів, адвокатських бю ро, колегій, фірм, контор та ін ших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щ одо ведення справи в господа рському суді, розподіляються між сторонами на загальних п ідставах, визначених частино ю п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документальног о підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щод о ведення справи у суді та/або належно оформленої довірено сті, виданої стороною предст авникові її інтересів у суді , і платіжного доручення або і ншого документа, який підтве рджує сплату відповідних пос луг.

Виходячи з викладеного, від шкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з н адання правової допомоги мож ливе при сукупності наступн их підстав: послуги повинні н адаватись адвокатом (адвокат ським бюро, колегією, фірмою, к онторою чи іншими адвокатськ ими об'єднаннями); реальної оп лати таких послуг до прийнят тя рішення у справі та підтве рдження цієї оплати відповід ними фінансовими документам и.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України "Про адвокат уру". Дія цього Закону поширює ться тільки на осіб, які є адво катами. Поняття особи, яка є ад вокатом, наводиться в ст. 2 Зак ону України "Про адвокатуру", д е зазначено, що адвокатом мож е бути громадянин України, як ий має вищу юридичну освіту, с таж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокат а не менше двох років, склав кв аліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на занят тя адвокатською діяльністю т а прийняв Присягу адвоката У країни. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвокат а здійснюється на підставі п исьмової угоди між громадяни ном чи юридичною особою і адв окатським об'єднанням чи адв окатом.

Відповідно до ст.49 ГПК Украї ни, суми, які підлягають сплат і за проведення судової експ ертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інші вит рати, пов'язані з розглядом сп рави, покладаються: при задов оленні позову - на відповідач а; при відмові в позові - на поз ивача; при частковому задово ленні позову - на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалі в справи 11.12.2009 року між юридично ю компанією "ЮС НОВІТАС", від і мені якого діє директор Мал овацький О.В.(посвідченн я адвоката № 2342/10 ві д 25.09.2003 р.) та ТОВ "Шиссль" уклад ено договір №1 про надання юри дичних послуг відповідно до якого ТОВ "Юридична компанія "ЮС НОВІТАС " приймає на себе о бов'язки надавати юридичні п ослуги та консультації, щодо чинного законодавства Украї ни, а ТОВ "Шиссль" зобов'язуєть ся оплачувати послуги відпов ідно до п.3.2. договору.

Також суду надано рахунок № 5 від 25.10.2010 року, платіжне доруч ення № 481 від 08.12.2010 року в підтвер дження здійснення оплати пос луг адвоката та свідоцтво пр о право на заняття адвокатсь кою діяльністю № 2342/10 від 25.09.2003 ро ку видане Маловацькому О.В..

З огляду на викладене, суд в важає, що вимоги позивача по в ідшкодуванню витрат на оплат у послуг адвоката є правомір ними.

При цьому судом враховано, щ о фактично правова допомога позивачу надавалась адвокат ами, які є працівниками ТОВ "ЮС Новітас".

Однак при цьому суд звертає увагу на п.12 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі пит ання практики застосування р озділу VI Господарського проц есуального кодексу України" в якому вказано, що вирішуючи питання про розподіл судови х витрат, господарський суд м ає враховувати, що розмір від шкодування названих витрат, крім державного мита, не пови нен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . За таких обставин суд з у рахуванням обставин конкрет ної справи, зокрема, ціни п озову, може обмежити цей ро змір з огляду на розумну не обхідність судових витра т для даної справи.

В п.11 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 14.12.2007 року № 01-/973 "Про дея кі питання практики застосув ання у вирішенні спорів окре мих норм процесуального прав а" наголошується на тому, що пр и визначенні розумно необхід ного розміру сум, які підляга ють сплаті за послуги адвока та, можуть братися до уваги, зо крема: встановлені нормативн о-правовими актами норми вид атків на службові відрядженн я (якщо їх установлено); вартіс ть економних транспортних по слуг; час, який міг би витратит и на підготовку матеріалів к валіфікований фахівець; варт ість оплати відповідних посл уг адвокатів, яка склалася в к раїні або в регіоні; наявні ві домості органів статистики а бо інших органів про ціни на р инку юридичних послуг; три валість розгляду і складніст ь справи тощо. Докази , які підтверджують розумніс ть витрат на оплату послуг ад воката, повинна надавати сто рона, що вимагає відшкодуван ня таких витрат.

У постанові Верховного Суд у України від 03.02.2004 року № 04/079 зі с прави № 36/207 також наголо шується на необхідності обґр унтування у розгляді справи витрат на оплату адвоката.

Беручи до уваги викладене в ище, суд дійшов висновку про ч асткове задоволення вимог по зивача щодо відшкодування ви трат на оплату послуг адвока та в зв'язку з чим зменшує розм ір вимоги позивача в частині оплати адвокатських послуг до 1000,00 грн..

При цьому судом взято до ува ги ціну позову, нескладність справи (стягнення боргу за по ставку товару, за який фактич но частково проплачено) тощо .

09.02.2011 року в судовому засідан ні оголошено вступну та резо лютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 48, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити по вністю.

2. Стягнути з Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21000 (ідентифікаційн ий код-НОМЕР_3) на користь Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Шиссль", пр-т Перем оги,67, м.Київ, 03062 (ідентифі каційний код - 33237722) - 31112 гр н. 45 коп. - боргу, 35 грн.80 коп. - 3% річних, 289 грн. 90 коп.- ін фляційних втрат, 360 грн. 58 коп . - відшкодування витрат по в' язаних зі сплатою державн ого мита, 236 грн. 00 коп. - відш кодування витрат на інформац ійно-технічне забез6печення судового процесу та 1000 грн. 0 0 коп. - витрат на оплату посл уг адвоката.

3. Видати наказ після наб рання рішенням законної сили .

4. Копію рішення надіслат и відповідачу рекомендовани м листом з повідомленням про вручення поштового відправл ення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рі шення суду оформлено і підпи сано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 лютого 2011 р .

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - АДРЕСА_1, 2 1000.